Прогрес відчутний також у створенні та відбудові пам’ятних місць і поховань осіб, внаслідок воєн і політичних репресій вбитих або закатованих як на території Республіки Польщі, так і на території України. Президенти обох держав відкрили 23 травня 1998 року пам’ятник в’язням табору в Явожно у Польщі, а 26 червня 1998 року спільно вмурували документ про урочисте закладення польсько-українського цвинтаря жертв тоталітаризму в Харкові, П’ятихатках. Увічнена пам’ять солдатів і офіцерів армії Симона Петлюри, похованих на цвинтарі в місті Каліш-Щипьорні, солдатів Галицької армії, похованих на Раковецькому цвинтарі, а також українців, які воювали за Вільну Україну під час Другої світової війни на території Пікуліце, Корні і Мороховської Завадовки. Відкриті пам’ятні дошки на честь С.Петлюри в місті Тарнові, а у Варшаві закладено наріжний камінь на місці майбутнього пам’ятника великому українському поетові Тарасу Шевченку. Незважаючи на деякі суперечності, завершуються роботи з відновлення Цвинтаря Орлят у Львові.
Трагічні сторінки історії польсько-українських стосунків під час Другої світової війни перестали бути предметом табу і білою плямою. Наукові дослідження розбивають стереотипи про «польських панів і українських гайдамаків», відкривають багатство спільної культурної спадщини.
З другого боку, наївно було б стверджувати, що нам удалося цілком розрахуватися зі спільним минулим — завдання з’ясувати подробиці і віддати достойну шану жертвам «кривавих ночей на Волині», жертвам примусового переселення в рамках акції «Вісла» все ще стоїть перед нами.
Та можна стверджувати, що через десять років пошуку шляхів примирення, поляки і українці ставляться один до одного з більшим розумінням і відкритістю.
В рамках зустрічей представників органів самоврядування організовані економічні зустрічі бізнесменів, а також мистецькі акції. «Дні Києва», які продовжують відбуватися у Варшаві, дозволили варшав’янам не тільки насолодитися церковною музикою у виконанні українського хору, а й познайомитися з фільмами Параджанова, Києвом часів Булгакова. Польські та українські організатори планують найближчим часом провести «Дні Варшави» у Києві. З січня 1999 року у Києві розпочав роботу Польський інститут і ми сподіваємося, що невдовзі у Варшаві діятиме Український центр культури й інформації. Вже плануємо організацію польсько-українського оперного фестивалю і фестивалю рок-музики. І таких прикладів безліч.
Перспективними є й наші спільні освітні програми. Після тривалих дискусій і планувань цього академічного року розпочне свою діяльність Польсько-український колегіум у Любліні, який буде зародком спільного Польсько-українського університету.
У польських учбових закладах здобувають освіту дедалі більше українських студентів. Саме лиш наукове стажування, організоване Касою імені Юзефа Мяновського, Фондом сприяння розвитку науки, пройшли 600 стипендіатів, з них 300 осіб з України. Достойною уваги є ініціатива Конференції ректорів недержавних вузів, яка передбачає надання протягом п’яти років 100 стипендій для навчання у Польщі молодим людям з України. Багато пропозицій може надійти й від української вищої школи — як засвідчила практика, польські випускники київських чи харківських вузів дають собі раду на ринку праці в умовах ринкової конкуренції.[32, 23-24]
Новим явищем є співробітництво мас-медіа, яке реалізується у кількох напрямках. Перший напрямок — це кооперація Крайової ради радіомовлення і телебачення Польщі з відповідною українською установою — Національною Радою України з питань телебачення і радіомовлення, яка формально розпочалася підписанням 18 березня 1997 р. договору про співпрацю. Другий напрямок — обмін програмами між TVP S.A. (Акціонерне товариство «Польськe телебачення») і Національною телекомпанією України. І нарешті третій — це контакти між комерційними станціями і радіомовними компаніями. З ініціативи Консультаційного комітету президентів Польщі і України під час IV Форуму бізнесу в Дніпропетровську 3–4 червня 2001 року відбулася перша зустріч підгрупи представників мас-медіа, до складу якої увійшли польські та українські власники електронних мас-медіа. Польські підприємці в галузі телебачення і радіомовлення вважають медіа-ринок України дуже перспективним, а працівники багатьох польських радіокомпаній і станцій телебачення є частими гостями в Україні.
Список використаних джерел та літератури
1. Баран В.Д. Давні слов’яни. Україна крізь віки. – Т.З. – К., 1998. – С.33;
2. Вервес Г. Д. Владислав Оркан і українська література. — К., 1962;
3. Вервес Г. Д. Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин. — К., 1957;
4. Глібов В. В., Горун О. Д. Українсько-польські відносини в пострадянський період. Деякі аспекти політичного й економічного співробітництва // Політика і час. – 1997. – № 5-6. – С. 15-21.
5. Всесоюзная перепись населення. "17 декабря 1926 г. Краткие сводки. Вьіп. 4. – М., 1928. – С.2 – 3;
6. Декларація про державний суверенітет України // Голос України. – 1990, 17 липня.
7. Жулинський М. Україна і Польща: перспективи набуття реальної Європи// Всесвіт.-2002.-№1/2.-с.143-150;
8. Зарецька Т Польське населення УНР в добу Української Центральної Ради (1917 – 1918 рр.) // Україна – Польща: історія і сучасність. – 4.1. – С. 182;
9. Ільюшин І.І. Протистояння УПАі АК (Армії Крайової) в роки Другої світової війни на тлі діяльності польського підпілля в Західній Україні. – К. – 2001.
10. Ісаєвич Я. Українсько-польські відносини періоду Другої світової війни:інтерпретації істориків і політиків // Історія в шк. України. – 2003.-№ 2. – с. 39 – 40.;
11. Історія України (керівн. автор, ко-лект. Ю.Зайцев). – Львів. – 1996.– С.334;
12. Історія української еміграції. – К.,1997.-с. 479;
13. Єременко Т.І. Польська меншина в Україні в 20 – 30-і рр. XX століття. – К., 1994;
14. Йогож. Українська "Полонія": сторінки минулого // Українська діаспора, 1994. – № 5;
15. Йогож. Поляки України в антигітлерівському русі опору (1941 – 1945 рр.) // Вісник Академії праці і соціальних відносин. – 2004, № 2;
16. Калакура О.Я. Політика "радянизації" українських поляків в 20 – 30-і рр. // Українська нація і етнічні меншини: перспективи інтеграції в громадянське суспільство та майбутнє Східної Європи. – К., 1994;
17. Кондрацький А.А. Поляки на Україні в Х – ХІХст. // Укр. істор. журн., 1991.– № 12;
18. Куліш П. Крашанка русинам і полякам на Великдень 1882 року. — Львів, 1882. — С. 20.
19. Лащук Ю. Україна-Польща: культура взаємин // Культура і життя. –2002. – 1 трав.;
20. Литвин В. XX століття в українсько-польських відносинах // Україна -Польща: історія і сучасність. – Ч.І. – К., 2003;
21. Мельникова І. М. Україна у взаємовідносинах з прикордонними державами Центрально-Східної Європи:створення міжнародно-правових підвалин добросусідства і співробітництва (90-ті роки) // Україна в європейських міжнародних відносинах. – К., 1998. – С. 59-87.
22. Національні меншини України у XXстолітті. – К., 2000. – с. 339.
23. Національний склад населення України та його мовні ознаки. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. – К., 2003. – с. 7;
24. Паховський Т. І. Іван Франко про "українську школу" в польській літературі // Слов’янське літературне єднання. — Львів, 1958.
25. Переселення поляків та українців 1944 – 1946. Невідомі документи з архівів спецслужб. – Т.2. – Варшава – К., 2000. – С. 70, 78, 80;
26. Рубльов О. Шкіц до історії загибелі української "Полонії", 1930-ті роки // Україна -Польща: історія і сучасність. – Ч.І. – К., 2003;
27. Сергійчук В. Трагедія українців Польщі. – Тернопіль, 1997;
28. Сгронський Г.Й. Злет і падіння. Польський національний район в Україні в 20 – 30-і рр. – Тернопіль. – 1992 – С. 18;
29. Сторонський Г.Й. Злет і падіння: Польський національний район в Україні в 20 – 30-і рр. – Тернопіль. – 1992;
30. Україна – Польща: роль та місце у європейській інтеграції: Незалеж.культуролог. часопис „І”, №14 1998 / Ред. Т. Возняк.-Жовква, 1998.-173с.;
31. Україна – Польща – стратегічні партнери на зламі століття. – К., 2001;
32. Україна і Польща в XX ст.: проблеми і перспективи взаємовідносин. 36. наук, праць. – К. – Краків, 2002;
33. Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.: Матеріали Міжнар.наук-практ. конф. (21-22 листоп. 1996р.)-Івано-Франківськ: Плай, 1997.-451с.;
34. Українсько-польські культурні взаємини ХІХ-ХХ століття: (Збірник) / Ін-т мистецтвознання, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України; Ін-т мистецтв Польської АН; Гол. ред. О. Федорук. - К.: Видав. М.П. Коця, 2003. - 293 с.;
35. Численность, состав й размещение населення СССР. Краткие итоги Всесоюзной переписи населення 1959 г. – М., 1961. – С. 25, 29;
36. Федорук О. Україна і Польща – питання спадщини // Польська культура в житті України. Історія. Сьогодення. – К., 2000. – С. 55-64.
37. Чикаленко Л. Д., Васильєв О. О. Українсько-польські відносини в контексті сучасних інтеграційних процесів у Центрально-Східній Європі // Україна в європейських міжнародних відносинах. – К., 1998. – С. 140-161.
38. Численность й состав населення СССР. По данным Всесоюзной переписи населення 1979 г. – М., 1984. – С. 102 – 103;
39. Щурат Василь. Перші польські голоси про Шевченка (1842-1844) // Вибрані праці з історії літератури. — К., 1963.