Індивідуальний облік кожного примірника може вестися шляхом присвоєння одиниці обліку бібліотечного фонду інвентарного номера чи шляхом реєстрації без присвоєння інвентарного номера.
Облік малоцінних необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". На цьому рахунку відображаються вартість предметів, менша від ліміту для зарахування в основні засоби, але строк корисного використання яких більший за один рік, зокрема спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань. Вартість таких активів погашається шляхом нарахування зносу за встановленою нормою, що визначається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного методу використання цих об’єктів.
Облік тимчасових (не титульних) споруд ведеться на рахунку 113 "Тимчасові (не титульні) споруди". До них належать дрібні об’єкти допоміжного характеру, які використовуються для потреб будівництва і не включені до титулу: паркани та огорожі (за винятком спеціальних, архітектурно оформлених), необхідні для виробництва робіт, огорожі майданчиків, ділянок тощо; перенесення з креслень на натуру контурів майбутніх об’єктів при розбивці будівель та споруд; пристосування з техніки безпеки; складські приміщення (комори) і навіси при об’єктах будівництва; приміщення для обігріву робітників; перехідні містки, ходові дошки; настили, драбини, сходи; тимчасові розводки в межах робочої зони від магістральних і розвідних мереж електроенергії, води, газу, повітря; тачки, лавки та інший дрібний інвентар для монтажних і такелажних робіт тощо.
Введення в експлуатацію тимчасових (не титульних) споруд оформлюється актом за формою 8-кб, де зазначають дату будівництва і найменування прийнятого в експлуатацію об’єкта, обліковий код, площу чи об’єм, фактичну собівартість, очікуване повернення матеріалів і витрати на розбирання, строк експлуатації, суму щорічного погашення об’єкта і особу, відповідальну за повернення матеріалів.
Природні ресурси обліковуються на рахунку 114 "Природні ресурси". Сюди належать, будівельний ліс, родовища нафти та газу, джерела мінеральної сировини, що належать до вичерпних активів. Особливістю їх є те, що вони при добуванні перетворюються на матеріальні запаси.
Вартість придбаних підприємством природних ресурсів відображається на рахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" згідно з оплаченими чи акцептованими рахунками продавців після їх оприбуткування.
Облік інвентарної тари здійснюється на рахунку 115. Інвентарною тарою називається та тара, яка не передається (продається, купується) разом із продукцією. Вона може використовуватись для внутрішнього перевезення вантажів і для доставки продукції (товарів) споживачам (покупцям). Але при цьому тара зберігає свою основну властивість: вона не передається споживачам і залишається на балансі підприємства з терміном використання більший за один рік.
Облік тари ведеться в натурально-вартісному виразі. За тарою, що обліковується у складі інших необоротних матеріальних активів, щомісячно нараховується знос за встановленими нормами амортизації до повного перенесення вартості на новий продукт. Якщо тара реалізується іншому підприємству, то ця операція відображається як реалізація майна підприємства.
Предмети прокату обліковують на рахунку 116 "Предмети прокату". Предметами прокату є об’єкти, що передаються громадянам у строкове платне користування (прокат). Отримання та прокат майна оформляються бланками за формою ПО-П1 та ПО-П2, які є документами суворого обліку.
Форма ПО-П1 (замовлення-зобов’язання, копія замовлення-зобов’язання) заповнюється у двох примірниках, другий видається замовнику. У цій формі зазначають дані про отримання предметів прокату, їх стан, кількість та вартість.
Форма ПО-П2 (квитанція, копія квитанції) заповнюється аналогічно до замовлення-зобов’язання. Вона призначена для приймання грошових коштів за прокат, за продовження строків прокату, неповернення предметів прокату.
Облік інших необоротних матеріальних активів здійснюється на рахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи". Основні проводки щодо обліку операцій з необоротними активами обліковуються на рахунку 11.
Інші необоротні матеріальні активи мають натуральну форму, служать більше одного року (366 днів і більше), поступово зношуються і передають свою вартість на виготовлений продукт, роботи чи послуги. Підприємства повинні встановлювати вартісні ознаки, за якими необоротні активи можна відрізнити від малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Метод амортизації інших необоротних матеріальних активів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від їх використання.
Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується протягом строку їх корисного використання (експлуатації), який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).
Амортизація інших необоротні матеріальних активів проводиться щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому певний об’єкт став придатним для корисного використання та призупиняється на період реконструкції, модернізації та добудови. Адже у процесі експлуатації інших НМА виникають витрати, пов’язані з їх поліпшенням. Якщо поліпшення об’єкта приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, такі витрати в бухгалтерському обліку включаються до складу капітальних витрат та накопичуються на субрахунках рахунка 15 "Капітальні інвестиції", і потім збільшують вартість об’єкта інших НМА. Припинення нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта інших необоротних матеріальних активів.
В принципі необоротні матеріальні активи повинні обліковуватись за такими ж критеріями, що й основні засоби. Однак, враховуючи деякі специфічні особливості окремих груп (бібліотечні фонди, малоцінні активи, природні ресурси, предмети прокату), П(С)БО 7 ""Основні засоби" передбачено, зокрема, нарахування зносу проводити за двома методами [24, с. 192] :
- прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається шляхом ділення вартості об’єкта на очікуваний строк його використання;
- виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається шляхом множення місячного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку амортизації, котра розраховується діленням вартості об’єкта на загальний обсяг продукції, що планується виробити з використанням цього об’єкта.
Нарахування амортизації робиться щомісячно, а у сезонних виробництвах річна норма амортизації відноситься на витрати протягом періоду роботи такого підприємства (кілька місяців).
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватись у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% його вартості, а решта – у місяці вибуття з активів (списання з балансу) або в розмірі 100% вартості у першому місяці його використання.
У податковому обліку амортизація інших необоротних матеріальних активів здійснюється відповідно до Закону України "Про прибуток". Згідно з цим законом амортизації підлягають такі витрати:
- на придбання інших необоротних матеріальних активів;
- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення інших необоротних матеріальних активів.
Відповідно до П(С)БО 7 інші необоротні матеріальні активи списуються з балансу підприємства у разі їх вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від використання таких активів.
1.2 Огляд нормативних документів, які регламентують облік інших необоротних активів
Основними нормативно-правовими документами, що регулюють облік інших необоротних матеріальних активів є:
1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вiд 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями.
2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями.
3. Про затвердження спеціалізованих форм первинних документів з обліку основних засобів і інших необоротних активів сільськогосподарських підприємств та методичних рекомендацій щодо їх застосування, затверджені Наказом Міністерства Аграрної Політики України від 27 вересня 2007 року N 701.
4. Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена Наказом Державного Казначейства України №64 від 17.07.2000, із змінами та доповненнями (останні зміни внесені Наказом Державного Казначейства України №526 (z1261-09) від 22.12.2009).
5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 .
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 "Баланс" , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами та доповненнями.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зі змінами та доповненнями.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: