Кількість товару та базисні умови поставки розглядаються далі в окремих пунктах контракту.
Приклад формулювання цієї статті (зазвичай у минулому часі):
"Продавець продав, а Покупець купив па умовах ФОБ порт Одеса (Інкотермс 2000) один верстат типу АВС” або "Продавець продав, а Покупець купив електронне обладнання (надалі – обладнання) та супутні товари (надалі - товари), перераховані у Додатку №1 до даного Контракту, та який е його невід'ємною частиною, на суму ____________ доларів США на умовах, викладених у цьому Контракті".
Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)
Найчастіше визначення кількості не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість" або "Предмет та кількість". Але у будь-якому випадку, визначаючи кількість товару, сторони повинні узгоджу вати:
- одиниці вимірювання кількості;
- порядок визначення кількості;
- систему мір та ваги;
- застереження "близько" та "за опціоном";
- чи включаються тара та упакування у кількість товару;
- які організації визначають кількість товару;
- якими документами засвідчується кількість товару.
Кількість товару вказується у характерних для нього одиницях вимірювання, прийнятих у міжнародній торгівлі для даного товару. Наприклад, кількість машин та обладнання, товарів тривалого користування та предметів споживання вказується у штуках, комплектах, парах, а розмір поставки визначається кількістю штук, комплектів, пар, що входять у ту чи іншу партію. При продажу зернових, каучуку, цукру, вугілля, руди, кольорових металів звичайно для визначення кількості використовують міри ваги (фунт, довга тонна, центнер, пікуль, бушель, кілограм), вибір яких залежить від товарної біржі чи ринку, на яких котирується певний товар. У торгівлі лісоматеріалами використовуються міри довжини та міри об'єму (м, ярд, фут, куб. м, куб. ярд, куб. фут, реєстр. т); у торгівлі нафтопродуктами застосовуються як міри ваги, так і об'єму (кг, амер. галони, барелі). При продажу бавовни основною одиницею вимірювання кількості є вага (фунт, кантар, канді, ароба), але розмір поставок виражається кількістю кіп певної середньої ваги. У торгівлі деякими іншими товарами (ртуть, сірники, кава, чай) одиницею вимірювання є кількість товару, що знаходиться у певній упаковці – бутлі, коробці, мішку, ящику.
У контракті необхідно встановити систему міри та ваги, тому що у різних країнах використовуються різноманітні системи мір та ваги. Так, країни Західної Європи, Центральної та Латинської Америки, більшість держав Африки та Південно-Східної Азії дотримуються метричної системи, але застосовують поряд з нею свої національні системи мір (наприклад, пікуль та кілограм – у Малайзії, Таїланді, Японії, КНР, Кореї; ароба та кг – у Чилі, Парагваї, Кубі, Бразилії; канді та кг – у Індії; кантар та літри – у Колумбії). США та Канада застосовують американську систему, а також (з певними змінами) метричну систему мір та свої національні системи мір (фунт, амер. галон, л, тан, пек, грейн, драм, амер. квартер, центал). Одні і ті ж за назвою одиниці вимірювання (наприклад, бутель, кіпа, пака, мішок, бочка (барель), ящик) у різних країнах містять зовсім різні кількості. Наприклад, мішок кави у Бразилії та Конго – 60 кг, Індонезії – 62 кг, Центральній Америці (Коста-Рика, Нікарагуа, Гватемала, Гондурас, Мексика, Сальвадор, Перу) – 69 кг, Колумбії – 70 кг, САР, Домініканській Республіці – 75 кг, Кубі – 90 кг, Еквадорі – 91,5 кг. Ящик чаю в Індії становить 188 фунтів (53,5248 кг), у Шрі-Ланці – 106 фунтів (48,0816 кг), Яві – 110 фунтів (49,896 кг). Пака бавовни у Бразилії – 180 кг, у Єгипті – 336,9 кг. Барель нафти на англійській біржі – 32 галони (145,4708 л), а на американській біржі 1 барель нафти – 158,767 л. Крім того, одні й ті ж одиниці вимірювання для різних товарів мають різні значення. Наприклад, бушель (у США) пшениці, сої, гороху містить 60 фунтів (27,216 кг), жита – 56 фунтів (25,401 кг), ячменю – 48 фунтів (21,7172 кг), кукурудзи – 56 фунтів (25,401 кг), вівса – 32 фунти (14,515 кг). Барель нафти – 158,767 л, олії бавовняного насіння – 340 фунтів (163,2 кг), пива – 117,3 л, вина – 119 л. Тому при позначенні кількості в одиницях, які мають неоднакове значення у різних країнах чи для різних товарів, звичайно зазначається еквівалент цієї кількості у метричній системі мір.
У контрактах купівлі-продажу на сировинні товари, продукти харчування та інші товари, що вимірюються одиницями маси та об'єму, які поставляються насипом, навалом або наливом (так звані масові товари), позначення кількості звичайно доповнюється застереженням, де вказується допустиме відхилення фактично поставленого товару продавцем від кількості товару, обумовленого в контракті (внаслідок усушки, утруски, витоку тощо) - опціон по кількості. Це застереження називається застереженням "близько", і після цифри, що визначає у контракті кількість, ставиться відсоток відхилення із знаком "+/-". Наприклад, "близько 500000 фунтів +/- 5%". Іноді застереження "близько" базується на торгових звичаях (узансах), наприклад, для зерна воно становить 5%, кави – 3%, лісу – 10%.
Контракт може містити вказівку про те, що продавець або покупець має право скористатись можливістю відступу від зазначеної у ньому кількості. У такому разі твердо фіксована у контракті кількість може супроводжуватися застереженням, що покупцю (продавцю) надається право закупити (продати) у продавця (покупця) додатково визначену кількість товару на тих самих умовах. Це право виражається словами "за опціоном покупця (продавця)" або "за виробом покупця (продавця)". Частіше у контрактах встановлюється опціон продавця, тому що він доставляє вантаж, і залежно від цін на товар продавець може "грати" на опціоні. Такі ситуації виникають, коли важко точно завантажити вагон, контейнер чи судно. Опціон покупця дає право йому платити не за повний тоннаж фрахтового судна, а за використану частину. Будь-який опціон (продавця чи покупця), як правило, не перебільшує 10% від основної кількості товару.
Звичайно, у контракті зазначається, за якою ціною буде здійснюватися розрахунок за понадконтрактну кількість. Річ у тім, що ціни на масові товари коливаються, і розрахунок може здійснюватися як за контрактними цінами, так і за цінами, що склалися на ринку у момент виконання контракту. Сторони у такому разі визначають, хто бере на себе природний збиток. Якщо у контракті такого застереження немає, а перевірка кількості здійснюється за "розвантаженою масою", то припускається, що природний збиток за період поставки бере на себе продавець. Для товарів, які мають природний збиток, його розміри визначаються практикою світової торгівлі. Питання про природний збиток обумовлюється між продавцем та покупцем і у тих випадках, коли товар зберігається у продавця за рахунок та ризик покупця або прийнятий на відповідальне зберігання за рахунок та ризик продавця.
У контракті обумовлюється також, чи входить тара й упакування у кількість товару, що поставляється. Залежно від цього розрізняють: 1) масу брутто – масу товару разом з внутрішньою та зовнішньою упаковками; 2) масу нетто - масу товару без будь-якої упаковки; 3) "масу брутто за нетто" – у тих випадках, коли маса товару становить не більш як 1-2% від маси товару і ціна тари незначна, то сторони нехтують масою тари.
Покупець найчастіше має оплатити товар до того, як зможе перевірити його кількість. Цю кількість покупець визначає за документами, які перевізник передає продавцю при одержанні від нього товару, тобто по залізничній накладній, коносаменту тощо. При цьому мається на увазі, що перевізник відповідає за збереження товару у кількості, прийнятій від продавця. У випадку недостачі у масі або кількості штук претензії висуваються покупцем перевізнику. До продавця можуть бути висунуті претензії тільки по внутрішньотарній недостачі, тобто якщо фіксується недовкладення у закриті ящики, мішки та іншу тару, а також, якщо буде доведено, що перевізник не винний у недостачі або існує змішана відповідальність продавця та перевізника. Перевірка фактично поставленого обладнання здійснюється за специфікаціями та пакувальними листами, які складаються продавцями для кожного вантажного місця.
У цьому розділі контракту часто зазначається, які організації визначають кількість товару та якими документами вона засвідчується. Кількість товару може вказуватися як в основному тексті контракту, так і в Додатку чи Додатках до нього, які мають бути невід'ємною частиною контракту.
Приклади формулювання:
"Продавець продав, а Покупець купив 3000 метро-тонн замороженої свинини у напівтушах", або "Продавець продав, а Покупець купив па умовах ФОБ порт Одеса (Інкотермс 2000) обладнання та запасні частини. Специфікація обладнання та запасних частин з цінами та вагою по позиціях передбачена у Додатку № 1 до даного Контракту, який є його невід'ємною частиною".
Базисні умови поставок
Найчастіше визначення базисних умов поставки (БУП), так само як і кількість, не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість (або загальна сума контракту)" або "Предмет та кількість".
Поняття "базисна умова поставки "визначає зобов'язання продавця та покупця з доставки товару і встановлює момент переходу з продавця на покупця ризику випадкової загибелі або псування товару. Витрати з доставки товару, які, відповідно до базисної умови, несе продавець, входять у ціну товару, утворюючи її основу – базис (тому й умови називаються базисними). Крім того, базисні умови поставок визначають зобов'язання сторін із страхування вантажів, оформлення комерційної документації, отримання ліцензій, оплати мит, направлення повідомлень тощо.
Ціна та загальна сума контракту
У даному розділі контракту фіксується: базисна умова поставки; валюта ціни; рівень та спосіб фіксації ціни товару; чи включені у ціну вартість тари, упаковки, маркірування; загальна сума контракту.