Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, встановленому Національним банком України.
Законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. № 135.
Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 135, і зазначають їх при укладанні договорів.
Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюються чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Нацбанку України.
Крім зазначених форм розрахунків, розділом 8 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні» передбачений порядок розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості.
Розділом 5 цієї Інструкції встановлено порядок розрахунків платіжними вимогами без акцепту платників і безспірного стягнення коштів, яке здійснюється у випадках, передбачених законами України, а саме: на підставі виконавчих документів, рішення податкових органів та визнаних претензій документи на безспірне стягнення і безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств.
Безспірне стягнення і безакцептне списання кошті у іноземній валюті регулюються Порядком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з рахунків в іноземній валюті суб'єктів підприємницької діяльності на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10.10.1996 р. № 261. При безготівкових розрахунках між підприємствами, підприємствами і громадянами встановлений термін позовної давності. Позовна давність — встановлений законом термін для захисту порушеного права.
На підставі Закону України від 06.10.1995 р. № 372/95-ВР «Про внесення змін до статті 460 цивільного кодексу Української РСР» встановлений загальний термін для захисту права за позовом особи, право якої порушене (позовна давність), тривалістю три роки. (Набув чинності з 27.07.1995 р.)
Розділ 2. Бухгалтерський облік розрахунків з покупцями і замовниками
2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства Поліської дослідної станції
В 1914р. була створена станція по вирощуванню картоплі на бідних піщаних грунтах та виведенню нових ранніх нематодостійких сортів картоплі.
За формою власності Поліська дослідна станція – це державна установа.
Поліська дослідна станція є підрозділом інституту картоплярства Української академії аграрних наук. Вона розташована в Центральному Поліссі Житомирської області Малинського району, с. Федорівка.
Місце розташування господарства досить зручне для ведення сільськогосподарського виробництва: відстань до районного центру – 15км, до обласного – 70км. Господарство розміщене в зоні помірного клімату. Опадів в основному випадає недостатньо.
Ґрунти представлені піщаними, слабо підзолистими. Гумусовий шар складає 10-12см. Місцями трапляються кислі ґрунти, які не задержують вологи і бідні на мінеральні речовини. Тому потребують внесення мінеральних і органічних речовин.
Основними культурами, які вирощують в господарстві є картопля, озиме жито, овес на зерно, кукурудза на силос.
Поліська дослідна станція ділиться на Поліський науковий центр та безпосередньо на саму Поліську дослідну станцію.
Установа ділиться на наступні наукові відділи: селекцію, насінництво, відділ технології та агрохімії.
Найважливішою складовою природних ресурсів є земля – охоронниця природних багатств, основа рослинного і тваринного світу, операційний базис розміщення об'єктів промисловості, населених пунктів і доріг. Земельні ресурси потрібні всім підприємствам. В сільському господарстві вона є основним засобом виробництва. Функціональні особливості використання землі визначають її важливе місце серед природних ресурсів. Вона є одночасно предметом, засобом праці, базисом для розміщення продуктивних сил, основою для відтворення всіх факторів економічного зростання. Тому раціональне землекористування є обов'язковою частиною комплексної системи експлуатації та охорони природних ресурсів для всіх підприємств.
Землі Поліської дослідної станції представлені наступним чином:
Табл.2 Склад і структура земельних угідь Поліської дослідної станції (2005 2006рр.)
Види земель | 2005р. | 2006р. | 2006р. в % до 2005р. |
Всього площа с.-г. угідь, | 62 | 58 | 93,54 |
З них: рілля | 59 | 57 | 96,61 |
сінокоси | - | - | - |
пасовища | - | - | - |
Інші землі, га | 3 | 1 | 33,33 |
Аналізуючи структуру земельних угідь, видно, що площа їх з роками зменшувалась. Так, в 2005році їх загальна кількість становила 62га, а в 2006році - 58га. Тобто зменшилася на 6,46%. Площа ріллі також зменшилася. порівняно з 2005роком. З 59га до 57га. Або на 3,39%.
Щодо інших земель, то тут таж сама ситуація. Зменшення на 2га, або аж на 66,67%.
Не можна уявити виробництво без продуктивної участі людської праці (трудових ресурсів). Соціальну суть трудових ресурсів становлять люди у певних виробничих умовах, а економічну – робочий час, необхідний для використання суспільно корисної праці.
Слід розрізняти поняття “трудові ресурси” і “робоча сила”. Трудові ресурси – ширше поняття, яке включає частину працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. До них входять люди, фактично зайняті в усіх сферах соціально-економічної діяльності, включаючи й домашнє та підсобне господарство; непрацюючі працездатного віку; зайняті професійною підготовкою. Соціальну природу суспільства визначає робоча сила як реальні трудові ресурси, що функціонують у процесі виробництва.
Отже важливим фактором виробництва продукції є наявність трудових ресурсів. Саме за їх допомогою створюється новий продукт в процесі виробництва.
Показники | 2005р. | 2006р. | 2006р. в % до 2005р. |
1.Всього працівників, чол. | 96 | 11 | 15,63 |
в т.ч.: в господарстві | 60 | 75 | 125 |
в науковому відділі | 36 | 36 | 100 |
2.Трудомісткість продукції: | 0,46 | 0,69 | 150 |
3.Затрати праці, тис. люд/год. | 215 | 252 | 117,21 |
4.Вартість валової продукції на 1 працівника, тис. грн. | 4,85 | 3,28 | 67,63 |
Табл.3 Забезпеченість робочою силою та її використання в Поліській дослідній станції
Роблячи результати по даним таблиці, можна сказати, що загальна кількість працівників збільшилась на 15,63% або на 16 чол. В науковому відділі кількість чоловік залишилась незмінною, в той час як в господарстві збільшилась на 25%.
Трудомісткість продукції збільшилася в 1,5 рази, що свідчить про зниження ефективності виробництва. Водночас збільшилися затрати праці (на 17%) і зменшилася вартість валової продукції на 1 працівника на 32,37%.
Кожне підприємство характеризується певним напрямом виробничої діяльності, яка має назву спеціалізація. Вона характеризується структурою грошових надходжень. Поліська дослідна станція спеціалізується на виведенні і вирощуванні нових ранніх, нематодостійких сортів картоплі.
Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує виробничий напрям, тобто виробництво яких саме видів продукції є переважним на даній території. Спеціалізація – це складний процес, що розвивається в різноманітних формах. Спеціалізація аграрних підприємств – це переважне виробництво відповідного виду продукції, для якого тут є відносно найкращі природноекономічні умови.
Частка від реалізації картоплі, яка є головною реалізаційною продукцією, складає більше 70%. Метою діяльності підприємства є отримання прибутку. Це можливе лише за високої ефективності виробництва. Ефективність виробництва характеризується низкою показників.
Основні показники економічної ефективності виробництва аграрного підприємства включають: виробництво валової продукції і валового доходу (окремо) відносно витрат виробництва; чистий дохід, одержаний на одиницю проведених витрат; затрат праці на виробництво 1 ц продукції; одержаний прибуток на 1га і 1 ц продукції та рівень рентабельності.
Табл.4 Ефективність виробництва Поліської дослідної станції
Показники | 2005р. | 2006р. | 2006р. в % до 2005р. |
1.Виручка від реалізації, тис. грн | 466 | 364 | 78,11 |
2.Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. | 397 | 306 | 77,08 |
3.Прибуток (збиток), тис.грн | - 46 | - 107 | 232,61 |
4.Валова продукція, тис.грн: | |||
- на 1га с.-г. угідь | 8,18 | 6,28 | 76,77 |
- на 1 працівника | 4,85 | 3,28 | 67,63 |
Отже, можна зробити висновок, що підприємство працює не ефективно. Це видно з того, що виручка зменшилася на 22%, валова продукція також зменшилася, як на 1га, так і на 1 працівника. Собівартість помітно зменшилася, але це дало покращення. А результатом діяльності взагалі є збиток, що становить 107 тис. грн.