Кон’юнктура світового ринку золота (стр. 6 из 19)

Найбільшим утримувачем державних золотовалютних резервів залишається материковий Китай, нагромадження якого на 1.01.07 р. перевищували 1 трлн дол. На другому місці – Японія, яка на кінець січня 2007 р. мала 895,4 млрд дол. Третю позицію утримує Росія з золотовалютними резервами 303,8 млрд дол. Четвертий у списку – острів Тайвань – 266 млрд дол. За ним йде Республіка Корея, валютні запаси якої зросли до 240,2 млрд дол., Індія – 179,1 млрд дол., Сінгапур – 136,8 млрд дол. , далі Гонконг, Німеччина і Франція.

Рис.1.3. – Розподіл запасів золота в резервах національних банків країн світу, тонах [50]

Рис.1.4.– Джерела пропозиції золота на світовому ринку у 2003 –2006 роках [52]

Рис.1.5. – Структурні частки джерел пропозиції золота у 2006 році [52]

Рис.1.6. Щорічна купівля золота центробанками країн світу, тонн [55]

У 2006 р. золотовалютні резерви в Україні збільшилися на 14,8% (2,9 млрд дол.) і на 1.01.07 р. становили 22,3 млрд дол. У січні поточного року резерви збільшилися на 0,5% (105,6 млн дол.), склавши на 31.01.07 р. 22,4 млрд дол. За інформацією Нацбанку, частка монетарного золота в резервах на 31.01.07 р. склала 363,96 млн дол. (на 31.12.06 р. – 357,73 млн дол.), резерви в інвалюті – 12 954,57 млн дол. (на 31.12.06 р. – 13354,53 млн дол.), майже 9 млрд дол. – інші активи [49]. Фізичний запас золота в золотовалютних резервах України становив – 17,501 т станом на 31.12.2006 та 17,621 т станом на 31.01.2007 року, тобто за 1 місяць НБУ додатково купив 120 кг золота.

1.3 Попит на золото як технологічну сировину промисловості та приватну тезаврацію золотих виробів

Золото хімічний елемент, символ Au (латинь Aurum), атомний номер 79, атомна маса 196,9665. Золото метал красивого жовтого кольору, важкий, м'який і дуже пластичний; щільність 19320 кг/м3, температура плавлення 1064о С. Хімічно золото, як і інші шляхетні метали, досить інертно.

У техніці золото застосовують у виді сплавів з іншими металами, що підвищує міцність і твердість золота і дозволяє заощаджувати його. Вміст золота в ювелірних виробах, монетах, медалях, напівфабрикатах зубопротезного виробництва виражають пробою; звичайно добавкою служить мідь. У сплавах із платиною золото використовують у виробництві хімічно стійкої апаратури, у сплавах із платиною і сріблом в електротехниці.

Виробниче використання золота здійснюється по трьох напрямках.. Основними споживачами є галузі, що використовують золото для задоволення особистих потреб людини. Це ювелірне виробництво і стоматологія, при цьому ведучу роль, як по обсягам, так і по темпах росту, грає ювелірна промисловість, на яку приходиться від 80% (1991 р.) до 88% (2006 р.) загального обсягу золота, використовуваного у виробництві. Другою групою споживачів є галузі, що випускають продукцію, у якій золото включене в якості составної частини окремих вузлів і деталей. Це, зокрема, електронна, оборонна, космічна промисловість, загальне машинобудування, виробництво засобів транспорту. Третій напрямок представлений виробництвом золотих монет і медалей для колекційних і тезавраційних цілей.

Тезавраційна психологія переважної частини споживачів золота є основою формування попиту на жовтий метал. Чиста тезаврація у формі придбання злитків займає відносно скромне місце в загальній структурі споживання золота.

Ріст споживання золота в країнах, що розвиваються, відбувся за рахунок ювелірної промисловості, виготовлення медалей і інших галузей при відносно стабільному рівні попиту з боку електроніки, стоматології і виготовлення монет. У розвинутих країнах при загальному зниженні споживання відзначалася деяка активізація попиту з боку електроніки, стоматології й інших галузей.

Випереджальний характер споживання золота в ювелірній промисловості країн, що розвиваються, у порівнянні з розвинутими державами зв'язаний з особливостями попиту й істотними розходженнями у рівнях складності праці.

Для західних країн характерна висока вимогливість споживачів до якості ювелірних виробів із золота, до їхньої художності й оригінальності. Покупець, як правило заможний, тут орієнтується на мистецтво майстраювеліра, а не на масу витраченого матеріалу.

У країнах, що розвиваються, основу ювелірного промислу складає виготовлення найпростіших виробів із золота високої проби при мінімальних витратах праці. Здобуваючи подібну продукцію населення зберігає в такій формі свої заощадження і страхові нагромадження на "чорний день". При гарному врожаї сільські жителі купують золоті кільця і браслети, щоб у випадку посухи й інших напастей їх продати і вийти зі скрутного стану. Істотну роль у формуванні попиту грають побутові звичаї і традиції. Наприклад, в Індії, що є одним з великих споживачів золота, придане нареченої повинне неодмінно включати досить вагомий набір прикрас з високопробного золота.

Більшість найбільших споживачів золота не мають достатнього власного виробництва і використовують канали міжнародної торгівлі. Найбільш великими експортерами є ПАР, США, Австралія, Канада, Росія. Серед імпортерів ведуче місце займають країни Південної і ПівденноСхідної Азії, Ближнього і Середнього Сходу, Західної Європи. Міжнародна торгівля золотом має досить складну структуру. Перш ніж потрапити в міжнародний оборот первинне золото переробляється на спеціальних афінажних підприємствах у злитки визначеного стандарту. Вага злитків коливається в досить широких межах. Великі злитки (400 тр. унцій) обертаються на найбільших європейських біржах (Лондон, Цюріх) і на біржах у Сінгапуру. На біржі країн ПівденноСхідної Азії і Близьким Схід предметом угод із золотом є більш дрібні злитки. Це, зокрема, злитки вагою 3,73 тр. унцій (толу; Індія, Близький Схід), 1,2 тр. унції (таел; Гонконг, Тайвань), 0,47 тр. унції (бахт; Таїланд). Проміжне положення займають злитки вагою в 1 кг (38,148 тр. унцій), що обертаються на Лондонській і Токійській біржах і варранти злитки в 100 тр. Унцій (НьюЙорк).

Рис.1.7. – Структура та обсяги попиту (продаж) золота на світовому ринку у 2003 –2006 роках [52]

Рис.1.8. – Структурні частки джерел попиту на золото у 2006 році [52]

1.4 Світова географія добичі золота

Перше золото на Землі було знайдено в 4ом тисячоріччі до нашої ери в долинах пересохлих рік Аравійської пустелі. Цьому дорогому і красивому металу люди з древніх часів приписували особливі властивості, він був символом сонця і світла, царственості, безсмертя і незламності. Золотовалютний запас по праву є показником багатства тієї або іншої держави, і помилялися ті, хто пророкував відхід золота з економічної арени: воно успішно пережило всі кризи і залишається головною гарантією економічної стабільності будьякої країни.

Значне зростання ринку золота спостерігалося у світі за останні десятиліття. До 1997 року його можна позначити як зростаючий і стабільний деякою мірою. Ведучими виробниками золота у світі були ПАР (17–20%), США (13–15%), Австралія (12 –13%), а найбільше споживання цього дорогоцінного металу приходилося на країни ПівденноСхідної Азії, Близької Схід і Латинської Америки (частка споживання складала не менш двох третин від усіх світових закупівель).

Світовий ринок золота специфічний. Так, під час стабілізації економік ведучих країн світу на ринок золота впливають в основному такі фактори, як конкуренція і надвиробництво, а головним регулятором цін виступає в такий період рівень витрат на ведучих підприємствах галузі. Однак під час політичних або економічних криз золото активне виступає як інструмент біржових спекуляцій, що істотно відбиває на динаміку цін.

Якщо говорити про сучасний етап динаміки світових цін на золото, то вона обумовлена багато в чому ослабленням американського долара, що поряд з нестабільністю політичної ситуації у світі в цілому, зростаючою погрозою світового тероризму, а також економічними факторами – слабістю фондового ринку і скороченням складських запасів золота у виробників, впливає на підвищення світових цін на золото.

Родовища і прояви золота встановлені в 117 країнах світу. Металогенічний потенціал золота (запаси і прогнозні ресурси) світу на рубежі століть за даними "Mineral Commodity Summaries" складає 82 тис. т, з них підтверджені запаси близько 50 тис. т. Близько 80 % підтверджених запасів зосереджено в 10 країнах (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Запаси золота і його зміст у рудах по країнах світу [53]

Країни	Запаси, тонн	Зміст, г/т
ПАР	18500	2,1
США	4800	1,7
Канада	3130	2,95
Індонезія	2750	2,8
Росія	2500	2,1
Австралія	2350	2,1
Узбекистан	2100	1,9
Папуа Нова Гвінея	1740	3,2
Китай	1200	3,8
Филіпіни	1070	3,4

На частку великих (понад 100 тонн золота) родовищ, що складають 10% від їхнього загального числа, приходиться більш 80% світових ресурсів золота. До супергігантського відносяться родовища з запасами 1200 т, частка таких об'єктів у загальній кількості 1% а частка у світових ресурсах 57%.