Існує два варіанти впровадження ІСМ:
1) адаптація комп'ютерних інформаційних технологій і комунікацій до існуючої структури керування і розподілу обов'язків між фахівцями з маркетингу;
2) розробка нової організаційної структури керування (не тільки маркетингу, але і всього підприємства), при якій ефективність функціонування ІСМ буде найбільшою.
При першому варіанті ризик впровадження системи зводиться до мінімуму, при другому – система може розвиватися відповідно до вимог і потреб удосконалення керування об'єктом.
Оскільки Інтернет є полем діяльності для маркетологів, необхідно розглянути переваги роботи в цьому комунікаційному середовищі. Головною перевагою використання Інтернет є оперативність – за допомогою Інтернету легко і швидко можна одержати найрізноманітнішу інформацію. Більш того, свіжа інформація в мережу поставляється набагато оперативніше, ніж у традиційні ЗМІ. Це не варто доводити, важливість вчасно отриманої інформації для ведення бізнесу й обслуговування клієнтів очевидна.
Компанії, які використовують Інтернет, як засіб комунікації, звертаються до своїх потенційних клієнтів у формі діалогу, причому в найбільш кращій для них формі – у масштабі реального часу або в режимі роботи електронної пошти. Користувач може сам ініціювати і контролювати ту інформацію, яку він одержує, і ті контакти, у які він вступає.
Інтернет-технології не стоять на місці і те, що здавалося неможливим кілька років тому, сьогодні успішно втілюється в життя. Це стосується і персонального підходу до кожного потенційного клієнта, коли його індивідуальні потреби можуть бути враховані в переважній більшості випадків. Наприклад, деякі новостійні сайти пропонують розміщення на своїй першій сторінці новин тільки на ту тему, що цікавить користувача, а для великих замовників можуть формуватися так звані прем'єр-сторінки, де представляється тільки та інформація, що цікавить даного клієнта.
Не можна випустити з уваги і глобальність, властиву Інтернету, яка знімає всі географічні обмеження, і "віртуалізацію" учасників інтернет-контактів, що дозволяє зберегти інкогніто в разі потреби. Відбуваються зміни в логічних заходах підприємств, що з'єднують постачальника і кінцевого споживача, тобто зменшення кількості посередників (або навіть їх зникнення).
Якщо в області традиційних комунікацій діє схема відправник-одержувач, і активною ланкою є відправник, то в інтернет-маркетингових комунікаціях система відносин побудована по-іншому – клієнт сам запитує потрібну йому інформацію. Саме клієнт ініціює процес одержання інформації і потім здійснює над нею контроль. Саме клієнт вирішує, коли йому почати відносини з конкретною фірмою і, відповідно, коли має сенс їх завершити. Через зміни в характері комунікацій змістилися акценти й у маркетингових підходах. Зокрема, у продавця відбувається певна переорієнтація з мислення постачальника на мислення клієнта. У традиційному маркетингу все ще відчутна тенденція до збереження пріоритетності постачальника. Інтернет-магазин допомагає перемістити центр ваги вбік інтересів клієнта. "Завоювання" клієнта перестало бути самоціллю, основний увага приділяється довгостроковому партнерству. Відомо, що придбання нового клієнта коштує набагато дорожче (по деяких дослідженнях у 5-7 разів), чим утримання старого. Тим очевидніше, що зусилля необхідно направляти в першу чергу на збереження старого клієнта.
Як би не було, але навіть якщо інтернет-магазин розглядати просто як одне з можливих джерел поширення інформації поряд зі ЗМІ, то інтернет-маркетинг повинен бути як мінімум невід'ємним атрибутом маркетингової політики компанії.
Найчудовіший сайт залишиться мертвим, якщо користувачі не будуть зупинятися на його сторінках, для того щоб помилуватися ними, зробити покупку. Саме в цьому і полягає проблема більшості підприємців, які ніколи не стануть мільйонерами, володіючи відмінними товарами і послугами, тому що при цьому вони не мають поняття про тонкощі мистецтва електронного маркетингу.
Реальне використання Інтернет для розвитку бізнесу можливо тільки при наявності свого сайту. І створення ефективного сайту вимагає проведення маркетингових досліджень в Інтернеті. Тільки на підставі отриманих даних можна сформувати точні завдання сайту, його маркетингову й інформаційну політику, функціональність, комплекс необхідних дій по його просуванню. І зробити все це потрібно ще до створення самого сайту, тому що багато чого з комплексу необхідних дій по створенню сайту реалізується саме в процесі його створення. Варто пам'ятати, що іноді простіше створити новий сайт, чим виправити існуючий.
У процесі функціонування сайту необхідно керуватися наступними принципами: залучайте відвідувачів на свій сайт, надаючи їм велику кількість якісної безкоштовної інформації; ознайомлюйте відвідувачів зі своїми товарами і послугами. Ефективна політика присутності в Інтернет допоможе компанії сформувати комплекс необхідних дій і отримати реальний прибуток [74].
3.2 Розрахунок експорту вина ігристого та мінеральної води у Словаччину
Для підвищення конкурентоспроможності продукції КЗШВ „Столичний" на центральноєвропейському ринку ми пропонуємо розпочати співпрацю з торговою мережею „TESCO", яка є ритейлером №1 у Великій Британії та №4 у світі (2 700 торгівельних центрів, прибуток у 2006 році – 1 576 млн. фунтів стерлінгів).
Розрахунок експорту вина ігристого "Мускат рожевий"
в обсязі 10 000 пляшок та "Мускат білий" в обсязі 15 000 пляшок
На початку співпраці пропонуємо здійснювати експорт вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий" до логістичного складу „TESCO" у місті Брешов (Словаччина), збудованого у 2005 році, який є найбільшим у Європі (30 000 м2) та обслуговує 47 супермаркетів у Словаччині, 32 – в Угорщині та 38 – у Чехії.
Аналіз центральноєвропейського ринку показав, що у вина ігристого виробництва КЗШВ „Столичний" на ньому немає прямих конкурентів. Непрямими ж конкурентами є ігристі вина виробництва Франції та Італії, вироблені за традиційною технологією та значно дорожчі за ціною, а також мускатні вина виробництва Угорщини, які не є ігристими. Попередній розрахунок показав, що КЗШВ „Столичний" може експортувати до Словаччини 25 тисяч пляшок ігристого вина за рахунок скорочення продажу на внутрішньому ринку.
Нижче у таблиці 3.1 наведено дані щодо рівня собівартості та прибутко-вості даного виду продукції підприємства.
Таблиця 3.1.
Собівартість вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий", грн./пл.
| Статті калькуляції | "Мускат рожевий" | "Мускат білий" |
| Сировина та матеріали | 7,04 | 6,26 |
| Паливо та енергія | 0,11 | 0,11 |
| Основна заробітна плата | 2,27 | 2,27 |
| Додаткова заробітна плата | 0,89 | 0,89 |
| Відрахування на соціальні заходи | 0,32 | 0,32 |
| Утримання та експлуатація устаткування | 0,49 | 0,49 |
| Загальновиробничі витрати | 0,98 | 0,98 |
| Виробнича собівартість | 12,10 | 11,32 |
| Адміністративні витрати | 0,31 | 0,31 |
| Витрати на збут | 0,36 | 0,36 |
| Повна собівартість | 12,77 | 11,99 |
| Прибуток | 3,69 | 3,50 |
| Відпускна ціна | 16,46 | 15,49 |
Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ "КЗШВ "Столичний"
Доставку товару передбачається здійснювати автомобільним транспортом на умовах DDU – Брешов (Словаччина). Відпускна ціна (EXW) 25000 пляшок вина ігристого, яке пропонується на експорт, складає:
16,46 ∙ 10 000 + 15,49 ∙ 15000 = 396,95 (тис. грн.).
Розрахуємо витрати на транспортування експортованої продукції та інші експортні витрати.
1. Витрати на завантаження на КЗШВ „Столичний" одиниці автомобільного транспорту, що доставлятиме товар до Словаччини, складають 250 грн. Для транспортування 25000 пляшок вина ігристого буде потрібно 6 автомашин (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження становлять:
0,25 ∙ 6 = 1,5 (тис. грн.).
2. Витрати на страхування перевезення вантажу (3% від страхової суми):
(396,95 + 1,5) ∙ 0,03 = 11,95 (тис. грн.).
3. Відстань від Києва до Брешова (Словаччина) дорівнює 1500 км, в тому числі до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) – 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10 грн./км. Оскільки потрібно 6 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезення складе:
- до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород):
810 ∙ 10 ∙ 6 = 48,6 (тис. грн.);
- від кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) до Брешова (Словаччина):
690 ∙ 2 ∙ 6 = 8,28 (тис. дол. США) = 41,4 (тис. грн.).
При складанні контракту курс фіксується на рівні 1 дол. США = 5 грн.
4. Митна вартість складе:
396,95 + 1,5 + 11,95 + 48,6 = 459 (тис. грн.).
5. Експортні формальності (отримання сертифікатів якості та відповідності) (0,1% від митної вартості) складають:
459 ∙ 0,001 = 0,459 (тис. грн.).
6. Митний збір (0,2% від митної вартості) становитиме:
459 ∙ 0,002 = 0,918 (тис. грн.).
7. Витрати на оформлення ВМД складають 800 грн. на всю партію товару.
Таким чином, накладні витрати при експорті складають:
1,5 + 11,95 + 48,6 + 41,4 + 0,459 + 0,918 + 0,8 = 105,63 (тис. грн.).
Експортні витрати на 1 пляшку вина ігристого становитимуть:
105,63 / 25 000 = 4,23 (грн.).
Повна собівартість експорту партії вина ігристого "Мускат рожевий" складає:
(12,10 + 0,31 + 4,23) ∙ 10 000 = 166,4 (тис. грн.).
Повна собівартість експорту партії вина ігристого "Мускат білий" складає:
(11,32 + 0,31 + 4,23) ∙ 15 000 = 237,9 ( тис. грн.).
Повна собівартість експорту вина ігристого буде становити:
166,4 + 237,9 = 404,3 (тис. грн.).
Контрактна вартість складатиме:
459 + 0,459 + 0,918 + 41,4 + 0,8 = 396,95 + 105,63 = 502,58 (тис. грн.).