маса в лігатурі (лігатурна маса) це фактична загальна маса сплаву або порошку, яка містить дорогоцінний метал;
маса металу в чистоті (хімічно чистого металу) це фактичний вміст основного дорогоцінного металу в сплаві або порошку;
мірні зливки це зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 для срібла, 999,5 для платини і паладію;
монети, вироблені з дорогоцінних металів це монети з пробами не нижче ніж: для золота 995, для срібла 999, для платини і паладію 999,5, які не є законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота 900, для срібла 925, для платини і паладію 999;
найвищі проби банківських металів у зливках і порошках це проби не нижче ніж: для золота 995,0; для срібла 999,0; для платини і паладію 999,5;
Рис.1.1. Мірні зливки та монети на ринках дорогоцінних металів
порошки банківських металів це золото, срібло, платина і паладій у вигляді порошкоподібної субстанції з вмістом хімічно чистого основного дорогоцінного металу для золота не менше 99,99%, для срібла не менше 99,9%, для платини і паладію не менше 99,95% лігатурної маси порошку, що упаковані в скляні ампули або пластмасові банки з маркуванням визнаного виробника;
стандартні зливки це зливки банківських металів, які відповідають
стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками Лондонського ринку платини та паладію, або технічним умовам ДСТ 2805889, ДСТ 2859590, ДСТ 1234181, ДСТ 1234081, прийнятим Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації;
У залежності від годині постачання дорогоцінних матеріалів ринки дорогоцінних металів розподіляються на : „спот” ринки постачання металів проти сплати готівкою; фьючерсні ринки; опціонні ринки [25].
У залежності від ступеня державного регулювання ринки золота поділяються на чотири основні категорії [17]:
світові – у Лондоні, Цюріху, Франкфурті, Чикаго, Гонконгові;
внутрішні вільні – у Мілані, Парижі, РіодеЖанейро;
місцеві контрольовані – в Афінах, Каїрі;
«чорні» ринки – у Бомбеї.
Сумарна кількість золота, добутого з надр Землі в історично доступний для огляду період, по оцінках фахівців, перевищує 115 тис. тонн. З них більш 40% представлено ювелірними виробами, 30% зосереджено в державних резервах, майже 20% знаходиться у тезавраторів (у виді злитків і монет) і тільки 10% використовується промисловістю в технічних і технологічних цілях. Основну масу золота споживають країни, що розвиваються в Азії в силу своїх культурних і релігійних звичаїв. Помітне збільшення попиту в цих країнах обумовлено підвищенням платоспроможності населення і відносно низькими цінами ювелірних виробів. В розвинутих європейських країнах золото в прикрасах витісняється штучними матеріалами (вплив моди, популярність дешевої біжутерії).
Основні учасники ринків дорогоцінних металів маркет мейкери та брокерські контори, які представляють [17]:
1. З боку продавців :
золотодобувні корпорації;
афінажні виробництва по переробці золотого лому;
держрезерви національних банків, які зменшують накоплені запаси дорогоцінних металів;
- приватних тезавраторів та інвесторів, які продають раніше накоплені запаси зливкі дорогоцінних металів;
- спекулянтів та хеджерів, які грають на форвардних, ф’ючерсних та опціонних контрактах з дорогоцінними металами;
2. З боку покупців :
виробництва ювелірної промисловості;
промисловотехнічні виробництва з використанням дорогоцінних металів;
зубне виробництво;
інвесторів та агентів інвесторів (комерційні банки);
приватних тезавраторів (споживачівколекціонерів мірних зливків);
спекулянтів та хеджерів, які грають на форвардних, ф’ючерсних та опціонних контрактах з дорогоцінними металами;
державні резерви центральних банків;
Ринок золота в Лондоні у своїй дійсній формі цей ринок існує з 1919 р. Основним його учасником залишається усі той же клуб «фірм» золоті брокери Лондона (London Billion Brokers) [12].
Саме на Лондонському золотому ринку сформувалася процедура фіксинга, що виконується з 1919 р. двічі в день. Фіксинг — визначення ведучими учасниками ринку рівноважної ціни дорогоцінного металу в конкретний момент часу на основі співвідношення існуючого попиту та пропозиції. АМ час від 00:00 до 12:00 (ранковий час), РМ час від 12:00 до 24:00 (вечірній час). Фіксинг золота в Лондоні відбувається два рази в день: у 12:30 (АМ) і 17:00 (РМ) по київському часу. Фіксинг срібла в Лондоні відбувається один раз в день: з 14:00 до 14:15 по київському часу приймаються заявки, після чого фіксується ціна. Фіксинг платини і паладія в Лондоні відбувається два рази в день: у 11:45 (АМ) і 16:00 (РМ) по київському часу.
Об'єктом торгівлі на фіксингу є мірні злитки (по 12, 5 кг), величина 1 лота торгів – 150 кг(12 зливків).
Маса чистого золота в злитку – від 350 до 450 тройских унцій (від 10886 до 13754 г).
Вага кожного злитка може бути виражена у тройских унціях і бути
кратній 0,025 унції.
Чистота металу не менш 995 частин хімічно чистого золота на 1000 частин лігатурної ваги.
Рис.1.2. Форма та мітки на банківських злитках золота
На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:
серійний номер;
проба;
клеймо виготовлювача;
рік виготовлення злитка (вимога діє з 1988 року).
Злиток не повинний мати внутрішніх пір, поглиблень і інших недоліків. Він повинний бути зручним для переносу і складування.
В даний момент світовий ринок золота являє собою сукупність міжнародних і внутрішніх ринків — розгалужену структуру глобальної і цілодобової торгівлі фізичним металом і похідними інструментами, значною мірою звільнену від державного регулювання.
У залежності від ступеня лібералізації проведених операцій, їхнього обсягу і різновидів, а також кола суб'єктів угод прийнято виділяти наступні типи ринків золота:
А)Міжнародні
Проводиться широкий спектр операцій; відбуваються великі угоди, відсутні податки і (Лондон, Цюріх, Дубай, Гонконг, НьюЙорк) митні бар'єри. Правила проведення операцій не кодифікуються, а встановлюються самими учасниками ринку. Операції з дорогоцінними металами ведуться цілодобово і носять оптовий характер. Велика частина операцій проводиться великими банками і спеціалізованими компаніями з великими оборотами. Відмітною рисою є щодо невелике коло учасників ринку. Пред'являються високі вимоги до репутації учасників і їх фінансового становища; оптовий характер операцій забезпечується наявністю широко розгалуженої клієнтської мережі, що має відношення до золота.
Б) Внутрішні ( внутрішні вільні: більшість європейських ринків Париж, Милан, Франкфурт на Майне, Амстердам. внутрішні регульовані:більшість країн третього світу)
Ринки, одного або декількох держав, орієнтовані, насамперед, на місцевих інвесторів і тезавраторов. Це визначає перевагу угод з монетами, дрібними злитками. Як засіб розрахунків використовуються місцеві валюти. Відмітною рисою є державне регулювання. Важелі впливу носять, як правило, економічний характер (втручання в ціноутворення, введення податків, тарифів, квот на переміщення дорогоцінних металів). Усередині даної групи можна виділити внутрішні вільні ринки з більш м'яким державним регулюванням (звичайно податковими методами), що формально не перешкоджає переміщенню золота з країни й у країну. Іншою групою є внутрішні регульовані ринки. Відрізняються більш твердим державним втручанням. Стосовно них використовується цілий набір методів державного регулювання: ліцензування, маніпуляція інструменттами податкової політики, пряме втручання в ціноутворення
В) Чорні (деякі країни Азіатського континенту). Виникають як реакція на тотальні обмеження, що вводяться державою, на операції з золотом. Існують паралельно закритим ринкам, що представляють собою радикальну форму організації внутрішніх ринків (заборонений увіз/вивіз золота, а існуючий податковий режим робить невигідною торгівлю дорогоцінними металами, тому що внаслідок оподатковування внутрішні ціни починають перевищувати світові)
В Україні ринок дорогоцінних металів відносно молодий: його становлення і розвиток проходив на наших очах у 90х рр. XX в. На сьогоднішній день відносини в цій сфері ще не прийняли завершеного характеру. Проте можна говорити про те, що в Україні функціонує модель внутрішнього ре гульованого ринку з елементами, характерними для внутрішнього вільного ринку.
У структурі попиту на світовому ринку золота можна виділити наступні основні сектори [17]:
промисловопобутове споживання;
тезаврація (у приватному секторі і на міждержавному рівні);
здійснення спекулятивних угод.
Існуючий попит задовольняється, насамперед, за рахунок нового видобутку металів, а також шляхом продажу державних і приватних резервів золота. Додаткову пропозицію забезпечує переробка вторинної золотовмісної сировини і контрабанда дорогоцінних металів. Постійний попит пред'являють, насамперед, покупці, що використовують золото як промислову сировину; регулярна пропозиція виходить від виробників нового золота. Інші покупці і продавці виходять на ринок нерегулярно під впливом тих або інших факторів. Серед учасників ринку можна виділити наступні групи [17].
1. Золотодобувні компанії