Оптимізація зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку (стр. 3 из 6)

Але вказані проблеми науковці розглядають здебільшого на рівні держави в цілому і не враховують специфіки окремих галузей, зокрема фармацевтичної, що призводить до певних труднощів здійснення ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку. Їх усунення можливе на підставі проведення наукових досліджень з урахуванням досвіду інших країн світу, що є актуальним для вітчизняної охорони здоров’я і фармації.

Визначення об’єктів та методів дослідження зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку

Визначення об'єктів та методів ґрунтується на діючій нормативно–правовій базі, сукупності знань з організації здійснення ЗТД в цілому і зокрема на вітчизняному фармацевтичному ринку в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Полтавській, Сумській, Харківській областях, Автономній Республіці Крим та містах Києві і Харкові, які складають 33,3% від їх загальної кількості в Україні.

Безпосередньо нагляди та вивчення проводились на базі відомих вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій) вказаних регіонів, які займаються ЗТД (12 підприємств, на яких здійснено 200 наглядів) протягом 2004 – 2007 рр. Як складові ЗТД розглядалися 260 контрактів при її здійсненні, 497 операцій з імпортування ЛЗ і ВМП, а також практична діяльність 31 відповідальної особи з організації ЗТД. Додатково залучались фахівці-експерти (200 осіб), проводилось анкетування серед фахівців з питань здійснення ЗТД (600 анкет) та респондентів-споживачів лікарських препаратів (1000 анкет).

Забезпечення вірогідності отриманих результатів в межах поставленої мети і наукових завдань базувалось на певному алгоритмі послідовності дій упродовж усього терміну проведення досліджень, від вивчення теоретично-практичних аспектів організації здійснення ЗТД до отримання обґрунтувань напрямків з її оптимізації, апробації і впровадження у практичну фармацію.

Дослідження сучасного стану зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку

За результатами проведених досліджень встановлено, що в практичній роботі фармацевтичні підприємства, які здійснюють ЗТД, стикаються з проблемами законодавчого характеру, що не врегульовані жодним з цих законодавчих органів. При цьому не враховуються особливості ЛЗ і ВМП як специфічного товару. Усі дії з боку державного управління ЗТД в Україні стосовно експорту та імпорту ЛЗ і ВМП здійснюються на загальних засадах, що суттєво впливає на якість організації ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку. Так, на сьогоднішній день відсутній механізм регулювання випадків надходження субстандартних ЛЗ та ВМП за прямими валютними контрактами, не врегульовано механізм їх повернення виробнику.

Разом з тим імпорт фармацевтичної продукції в Україні щорічно зростає і темп його приросту у середньому складає 33,11%. За таких умов частка імпортної фармацевтичної продукції складає більше половини від загального обсягу вітчизняного фармацевтичного ринку, що ставить його у залежність від світового ринку та підкреслює важливість ЗТД.

З’ясовано, що основними споживачами фармацевтичної продукції в нашій країні є населення віком від 36 до 45 років. Ставлення споживачів до ЛЗ багато в чому залежить від їх походження за країною-виробником. Так, більшість споживачів (45,0%) орієнтується переважно на імпортні ліки, інші (40,0%) вважають, що це не принципово і лише 15,0% віддають перевагу вітчизняним ЛЗ.

Надання пріоритету імпортним ЛЗ, за нашими даними, ґрунтується на досить вагомих показниках, які характеризують якість та ступінь довіри до бажаного фармакологічного ефекту. Встановлено, що 85,0% споживачів надають перевагу імпортним ЛЗ за якістю в порівнянні з вітчизняними і лише 15,0% з них такої переваги не вбачають.

З’ясовано, що споживачі надають перевагу ЛЗ за таким критеріями, як конкретна країна виробник (59,0% випадків), привабливість зовнішнього вигляду упаковки (3,0% випадків); призначення лікаря (16,0% випадків); зручність вторинної упаковки (22,0% випадків). Таким чином, за отриманими результатами можна стверджувати, що сучасний споживач більше довіряє імпортним ЛЗ за якістю та має свої пріоритети щодо країни їх походження. Але висока ціна імпортних ЛЗ обумовлює те, що споживач звертає увагу також і на вітчизняні ЛЗ.

Дослідження показали, що ЗТД на фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємствах (організаціях) здійснюється завдяки укладеним угодам, кількість яких суттєво впливає на обсяг операцій по ЗТД протягом кожного місяця. Все це обумовлює ту чи іншу частку імпортних ЛЗ і ВМП в їх асортименті. Встановлено, що за таких умов кількість контрактів для здійснення ЗТД у межах календарного року коливається від 1 до 68, а кількість щомісячних операцій в їх межах – від 1 до 210. Тому обсяг діяльності зі здійснення ЗТД прямо пропорційно залежить від кількості укладених угод (контрактів).

З’ясовано, що великий обсяг дій зі здійснення ЗТД потребує значного досвіду з виконання окремих операцій, особливо митного оформлення імпортних ЛЗ і ВМП, але до цієї роботи сьогодні залучаються різні фахівці, що не завжди зручно і економічно не виправдано, бо вони не знають галузевої специфіки та особливостей просування ЛЗ і ВМП та фармацевтичного ринку в цілому (рис.1).

Рис.1. Структура кадрового забезпечення ЗТД на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємствах (організаціях)

Встановлено, що головними напрямками удосконалення системи митного оформлення фармацевтичної продукції, як важливої складової загальної оптимізації здійснення ЗТД на фармацевтичному ринку, мають стати: удосконалення існуючої процедури митного оформлення ЛЗ, регламентований перелік документів для їх митного оформлення, скорочення часу митної процедури, створення умов на митних ліцензійних складах (МЛС) для зберігання ЛЗ, введення уповноваженої особи зі здійснення ЗТД.

Оптимізація здійснення зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку шляхом визначення пріоритетів державного регулювання

Встановлено, що одним із пріоритетних напрямків розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі є посилення її експортно-імпортного потенціалу, який сприяє розширенню асортименту ЛЗ і ВМП, підсиленню конкурентоспроможності вітчизняних виробників. В межах здійснення ЗТД існує велика кількість операцій, на які у фармацевтичних оптових і оптово-роздрібних підприємствах (організаціях) припадає майже 80,0% від загального обсягу їх діяльності. А тому державне регулювання ЗТД здійснюється за допомогою широкого кола заходів, кількість яких постійно зростає. Вони нами кваліфіковані як економічні, організаційно-правові та адміністративні. До найважливіших адміністративних заходів нами віднесені митні. Вони здійснюються, як правило, відповідно до внутрішніх інструкцій на митницях, які не завжди врегульовані діючим законодавством. Тому вимоги до здійснення митного оформлення ЛЗ і ВМП на кожній митниці можуть бути різними. У зв’язку з цим, базуючись на результатах вивчення фактичного стану здійснення митного оформлення ЛЗ і ВМП, нами обґрунтована загальна схема надходження імпортної фармацевтичної продукції у вільний обіг на території України, якої дотримувались у подальших дослідженнях (рис. 2).

Рис. 2. Узагальнена схема митного оформлення імпортних ЛЗ і ВМП

Із рис. 2 видно, що крім митного оформлення ЛЗ і ВМП, можливі додаткові види контролю – ветеринарний, фітосанітарний, екологічний та ін. відповідно до діючого законодавства.

Дослідження показали, що основним документом, який дозволяє надходження імпортної фармацевтичної продукції у вільний обіг, є вантажно–митна декларація. У зв’язку з цим обґрунтований перелік необхідних документів для її оформлення (15 найменувань) та виділено чотири типи митного забезпечення: особиста номерна печатка інспектора, штамп «Під митним контролем», спеціальне пломбування, митна печатка.

Обґрунтований законодавчий супровід митного оформлення ЛЗ і ВМП залежно від їх реєстраційного статусу (зареєстровані, не зареєстровані). Для цього визначені підстави, за якими видається дозвіл на їх ввіз на митну територію України, та під кожну з них з’ясований нормативно–правовий перелік документів і можливості застосування податкових пільг для ЛЗ і ВМП.

Встановлено, що для переміщення через митний кордон тих чи інших ЛЗ і ВМП у різних митних режимах та з різним кодуванням згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) кількість дозвільних документів може коливатись. Тому нами вперше науково обґрунтований оптимальний перелік обов’язкових документів для митниці при імпорті ЛЗ і ВМП (12 найменувань).

Особлива увага спрямована на їх застосування під час здійснення ЗТД фармацевтичними оптовими та оптово–роздрібними підприємствами (організаціями) при декларуванні валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами; ліцензування і квотування; визначення спеціальних санкцій у сфері ЗТД. Такий підхід дозволяє оптимізувати здійснення ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку, враховуючи специфіку ЛЗ і ВМП при організаційно–правовому супроводі її здійснення на рівні фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій).