Міністерством економіки отримано від керівництва ЄІБ офіційне повідомлення про завершення юридичних процедур та вступ в силу Рамкової угоди між Україною та ЄІБ 8 квітня 2006 року. В травні 2006 року у Лондоні генеральним директором ЄІБ з питань кредитування в Європі Томасом Хаккетом та віце-президентом ЄІБ Саулі Нііністо було заявлено про намір розпочати широкомасштабне інвестування в Україні, в першу чергу у сфері транспорту, розвитку міської інфраструктури, а також підтримки екологічної безпеки Чорноморського басейну. Ратифікація Рамкової угоди з Європейським інвестиційним банком відкрила перспективи співробітництва в частині фінансування проектів в реальному секторі.
У вересні 2006 року у м. Сінгапур під час проведення щорічних зборів МВФ та Світового банку у ході зустрічі Екс-Міністра економіки Макухи В.О. із заступником генерального директора ЄІБ з питань кредитування в Європі Андреасом Верікіосом було підтверджено намір реалізувати раніше досягнуті домовленості. На сьогодні в Україні на стадії підготовки перебуває спільний з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ЄІБ третій проект “Ремонт автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці від м. Київ (км 14) до м. Броди, Львівської обл. (км 441)” загальною вартістю 668,3 млн. євро (сума позик ЄБРР та ЄІБ – по 200 млн. Євро). Метою проекту є приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці від м. Київ (км 14) до м. Броди, Львівської обл. (км 441) - однієї з найважливіших магістральних доріг України, що співпадає з пан’європейським транспортним коридором №3: Берлін – Вроцлав – Краків – Львів – Рівне – Житомир – Київ. 19 грудня 2006 року в Києві з ЄБРР були підписані відповідні Кредитна та Проектна угоди. 17-23 липня 2007 р. в Люксембурзі відбулися офіційні переговори за Українським проектом європейських доріг України, а 30 липня 2007 р. у м. Києві були підписані відповідні Фінансова та Проектна угоди між Укравтодором та ЄІБ. Ще один спільний з ЄБРР проект в енергетиці “Будівництво повітряної лінії 750 кВ Рівненської АЕС – Київська з підстанцією 750 кВ “Київська” на стадії підготовки, сума позики за яким має складати 150 млн. євро. Основними цілями проекту є: максимальне використання встановленої потужності Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій ОЕС України; підвищення стабільності електропостачання споживачів центральної частини ОЕС України, в тому числі Київського енерговузла; винесення мережі 750 кВ із забрудненої зони Чорнобильської АЕС.
Також за інформацією, отриманою в ході робочих консультацій з ЄБРР, між ЄІБ та ЄБРР досягнуто домовленості щодо співфінансування ряду проектів в нафтогазовій галузі.
Крім того, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади здійснюється підготовка пропозицій щодо ініціювання спільних з ЄІБ проектів.
На разі ЄІБ керується в своїх операціях Корпоративним операційним планом на 2006-2008 рр.
Головною метою Банку залишається внесок через фінансування раціональних інвестицій у процес досягнення стратегічних цілей, визначених Радою ЄС. В контексті країн-партнерів (держав поза межами ЄС) ЄІБ керується наданими йому Радою ЄС мандатами.
Мандат ЄІБ, що набув чинності з 01.08.2007 передбачає фінансування проектів на суму в 3,8 млрд. євро на 5 років (2007-2012). Меморандумом, що підписано між ЄІБ та ЄБРР в листопаді 2006 року передбачається встановлення значної щорічної квоти для фінансування проектів у країнах-членах ЄБРР (28 країн).
Для регіону України, Росії, Молдови та Білорусі пріоритетами роботи виступають:
- охорона довкілля;
- транспортна, енергетична, муніципальна інфраструктура на пріоритетних транс’європейських (інфраструктурних) осях.
Кредити надаються тільки за умови, що використовуються й інші джерела фінансування. Фінансування проектів до 50% загальної вартості може здійснюватися ЄІБ.
Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) був створений країнами чорноморського басейну в якості регіонального банку розвитку з метою стимулювання співробітництва між країнами, фінансування регіональних проектів, сприяння приватній та підприємницькій діяльності та прискорення реформ у фінансовому секторі.
Угода про створення ЧБТР була ратифікована Верховною Радою України 17 червня 1997 року. Банк має статус міжнародної фінансової організації.
Україна є одним з найбільших акціонерів банку - 13,5 % статутного капіталу. Крім того, наша країна має представництво у керівництві банку (посада віце-президента).
Результатом діяльності ЧБТР у 2007 році стало затвердження 9 проектів загальною сумою позики 183,5 млн. дол. США та підписання 9 проектів (затверджених у 2006-2007 рр.) загальною сумою позики у 180 млн. дол. США, які реалізуються на території України.
В своїй діяльності ЧБТР надає перевагу фінансуванню проектів, спрямованих на розвиток багатостороннього співробітництва країн Чорноморського басейну, прикордонної торгівлі та кооперації виробництва в регіоні.
ЧБТР надає перевагу таким проектам, які найкраще відповідають двоєдиному мандату Банку: сприяти економічному розвитку країн-членів та просування регіонального співробітництва. У зв'язку з цим, найбільший пріоритет Банком віддається багатостороннім проектам з розвитку інфраструктури.
Пріоритетами кредитування ЧБТР є:
- виробництво та надання послуг;
- розвиток транспортної інфраструктури та перевезень;
- видобування природних ресурсів;
- розвиток фінансового сектору.
Стратегія ЧБТР для України на 2007 – 2010 роки визначає наступні напрямки діяльності:
- розвиток енергетичної галузі;
- стимулювання українського експорту, насамперед в країни-члени ЧБТР;
- фінансова підтримка сільського господарства та промисловості;
- розвиток малого і, насамперед, середнього бізнесу в Україні.
23 грудня 2005 року між Україною та ПІБ підписано Рамкову Угоду.
14 вересня 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Північним інвестиційним банком».
Рамковою угодою передбачено, що Північний інвестиційний банк (далі – Банк) може відповідно до цієї угоди вільно здійснювати на території України діяльність, передбачену Статутом Банку, згідно із законами та нормативно-правовими актами України. Також Банк на території України провадить свою діяльність у режимі, який надається міжнародним фінансовим організаціям і є найбільш сприятливим для будь-якої такої діяльності.
26 жовтня 2006 року відбулась церемонія підписання Меморандуму про взаємне порозуміння між «Укрексімбанком» та Північним інвестиційним банком.
Підписання Меморандуму передбачає виділення кредиту в розмірі 100 млн. дол. США для реалізації екологічних та енергозберігаючих проектів (50 млн. дол. США) та проектів кредитування малого та середнього бізнесу (50 млн дол. США.).
Пріоритетами кредитування ПІБ є:
- виробництво енергії та енергозбереження;
- захист навколишнього середовища;
- транспорт;
- телекомунікації;
- розвиток промисловості (целюлозно-паперової);
- інфраструктура.
На сьогодні розглядається питання про залучення коштів ПІБ для реалізації проекту “Будівництво електростанції комбінованого циклу, що запалюється доменним газом, біля Алчевського металургійного комбінату” (сума позики 40 млн. дол. США).
Державні зовнішні запозичення у міжнародних фінансових організацій за умови їх ефективного використання є важливим джерелом ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних проектів соціального та економічного розвитку (див. Додаток В), інструментом інституційних перетворень та міжнародної інтеграції.
Загальні обсяги кредитних ресурсів МФО з 1992 року
За весь час співробітництва з МФО Україна отримала кредитних ресурсів МВФ, МБРР, МФК, ЄБРР та ЧБТР на загальну суму більше, ніж 15,4 млрд. доларів США, в тому числі:
· МВФ – 4,41 млрд. доларів США (3009,83 млн. спеціальних прав запозичення);
· МБРР – 5,3 млрд. доларів США;
· ЄБРР – 3,2 млрд. євро;
· МФК – 786 млн. доларів США;
· ЧБТР – 180 млн. доларів США.
Загальний обсяг ресурсів, які Україна може отримувати від МФО (ЄБРР, СБ, ЄІБ, ПІБ, ЧБТР) для впровадження пріоритетних проектів розвитку, складає 2 - 2,5 млрд. дол. США щорічно, що відповідає потребам у залученні фінансових ресурсів протягом 5 років.
Запозичення в Світовому банку (СБ) та ЕБРР залишається вигідним для України з огляду на термін, на який надаються кредити, вартість ресурсів, інституційний вплив та передачу знань. Успішне співробітництво з МФО є також важливим індикатором для іноземних приватних інвесторів.
При розробці стратегії міжнародної економічної діяльності України повинні бути правильно поставлені цілі і завдання. Однією з них повинне залишатися збереження економічної, перш за все фінансової, стабільності і забезпечення вигоди в зовнішній торгівлі.
У України є об'єктивні економічні інтереси, обумовлені її нинішнім економічним станом. Головний інтерес України - поліпшення торгового балансу шляхом збільшення експорту власної продукції (зменшення імпорту можливе лише адміністративним шляхом і приведе до погіршення добробуту населення і подальшого розвитку тіньової економіки).
Одним із завдань стратегічного значення також є аналіз потенційних ринків збуту і підтримка дружніх взаємин з країнами тих регіонів, де вже налагоджена система торгівлі (Європа, Близький Схід, Азія, Північна і Південна Америка, Росія) [7, с. 214].
Таким чином, Міністерством економіки України сформовані наступні цілі політики на 2009 рік: