За словами Лешика Міллера у відносинах двох країн немає ані найменших розбіжностей, що заважають розвитку політичних, економічних, культурних і людських зв’язків. Він назвав польсько-українське партнерство стратегічним і відзначив зростаючий інтерес польських інвесторів до української економіки.
Щодо співпраці України і Польщі по проекту нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ Голова Ради Міністрів Республіки Польща зазначив:» Це комерційний проект, яким цікавиться також Брюссель, і політичні умови для цього проекту, безумовно, сприятливі»[14].
Подією надзвичайної ваги стало відзначення 60-ої річниці Волинської трагедії, що викликало широкий резонанс і неоднозначне ставлення в українському і польському суспільствах. У значної частини громадськості намір України провести ці урочистості викликав негативну реакцію. Такі політичні партії, як СНПУ, УРП-Собор, Батьківщина, УНА-УНСО організували мітинги протесту у Львові,Одесі, Києві і вимагали, щоб Президент України не просив вибачення у польського народу. Після того,як депутати Луцької міської Ради заблокували рішення про встановлення пам’ятника і проведення урочистостей у м. Луцьку, вибрали для цього с. Павлівка. Після тривалих дебатів були прийняти заяви Сейму Республіки Польща та Верховної Ради з сього питання. Урочисті заходи відбулися 11 липня 2003 р. за участю обох президентів. Вони відкрили каплицю і пам’ятник, на якому українською і польською мовами висічено слова «Пам’ять. Скорбота. Єднання.».
Прогресивним було те,що на початку 2004 р. Україна нарешті остаточно визначилася з використанням вже збудованого нафтопроводу Одеса-Броди для транспортування каспійської нафти до Європи. Та не зважаючи на велике стратегічне значення цього об’єкта, не передбачається його державне фінансування. Реалізацією проекту займається польська фірма «Пшиязнь» і українська «Укртранснафта».
30 березня 2004 р. обидва президенти в Національній опері України урочисто відкрили рік Польщі в Україні. Однак через складну внутрішньополітичну ситуацію в Польщі Олександру Кваснєвському довелося суттєво скоротити свій візит до Києва. Та й саме відкриття року Польщі в Україні Залишилося практично не поміченим польськими ЗМІ.
Нещодавно ратифікацію угоди про Єдиний економічний простір світова громадськість сприйняла як зміну орієнтації зміни в бік Росії, особливо після заяви Леоніда Кучми, що ми не можемо чекати поки нас приймуть в Європу, а повинні створювати європейський рівень життя в межах Єдиного економічного простору.
Надзвичайно важливою подією, яка визначальним чином вплине на стосунки між нашими державами, є набуття Польщею 1 травня 2004 р. повноправного членства в ЄС. Попри ряд негативних моментів ця подія має й позитивне значення для України. Так, наприклад, хоча шенгенська система й обмежує в’їзд громадян третіх країн в ЄС,але одночасно розширює свободу просування в середині ЄС для тих, хто має шенгенську візу. Прикордонне співробітництво для таких умов сприятиме пристосуванню української економіки до вимог ЄС. Крім того Польща могла б допомогти залучати гроші ЄС для фінансування проектів у Польщі та Україні, які будуть приносити користь економікам обох країн.
Отже, можна зробити висновок, що Польща та Україна мають однакові стратегічні цілі, а саме інтеграцію європейських і євроатлантичних структур, існує спільна база для стратегічного партнерства, і взаємини між обома країнами є досить перспективними.[6;37-39]
Висновки
Українсько-польські єднання є надзвичайно важливим фактором, тому що це - гарант стабільності та безпеки в Європі, а також тому, що ці дві слов’янські держави мають однакові стратегічні, а саме: інтеграцію до європейських структур і у них існує спільна база для стратегічного партнерства.
За останні роки відносини України і Польщі перебували у сприятливому становищі: було підписано багато договорів, які сприяли встановленню більш дружніх стосунків між країнами.2004 р. був визнаний Роком Польщі в Україні. Хоча він був не зовсім вдалим через внутрішні політичні складності, Рік України в Польщі (2005 р.) був найбільш сприятливим для обох держав, тому що девіз цього року, який звучав як «Україна – Польща - разом в Європі !» є ознакою того, що проведення Року України в Польщі зміцнює національно-складову культури обох країн і загалом сприятиме збагаченню європейської культури.
Польща для України - міст у Європу та шлях до демократії. Польща – це велика держава, яка демонструє і буде демонструвати свою політичну активність. Тому Польща може суттєво вплинути на те , що вже зараз називають» східною мірою Європейського Союзу».
Список літератури
1) Історія України:Підручник: 3-е видання/ За ред. Ю.Сливки.-Львів:Світ;2002.-520с.;ил.
2) Історія України: навчальний посібник.- 3-е видання.-К.:Альтернативи,2002.-472с.
3) Голибрад Є.Українсько-польське єднання –вимога часу\ Освіта.- 2004.-31.03-07.04.-№2.
4) Зельке К.Україна та Польща після розширення НАТО\Політична думка.-2000.-07.05.-№3.
5) Знахоренко О.Стратегічне партнерство у українсько-польських відносинах: державно-політичний та військовий аспекти\Людина і політика.-2004.-№3.
6) Найдер З.Польсько-українські асиметрії\Политіка і культура.-2001.-20-26.10.-№3.
7) Рибачук П.Саміт у Одесі\Одеські відомості.-2003.-03.06.-№5.
8) Симоненко І. Рік Польщі в Україні\Руська община.-2004.-22.04.-№4.
9) Україна - Польща:контакти без протоколів\ Урядовий кур’єр.-1997.-25.01.-№ 13-14.
10) Україна – Польща: новий крок у спіівпраці\ Урядовий кур’єр.-1998.-30.06.-№123.