Основні фонди підприємства – це засоби праці, виражені у грошовій формі, які функціонують у виробничому процесі і протягом кількох виробничих циклів, зберігаючи при цьому натурально-речову форму, а свою вартість переносять на знову створений продукт частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.
Основні фонди підприємства поділяються на виробничі і невиробничі.
Залежно від функцій, що виконуються у виробничому процесі, вони класифікуються за своїм призначенням на такі групи: 1) будівлі; 2)споруди; 3)передавальні пристрої; 4)трактори, комбайни, сільськогосподарські машини і обладнання; 5) транспортні засоби; 6)інструмент; 7)виробничий інвентар; 8)господарський інвентар; 9)робоча: продуктивна худоба; 10)багаторічні насадження та ін.
Щоб здійснювати безперервний процес виробництва, необхідно мати як безпосередньо у виробництві, так і в поточних запасах сировину, матеріали, паливо, запасні частини та інші предмети праці, які в сукупності становлять оборотні фонди. Останні, беручи участь у процесі виробництва у вигляді предметів праці, змінюють натуральну форму і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію.
Табл. 5 Основні та оборотні фонди підприємства
| Показники | 2005р. | 2006р. | 2006р. в % до 2005р. |
| Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. | 11655 | 11612 | 99,63 |
| Фондозабезпеченість, тис. грн. | 187,98 | 200,2 | 106,51 |
| Фондоозброєність, тис. грн. | 121,41 | 104,61 | 86,16 |
| Фондовіддача, грн. | 0,04 | 0,03 | 75 |
| Фондомісткість, грн. | 25,01 | 31,90 | 127,55 |
З таблиці видно, що вартість основних засобів зменшилася на 0,37%. При цьому зменшилася фондоозброєність на13,84% (або на 16,8 тис грн.) і збільшилася фондоозброєність на 6,51% (або на 12,22 тис. грн.). Це свідчить про зменшення площі земель і збільшення кількості працівників. На виробництво 1грн валової продукції було затрачено 31,90 грн. основних засобів. І в той час на 1грн. основних фондів було вироблено лише 2 коп. валової продукції.
Для організації ефективної діяльності підприємства, необхідно належним чином організувати облік всіх господарських процесів і операцій.
Необхідною умовою для правильного ведення бухгалтерського обліку організовує керівник підприємства, який забезпечує неухильне виконання правомірних умов бухгалтерії щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві створюється штат бухгалтерії, який складається з головного бухгалтера, бухгалтер по господарству, по соціальним виплатам, касир та економіст.
Головний бухгалтер забезпечує дотримання встановленої методології, складання і подання фінансової звітності, організовує контроль за відображенням всіх господарських операцій і забезпечує перевірку стану господарського обліку. На підприємстві він також виконує функції бухгалтера по науці.
На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку щодо господарського відділу та меморіальна щодо наукового. Плану документообігу відсутній.
Первинні документи здаються до бухгалтерії по мірі виникнення господарських операцій. На їх підставі заповнюються зведені документи і облікові регістри. Наказ про облікову політику відсутній.
2.2 Документування обліку розрахунків з покупцями і замовниками
Продаючи свою продукцію (роботи, послуги), підприємства-продавці (виконавці) вступають у взаємовідносини з юридичними і фізичними особами – покупцями і замовниками, а отже – здійснюють з ними у певному порядку розрахунки. Взаємовідносини підприємств з покупцями (замовниками) пов’язані з укладанням договорів купівлі-продажу своєї продукції (товарів), підряду на виконання робіт (надання послуг). У договорах відображаються зобов'язання продавця (виконавця) про обсяги і терміни відвантаження продукції (товарів), виконання робіт (послуг) і зобов'язання покупця (замовника) про приймання продукції (товарів). Особлива увага в договорах приділяється ціні товару, термінам поставки, порядку розрахунків, терміну оплати, оскільки ці умови договору є істотними й необхідні у разі вирішення спору у претензійно-позовному порядку.
Факт відпуску продукції (товару), виконання робіт, надання послуг має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред'являється представником покупця і яке повинне містити: реквізити покупця, найменування і кількість отриманої продукції, термін дії доручення, особистий підпис представника, засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера підприємства-покупця і скріплений печаткою. Підпис представника покупця на дорученні повинен бути ідентичним підпису одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції.
У разі доставки продукції покупцеві автотранспортом постачальника або транспортних організацій важливе значення має чітке і належне оформлення товарно-транспортних накладних відправником та наявність записів з підписами і відбитком печатки (штампу) одержувача, які засвідчують доставку продукції (товару) до місця призначення.
Покупцями основної маси виробленої продукції в сільськогосподарських підприємствах є хлібоприймальні пункти, молокозаводи, м'ясокомбінати, цукрові заводи, олійно-жирові комбінати та інші переробні підприємства. Крім того, сільгосптоваровиробники реалізують продукцію та виробничі запаси іншим сільськогосподарським підприємствам, комерційним фірмам тощо. Останнім часом усе більшого поширення набуває реалізація сільгосппродукції через товарні біржі та аукціони, оптові ринки.
Супровідними документами при продажу продукції сільськогосподарського виробництва та тварин є товарно-транспортні накладні спеціалізованих форм. Якщо господарство здає сортове насіння, то, крім товарно-транспортної накладної, необхідно виписувати первинні документи, які підтверджують їх сортність: атестат на насіння, свідоцтво на насіння, сортове посвідчення. При реалізації племінної худоби і птиці оформляється племінне свідоцтво, а не племінної — ветеринарне свідоцтво.
Переробні підприємства на підставі одержаних товарно-транспортних накладних ведуть накопичувальні відомості окремо по кожному сільськогосподарському товаровиробнику протягом поточного місяця або періоду (як правило, 15 днів).
На прийняту від сільськогосподарських підприємств продукцію заготівельні організації на підставі даних накопичувальних відомостей виписують приймальні квитанції, у яких вказують фізичну та залікову масу прийнятої продукції, її якість, суму до виплати. Наприклад, документом, що підтверджує здавання заготівельним організаціям тварин і птиці, є приймальна квитанція ф. № ПК-1, молока — ф. № ПК-З(МС), цукрових буряків - ф. № ПК-8, зерна - ф. № ПК-10 (ф. № ПК-9) та ін. З іншого боку, приймальні квитанції слугують підставою для відображення в обліку виникнення дебіторської заборгованості покупців.
У квитанціях, крім ваги і вартості закупленої продукції за договірними цінами, окремим рядком вказуються суми дотації. Перерахування грошових коштів сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо у живій вазі проводиться платіжними дорученнями з рахунків переробного підприємства.
З метою стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва організовуються й проводяться аукціони живої худоби (племінної, не племінної продуктивної) та птиці. Організаторами аукціонів худоби та птиці можуть виступати Міністерство аграрної політики України, управління сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій, біржі, торгові доми, сільськогосподарські та інші підприємства усіх форм власності, власники худоби.
Аукціон худоби та птиці надає послуги у вигляді проведення публічного продажу худоби та птиці у зазначений час та в установленому місці, з можливістю попереднього огляду товару. Аукціон проводиться на спеціально побудованих та облаштованих для цього майданчиках. Відбір, підготовка й транспортування поголів'я тварин для наступного їх продажу на аукціоні проводиться з дотриманням санітарних та ветеринарних норм згідно із законодавством. Для організації й проведення аукціону худоби та птиці створюється аукціонний комітет.
Учасники аукціону худоби та птиці для участі в аукціоні зобов'язані подати:
• покупці — заявку на участь в аукціоні;
• продавці — заявку-пропозицію з продажу худоби та птиці. До заявки-пропозиції додаються:
• на племінну худобу та птицю — племінне свідоцтво (сертифікат), затверджене державним інспектором з племінної справи у тваринництві, та ветеринарне свідоцтво;
• на неплемінну продуктивну худобу та птицю — документ, що засвідчує наявність худоби та птиці на відповідну дату, ветеринарне свідоцтво та форма угоди купівлі-продажу худоби та птиці.
Підставою для укладання угоди купівлі-продажу між продавцем і покупцем худоби та птиці і проведення розрахунків є аукціонне свідоцтво, яке оформляється у трьох примірниках. Аукціонне свідоцтво підписується продавцем та покупцем, а також уповноваженою особою аукціонного комітету. Один із примірників передається продавцеві відповідного лота, другий — покупцеві, який придбав цей лот на аукціоні, третій — залишається в комітеті. Лот — тварина, група тварин та птиця, що пропонуються для продажу на аукціоні.
Угода купівлі-продажу реєструється уповноваженою особою аукціонного комітету, затверджується головою або заступником голови комітету. Оплата за придбану худобу та птицю здійснюється згідно з умовами угоди купівлі-продажу.
З покупця також стягується реєстраційний збір у сумі 1 % від загальної вартості придбаної худоби та птиці.