Среал. – собівартість виробництва і реалізації товарів на експорт.
3536,1 / 2572,0 = 1,3748 2814,6 / 2173,2 = 1,2951Отже, в 2006 та 2007 роках експорт продукції був ефективним, показники за два роки більші за 1.
2. Валютна ефективність експорту:
, (2.38)де
- валютна ціна і-го експортованого товару; - обсяг експорту і-го товару; - витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару;m – кількість назв товарів.
Обернений валютний курс був такий:
2006р.: 1/5,1= 0,1960
2007р.: 1/5,2= 0,1923
(387072*1,22 + 17676*1,12 + 25716*1,00 + 10236*0,97 + 11016* 1,21 + 2406*1,20) / 2572000 = 544007 / 2572000 = 0,2115 > 0,1960Отже, в 2006р. експортна діяльність заводу була ефективною.
(279769*1,27 + 18181*1,16 + 26003*1,04 + 10581*1,01 +11547* 1,26 + 2553*1,24) / 2173200 = 433015 / 2173200 = 0,1993 > 0,1923При порівнянні показника валютної ефективності експорту з оберненим валютним курсом, видно, що в 2007р. експортна діяльність заводу була ефективною.
3. Економічна ефективність реалізації експортних товарів:
, (2.39)де Внетто – нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений у гривні за офіційним курсом;
Вбрутто – брутто виручка в іноземній валюті, переведена в гривні за офіційним курсом;
Среал – повні витрати реалізованої на експорт продукції, грн.;
Свир – виробнича собівартість експортованого товару;
НВвал – інвалютні накладні витрати, переведені в гривні за офіційним курсом;
НВгрн – накладні витрати, понесені у гривнях.
3359,2 / 2572,0 = 1,3061 > 1Економічна ефективність реалізації експортних товарів показує суму доходу в іноземній валюті на кожну витрачену гривню. З розрахунку видно, що в 2006р. експорт для заводу був вигідним.
2673,9 / 2173,2 = 1,2304 > 1Оскільки показник економічної ефективності реалізації експортної продукції в 2007р. більший за 1, це означає, що в 2007р. експорт для КЗШВ був вигідним.
4. Ефективність реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку:
, (2.40)де
- ціни на продукцію, аналогічну експортованій на внутрішньому ринку; - обсяг експорту, натур. од.; - витрати на виробництво та реалізацію товару; 169302,7 / 132931,6 = 1,2736 1 < 1,2736 < 1,3061 197961,7 / 172864,2 = 1,1452 1 < 1,1452 < 1,2304Отже, з розрахунків видно, що в 2006р. та 2007р. для заводу "Столичний" було вигідно експортувати продукцію, а ніж реалізовувати її на внутрішньому ринку.
5. Ефект експорту:
, (2.41)Векс – виручка від експорту продукції, вал.од.;
kв – валютний курс;
Среал – витрати на виробництво та реалізацію експортованої продукції.
3536,1 – 2572,0 = 964,1 тис. грн. 2814,6 – 2173,2 = 614,4 тис. грн.Ефект експорту характеризує діяльність КЗШВ від експорту.
Отже, проаналізувавши дані розрахунки можна зробити висновок, що експортна діяльність в 2006-2007рр. для ЗАТ "КЗШВ "Столичний" була ефективною.
Для більш детального вивчення причин зміни ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства необхідно побудувати факторну модель. До зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "КЗШВ "Столичний" належить як експорт, так і імпорт. Однак, весь імпорт використовується заводом для власного виробництва і його вартість входить до собівартості виробленої продукції, тому будувати факторну модель потрібно лише по експортній діяльності, оскільки від експорту підприємство отримує прибуток і лише його зміна впливає на ефективність ЗЕД заводу.
Для побудови факторної моделі потрібно використати похідні показники для аналізу рентабельності ЗЕД підприємства за аналітичний (2007 р.) та базовий (2006 р.) роки з таблиці 2.28.
Таблиця 2.28.
Показники для аналізу рентабельності ЗЕД ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2006-2007 рр.
Показник | Індекс | Од.виміру | Значення | Відхилення | ||
2006р. | 2007р. | абсолютне | відносне,% | |||
Ефективність ЗЕД | Езед | % | 137,48 | 129,51 | -7,97 | -21,26 |
Прибуток від експ.операцій | Пекс | тис.грн. | 964,10 | 641,40 | -322,70 | -33,47 |
Експортні витрати | Векс | тис.грн. | 2572,00 | 2173,20 | -398,80 | -15,51 |
Виручка від експорту | ВР екс | тис.грн. | 3536,10 | 2814,60 | -721,50 | -20,40 |
Витрати на експорт | С реал | тис.грн. | 2572,00 | 2173,20 | -398,80 | -15,51 |
Виробнича собівартість | С вир | тис.грн. | 2522,80 | 2133,10 | -389,70 | -15,45 |
Позавиробничі витрати | С пв | тис.грн. | 49,20 | 40,10 | -9,10 | -18,50 |
Прибуток від експорту | П екс | тис.грн. | 964,10 | 641,40 | -322,70 | -33,47 |
Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ "КЗШВ "Столичний"
Ефективність експортної діяльності підприємства в 2007 році порівняно з 2006 роком знизилися на 7,97%. Це було зумовлено значним зниженням обсягів експорту, а відповідно і прибутків від експортної діяльності. Зниження ефективності експортної діяльності також спричинене переважанням темпів збільшення собівартості над темпами збільшення прибутку продукції.
2.6 Конкурентна позиція ЗАТ "КЗШВ "Столичний" на внутрішньому ринку
Аналіз ділового навколишнього середовища необхідний для передбачення майбутніх процесів його розвитку. Він (аналіз) є базою макроекономічних, соціально-політичних, виробничих і технологічних прогнозів, служить для оцінювання довгострокових можливостей організацій в умовах передбаченого розвитку відповідних процесів.
Макроекономічний аналіз. Метою його є оцінювання тенденцій і динаміки розвитку макроекономічних процесів, економічної ситуації в країні і галузі. Аналіз загальногосподарської кон’юнктури включає прогнози розвитку економіки, виражені за допомогою таких макроекономічних показників, як рівень інфляції, зайнятості, цикли ділової активності, стан грошового обігу і т.п. Найбільш узагальненим показником, що використовується у прогнозах, є розмір валового національного продукту.
Найбільш простим інструментом прогнозування циклів ділової активності служать провідні індикатори. Вони являють собою числові економічні ряди, що спадають або зростають подібно до ВНП. До таких змін належать нові замовлення на товари, середня тривалість робочого тижня, загальний обсяг контрактів, ціни на акції, деякі оптові ціни і т.д. Провідні індикатори застосовуються для оцінювання рівня наближення економіки до "точки перегину". Якщо більшість провідних індикаторів зростає, (чи падає вниз), це служить сигналом настання піку діяльності підприємства.
Цикл ділової активності ("дно" економічного циклу, розширення, пік і спад ділової активності) є предметом посиленої уваги економістів. Важливим вважається не тільки визначення тривалості етапу в часі й розміру зміни економічних показників, але й наближення "точки перегину" (піку або "дна" економічного циклу).
Крім циклу ділової активності важливим для підприємства є своєчасне оцінювання наслідків змін у державній економічній політиці. Насамперед це стосується заходів щодо вдосконалення господарського механізму, особливо у сфері оподаткування і кредитування, державне замовлення на продукцію, антиінфляційних заходів, державних інвестицій і т.д.
Аналіз соціально-політичного середовища. У центрі аналізу внутрішнього і зовнішнього соціально-політичного середовища перебуває оцінка загальнополітичної ситуації в країні, стабільності і виконавчої влади, а також політичного ризику капіталовкладень у даному регіоні. Значення аналізу міжнародних чинників для українських організацій істотно зросло після скасування монополії на зовнішню торгівлю. Підприємства, що працюють чи збираються працювати на світовому ринку повинні приділяти першорядну увагу соціальним і політичним процесам, що відбуваються в реально існуючих і потенційних країнах-експортерах та імпортерах. Необхідно приділяти постійну увагу політиці урядів інших країн, змінам у їхніх зовнішньоторговельних режимах, спрямованих на захист внутрішніх виробників, розширенню національних ринків у цілому чи окремих галузях. З урахуванням чинників зовнішнього середовища стратегія організації може бути спрямована на пошук захисту з боку уряду України проти іноземних конкурентів, на зміцнення внутрішнього ринку або на розширення зовнішньоекономічної активності.
Зовнішньоекономічна діяльність буде найбільш успішною лише в тому випадку, якщо буде проаналізоване й внутрішнє середовище підприємства, сильні та слабкі сторони його діяльності.