Реферат
«Україна ХХІ сторіччя, тенденції та перспективи розвитку»
Київ-2010
1. Сучасний стан економічної інтеграції України і Європейського Союзу та перспективи на майбутнє
Європейський Союз, фактично, є єдиним міжнародним інтеграційним об’єднанням, яке існує на континенті протягом майже півстоліття. Інші міжнародні угрупування або припинили своє існування, або значно скоротили сферу свого впливу. Незважаючи на існуючі реальні проблеми у соціально-економічному розвитку (уповільнення темпів економічного зростання, достатньо високий рівень безробіття, ускладнення механізму прийняття комуні тарних рішень та ін.), залишаючись одним з основних стовпів сучасної світової економіки, прогресу людства в цілому, ЄС значно посилює свою позицію у всіх сферах світового розвитку.
Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як фактора сприяння державній незалежності, безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному прогресу, відновленню європейської сутності країни.
Євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, що закріплений у Законі України «Про основи національної безпеки України», Постанові Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України», Посланні Президента України до Верховної Ради України.
Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 р., коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.
Створення конкурентоспроможної економіки в умовах глобалізації потребує від України ефективної економічної інтеграції зі світовим співтовариством. На шляху до цього в 1993 році Україна була включена Європейським Союзом до переліку країн, яким надається преференційний режим в межах Загальної системи преференцій (ЗСП). Наступним важливим кроком у цьому напрямі стало підписання у 1994 році Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УПС). Цією Угодою встановлювалося Партнерство між Співтовариством і його державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку. Цілі такого Партнерства:
– забезпечення у відповідних рамках політичного діалогу між Сторонами, який сприятиме розвитку тісних політичних відносин;
– сприяння розвитку торгівлі, інвестицій і гармонійних економічних відносин між Сторонами і, таким чином, прискоренню їхнього сталого розвитку;
– створення основ взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, цивільного, науково-технічного та культурного співробітництва;
– підтримка зусиль України по зміцненню демократії і розвитку ї економіки та завершенню переходу до ринкової економіки.
Стратегія інтеграції України до ЄС, перш за все, мала на меті вступ України до Європейського Союзу, за умови попереднього підписання «Угоди про Зону вільної торгівлі». Остання може стати інструментом модернізації економіки країни та допомогти у забезпеченні стійкого розвитку. Можливість створення ЗВТ передбачає виконання ряду умов:
– просування ринкових умов в Україні;
– вступ України до СОТ;
– повне виконання положень УПС;
У 2005 році Радою з питань співпраці Україна-ЄС було схвалено «План дій Україна –Європейський Союз». Для посилення та вдосконалення вищезгаданого Плану Рада дійшла згоди щодо 10 кроків на підтримку демократичної та орієнтованої на реформи України. Цей План є визначальним засобом у процесі наближення країн-сусідів до Європейського Союзу. Ще одним суттєвим кроком у цьому процесі стало надання Україні в цьому ж році Радою Європейського Союзу статусу країни з ринковою економікою.
Варто зазначити, що у вересні поточного року відбувся 12-й щорічний Саміт ЄС – Україна, на якому було відзначено значні успіхи України в сферах спільних інтересів, таких як: співробітництво у сфері зовнішньої політики, антикризове управління, співробітництво у сфері юстиції, візовий режим та ін. Зазначалося, що вдале проведення парламентських виборів у вересні 2007 засвідчило, що Україна досягла успіху у здійсненні демократичних реформ, а вступ до СОТ у 2008 році завдячує позитивним економічним реформам.
Беручи до уваги суттєвий прогрес у проведенні переговорів, було підкреслено важливість вдосконалення існуючого механізму, щоб замінити План Дій з метою підготовки до реалізації Угоди про асоціацію.
В офіційній заяві ЄС підкреслює, що створення зони вільної торгівлі разом з широкомасштабним регуляторним наближенням України до стандартів ЄС допоможе поступовій інтеграції України у внутрішній ринок ЄС. Обидві сторони зобов’язалися провести переговори про створення поглибленої і комплексної зони вільної торгівлі Україною і ЄС. У разі переговорів України з ЄС про створення зони вільної торгівлі, окрім основних закономірностей розвитку зон вільної торгівлі у світовій економіці в цілому, треба враховувати особливості комунітарної зовнішньоекономічної політики власне Європейського Союзу у цій сфері. За умови збалансованої зовнішньоекономічної стратегії України доручення до Єдиного внутрішнього ринку ЄС, у т.ч. у формі створення зони вільної торгівлі, може стати важливим фактором розширення та поглиблення присутності українських виробників на інших регіональних ринках, на які активно виходить Європейський Союз.
ЄС пішов на підписання угоди про спрощення видачі віз громадянам України. Проте виконання угоди з боку європейських партнерів досі затягується, що і було зазначено в підсумкових документах саміту. Затягуються переговори України і ЄС щодо безвізового пересування громадян прикордонних районів ЄС і України.
Проте, на думку багатьох дипломатів з нових країн-членів ЄС, такої ж стратегії дотримувалися й інші країни, які нещодавно приєдналися до ЄС. Саме така політика дала їм можливість переконати численних консервативних європейців почати давати зелене світло на їх вступ до блоку. Отже, сьогодні Україна пожинає перші плоди своєї стратегії. Ні, звичайно, поки що Україна і не дочекалася від ЄС перспективи членства. Проте, незважаючи на те, що прориву не було досягнуто, новий крок було зроблено. І цим новим кроком стала заява про те, що новий договір між Україною і ЄС додасть їх відносинам статус асоціації. Зрозуміло, що асоціації бувають різні. Наприклад, на Балканах ЄС протягом останніх десяти років використовує Угоди про Стабільність і Асоціацію для підготовки країн регіону до вступу в ЄС. З іншого боку, Угода про Асоціацію ЄС з Чилі містить в основному тільки інструменти торгової співпраці. Проте, договір про асоціацію з Україною, мабуть, буде чимось середнім між першим і другим. Новий документ міститиме статті про військово-політичну кооперацію між Україною і ЄС, про які Україна і ЄС почали говорити ще минулого року під час німецького головування в ЄС. Переговори йдуть з початку 2008-го року і планується, що дискусія виллється у підписання договору про асоціацію до 2009-го року. У заяві підкреслюється намір обох сторін почати переговори з візових питань з метою встановлення безвізового режиму між ЄС і Україною.
Не можна не згадати про визначені напрямки секторальної інтеграції, такі як:
– інтеграція в енергетичній сфері;
– приєднання України до Європейської енергетичної хартії;
– використання Хартії малого підприємства ЄС;
– створення спільного авіа простору;
– приєднання України до програми захисту довкілля ЄС;
– регулятивна конвергенція з ЄС в інвестиційній політиці;
Чи не найголовніший крок до інтеграції до Європейського Союзу – це визнання певної країни європейською. Саме це і було зроблено вперше на 12 Саміті в Парижі. Україна була визнана європейською країною, що має спільну історію та цінності з іншими країнами ЄС. Учасники задоволені тим, що нова угода буде саме Угодою про асоціацію, що відкриє шлях до подальшого прогресивного розвитку відносин між Україною та ЄС.
Слід зазначити, що європейська інтеграція є для України дієвим інструментом розв’язання внутрішніх проблем. В Україні, крім об’єктивних, позитивних, ендогенних аспектів євро інтеграції, є й певні труднощі в реалізації європейського вектора економічної інтеграції.
По-перше, за рівнем ВВП душу населення Україна значно поступається країнам-членам Євросоюзу. Так, за розрахунками Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, середній показник 15 країн ЄС (ЄС -15) до показника в Україні відносився як 5:1, а 25 країн (ЄС -25) до українського показника – як 4:1. Нині відставання України від країн-членів ЄС за рівнем економічного розвитку набагато перевищує ті порогові величини, які є допустимими для учасників інтеграційних об’єднань.
По-друге, для успішного розвитку міжнародного інтеграційного процесу необхідно, щоб цей процес ґрунтувався, з одного боку, на високому рівні інтернаціоналізації економічних процесів, а з іншого – на відповідних процесах пріоритетного розвитку взаємних економічних зв’язків суб’єктів економічної діяльності країни, що інтегрується. Так, за підрахунками вчених того самого інституту, середній показник обсягу експорту на душу населення ЄС - 15 був у 20 раз більшим за аналогічний показник України, а ЄС - 25 у 15 раз.
По-третє, за найбільш інтегрованим показником – індексом людського розвитку, який містить усі параметри якості життя, починаючи від рівня добробуту населення та закінчуючи освітою, якістю медичної допомоги, демографічними проблемами, екологією та, навіть, гендерним питанням, – Україна серед 177 країн світу посідала лише 176 місце у 2007 р.
«Європейська інтеграція – це, передусім, пріоритет внутрішньої політики і цим нинішній Уряд відрізняється від багатьох попередників», – наголосив у своєму виступі під час презентації проекту державного бюджету на 2009 рік Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської інтеграції Григорій Немиря. Він зазначив, що Уряд України на сьогодні має три принципових підходи до європейської інтеграції: перший – концептуальний, другий – організаційний, третій – фінансовий.