Транснаціональні корпорації в світовому господарстві (стр. 6 из 7)

Притока ПІІ в розвинені країни в 2006 році різко підскочила до 857 млрд. дол. - на 45% порівняно з рівнем попереднього року - як результат ще однієї хвилі транскордонних ЗіП. В результаті енергійного зростання в 2006 році притока ПІІ в Сполучені Штати склала 175 млрд. дол., при цьому рекордної відмітки досягли інвестиції в хімічну промисловість, а в Канаді в результаті хвилі транскордонних ЗіП в гірничодобувному секторі притока ПІІ подвоїлася до рекордного рівня 69 млрд. дол. Притока ПІІ в 25 країн ЄС зросла на 9% і склала 531 млрд. дол. Як наслідок декількох крупних операцій з продажу зарубіжних філій японським компаніям притока ПІІ до Японії вперше з 1989 року поміняла знак на негативний (-6,5 млрд. дол.). Частка іноземних інвестицій з країн, що розвиваються, в сукупному вартісному об'ємі транскордонних ЗіП склала в 2006 році 9% проти 7% в 2005 році, що значною мірою пояснювалося висновком ряду мегаухвал.Вивіз ПІІ з розвинених країн також зріс на 45%, склавши 1 трлн. доларів. Сполучені Штати і п'ять країн ЄС входять до числа десяти найбільших зовнішніх інвесторів в світі. Хоча головною причиною значного збільшення транскордонних ЗіП в секторі фінансових послуг було дерегулювання, що продовжувалося, у фінансовій сфері, операції в гірничодобувній промисловості підстібалися високими цінами на сировинні товари і консолідаційними заходами.

Притока ПІІ в розвинені країни в 2005 році збільшилася на 37% і досягла 542 млрд. дол., що складає 59% від світового об'єму. З цієї суми 422 млрд. дол. поступили в 25 країн - членів ЄС. Частка Сполученого Королівства - найбільшого окремого одержувача загальносвітових ПІІ - склала 165 млрд. дол. Десять нових членів ЄС разом узяті привернули 37 млрд. дол. - зростання на 19% порівняно з 2004 роком і черговий новий рекордний рівень. Притока ПІІ в Сполучені Штати склала 99 млрд. дол., що є істотним зниженням в порівнянні з 2004 роком. Хоча значно більш ніж 90% всіх потоків інвестицій в розвинені країни виходили з інших розвинених країн, було відмічено і декілька випадків крупних інвестицій ТНК з країн, що розвиваються. Відтік ПІІ з розвинених країн дещо знизився з 686 млрд. дол. до 646 млрд. дол., головним чином із-за скорочення відтоку інвестицій із Сполучених Штатів. Притока ПІІ в розвинені країни збільшилася у всіх трьох секторах: у секторі видобувної промисловості і сільського господарства, оброблювальній промисловості і секторі послуг. Відповідно до загальносвітової тенденції істотно зросли вкладення в сегменті природних ресурсів. В оброблювальній промисловості ряд нових членів ЄС (особливо Угорщина, Польща, Словаччина і Чеська Республіка) укріпили свої позиції як переважні майданчики для розміщення автомобільного виробництва. У 2005 році йшли жаркі політичні дебати по різних аспектах ПІІ і особливо транскордонних ЗіП в розвинених країнах. З одного боку, деякі країни, зокрема десять нових членів ЄС, продовжують приватизацію, знижують податки на доходи корпорацій і пропонують нові стимули для залучення додаткових ПІІ. З іншого боку, як наслідок активізації діяльності по лінії ЗіП в декількох країнах висловлювалася стурбованість по цілому ряду питань. На рис. 2.10. показано динаміку притоки ПІІ до розвинених країн.

Рис. 2.10. Динаміка притоки ПІІ до розвинених країн

За три роки ПІІ в розвинені країни збільшилися у 2,5 рази, тобто на 50% щороку. В першу чергу це збільшення пояснювалося транскордонними ЗіП, проте певну роль грало і реінвестування доходів завдяки високим прибуткам іноземних філій. Також розвинені країни виступали і найкрупнішим джерелом експорту ПІІ.

Взагалі оскільки основною формою експансії ТНК є вивіз капіталу в формі ПІІ, то ми бачимо, що ТНК рухають величезні капітали. Суми ПІІ часто набагато перевищують бюджети деяких країн. Це показує наскільки мощними і впливовими виявляються міжнародні корпорації. За три роки майже по всіх регіонах світу відбувалося зростання потоків ПІІ, що свідчить про подальший розвиток інтернаціоналізації міжнародних економічних відносин і посилення ролі ТНК.

РОЗДІЛ 3

Перспективи розвитку ТНК

3.1 Напрямки подальшого розвитку ТНК

На нашу думку, джерелом ефективного функціонування ТНК як феномена в сучасному економічному житті, є використання ефективного (инвестиційного з опорою на іновації) шляху економічного розвитку. Важливо і те, що керівництво материнської компанії ТНК гнучко адаптується до світових экономічних процесів, володіє економічною владою і фінансовими можливостями, іспользує ноу-хау і передові методи управління виробничими процесами.

Як було показано в попередньому розділі, ТНК йдуть по шляху використання інвестицій, які за 3 останні роки постійно збільшувалися. Об’єм ПІІ в світі в 2007 році склав 1,9 трлн. дол. Безумовно транснаціоналізація світової економіки-це крок уперед. Але взаємодія ТНК з національними економіками може бути як на користь, так і навпаки.

ПІІ роблять різний вплив на економіки розвинених країн та країн що розвиваються. Розвинені країни безумовно виграють від активізації потоків ПІІ. Притока ПІІ в розвинені країни стає додатковим стимулом подальшого розвитку і без того вже високоефективної економіки.

Що стосується країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою, то тут ситуація складніше. Проаналізувавши рух і наслідки ПІІ по регіонах світу, ми вважаємо, що ПІІ роблять позитивний вплив на економіку приймаючої країни тільки за наявності чіткої урядової програми взаємодії з іноземними інвесторами і грамотної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій. Необхідною умовою позитивного впливу ПІІ, що приходять в країну, є високий ступінь конкуренції в тих галузях, в які приходять іноземні інвестиції. Таким чином, дії приймаючої сторони із стимулювання або гальмування конкуренції є найважливішим чинником, що визначає чи буде ефект від присутності в економіці країни глобальних фірм позитивним або негативним. Іншою найважливішою умовою позитивного впливу ПІІ на економіку приймаючої країни є, на нашу думку, налагодження зв'язків глобальних компаній з місцевими виробниками, оскільки саме ці зв'язки є найбільш могутнім каналом для перетікання навиків, знань і технологій від іноземних філій в місцеву економіку. Такого роду зв'язки вигідні і для іноземних філій і для вітчизняних постачальників, а також в цілому для економіки країни, де вони формуються. Для іноземних філій зв'язки з місцевими постачальниками забезпечують зниження виробничих витрат в приймаючих країнах, дозволяють підвищити рівень спеціалізації і гнучкості при чіткішій адаптації технології і продукції до місцевих умов. Наявність розвинених в технологічному відношенні постачальників може відкрити іноземним філіям доступ до зовнішніх технологічних і кадрових ресурсів і тим самим забезпечити підживлення їх власних іноваційних зусиль. Прямим результатом впливу таких зв'язків на вітчизняних постачальників, як правило, є зростання виробництва і зайнятості. Ці зв'язки здатні також послужити каналом для обміну знаннями і навиками між фірмами, що співпрацюють. Така мережа зв'язків може зробити внесок до підвищення ефективності виробничої діяльності, зростання виробництва, нарощування технологічного і управлінського потенціалу, а також в диверсифікацію ринків. І нарешті, для приймаючої країни в цілому такі зв'язки служать стимулятором економічної активності, а там, де місцеві ресурси заміщають ті, що імпортуються, покращують стан платіжного балансу. Зміцнення позицій місцевих постачальників може привести до перетікання відчутних і невідчутних активів в решту частини економіки приймаючої країни і сприяти динамічному розвитку підприємницького сектора.

3.2 ТНК і глобалізація

Відносно того, які сили в майбутньому будуть визначати світовий політичний і економічний процес, думки експертів розходяться. Одні, як, наприклад, директор Інституту проблем глобалізації М. Делягин[20], вважають, що “світова економіка скоро перестане існувати на рівні окремих держав, перемістившись, з одного боку, на наднаціональний рівень глобальних груп капіталів і технологій, а з іншої на внутрішній рівень політичного життя однієї країни, контролюючої основну частину цих капіталів і технологій”. У захист своєї точки зору автор наводить результати аналізу діяльності ТНК на території США, де концентрація різних ТНК максимальна. США використовують ТНК для ефективної реалізації своїх національних інтересів за межами своєї території. Але, з іншого боку, самі ці інтереси виробляються державою під сильною дією ТНК і виражають в першу чергу їх власні інтереси. Таким чином, найважливіша частина функцій держави, така як вироблення національних цілей і пріоритетів в міжнародній економічній і політичній діяльності, знаходиться під сильним впливом транснаціонального капіталу.

Але існує і інша точка зору. Наприклад, Мартін Волф,[28] заступник головного редактора і керівник економічного відділу “Financial Times”, бачить майбутнє економік держав не в такому сумному світлі. На його переконання, глобалізація - це не доля, а свідомий вибір; уряд кожної держави приймає рішення про ступінь його міжнародної економічної інтеграції, використовуючи різні законодавчі, митні і податкові інструменти тиску. Це рішення з одного боку накладає деякі обмеження на здатність уряду збирати податки, перерозподіляти доходи, а також робити вплив на макроекономічні умови. Проте ці обмеження не слід перебільшувати. Надалі, як вважає М. Волф, національні держави не втратять своєї ролі і впливу, зберігши своє значення на світі, що змінюється.