На сьогоднішній день до числа «найменш розвинених країн» Організація Об'єднаних Націй відносить 49 країн світу. Кожні три роки список цих країн переглядається Економічною та соціальною радою (ЕКОСОР). В ході огляду переліку найменш розвинених країн у 2003 році Економічна і Соціальна Рада ООН використовувала для визначення найменш розвинених країн наступні три критерії, що були запропоновані Комітетом з питань політики в галузі розвитку (КПР):
1) критерій низького рівня доходу, що розраховується як приблизне середнє значення валового внутрішнього продукту на душу населення за три роки (менше 750 дол. США для включення до переліку, понад 900 дол. США для вилучення з переліку);
2) критерій слабкості людських ресурсів, що розраховується з використанням складного розширеного індексу реальної якості життя (РІРЯЖ) на основі показників:
а) харчування;
б) здоров’я;
в) освіти;
г) грамотності дорослого населення (менше 20 %);
3) критерій економічної вразливості, який розраховується з використанням складного індексу економічної вразливості (ІЕВ) на основі показників:
нестабільності сільскогосподарського виробництва;
нестабільності експорту товарів і послуг;
економічної значимості нетрадиційних видів діяльності (частка обробної промисловості і сучасних послуг у ВВП менше 10 %);
концентрація товарного експорту;
негативного впливу вузькості економічної бази (вимірюваної шляхом логарифмування чисельності нселення), і частки населення, переміщеного у результаті стихійних лих.
Для включення до переліку країна повинна задовольняти всім трьом критеріям. Для виключення з переліку країна повинна відповідати пороговому значенню по двох з трьох зазначених критеріїв протягом двох трирічних оглядів КПР поспіль. Крім того, оскільки відповідно до основоположного принципу, що лежать в основі визначення НРК, тобто принципу визнання структурних проблем, в цю категорію не включаються великі країни, чисельність населення яких перевищує 75 мільйонів чоловік.
Держави, які отримали статус «найменш розвинених», користуються особливою увагою світового співтовариства. Вони мають можливість отримувати кредити, позики і гуманітарну допомогу на пільгових умовах.
1.3 Сучасні економічні проблеми найменш розвинених країн (НРК)
До найменш розвинених країн відносять наступні країни (на підставі класифікації ООН): Африка (33 країни) - Ангола, Бенін, Буркіна Фасо, Бурунді, Центральноафриканська республіка, Чад, Коморські Острови, Демократична Республіка Конго, Джібуті, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Лесото, Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, Нігер, Руанда, Сан-Томе і Принсипі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Сомалі, Судан, Того, Уганда, Танзанія, Замбія. Азія (10 країн) - Афганістан, Бутан, Бангладеш, Камбоджа, Лаос, Мальдівські острови, М'янма, Непал, Східний Тимор, Ємен. Океанія (5 країн) - Кірибаті, Самоа, Соломонові острови, Тувалу, Вануату. Латинська Америка і Карибські острови - Гаїті.
1.3.1 Низький рівень доходів населення
Більшість НРК характеризуються дуже низьким рівнем життя населення. При цьому основна маса населення цих країн має низький рівень життя не тільки в порівнянні з розвиненими країнами, але і в порівнянні з нечисленними багатими групами населення у своїх країнах. У бідних країнах, таким чином, відсутній середній клас. Спостерігається система розподілу доходів, коли доходи 20% вищих верств суспільства у 6-19 разів перевищують доходи 30% нижчих шарів. У Чаді, Ліберії 80% населення живуть за межею бідності, у Сомалі 43% населення живуть на кошти, які складають менше одного долара США. Велика кількість людей страждають від нестачі житла, продовольства, чистої питної води, електроенергії. У таблиці 1.1 наведені порівняльні дані, що відображають у процентному відношенні кількість населення, що живе за межою бідності у великих розвинених країнах і в найменш розвинених країнах.
Таблиця 1.1
Кількість населення, що живе за межою бідності, % (в дужках вказано рік подання даних по країні)
| Розвинені країни | Найменш розвинені країни |
| Австрія – 5,9 % (2004) | Афганістан – 53 % (2003) |
| Франція – 6,2 % (2004) | Ангола – 70 % (2003) |
| Великобританія – 14 % (2006) | Бурунді – 68 % (2002) |
| США – 12 % (2004) | Чад – 80 % (2001) |
| Эритрея – 50 % (2004) | |
| Ліберія – 80 % (2000) | |
| Мозамбік – 70 % (2001) | |
| Нігер – 63 % (2004) | |
| Нігерія – 70 % (2007) | |
| Руанда – 60 % (2001) | |
| Сьєрра-Леоне – 70,2 % (2004) |
Важливим показником, що характеризує добробут країни, є розмір ВВП на душу населення.
У найменш розвинених країнах розмір ВВП на душу населення не перевищує 700 доларів США, у той час як у розвинених країнах цей показник досягає декількох десятків тисяч доларів США.
Таблиця 1.2
ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності валют), дані 2009 року
| Розвинені країни | Найменш рлзвинені країни |
| Ліхтенштейн – 118 тис. дол. США | Эфіопія – 700 дол. США |
| Норвегія – 55 200 дол. США | Нігер – 700 дол. США |
| США – 47 тис. дол. США | Гвінея-Бисау – 600 дол. США |
| Швейцарія – 42783 дол. США | Бурунді – 400 дол. США |
| Австрія – 39634 дол. США | Сомалі – 600 дол. США |
| Швеція – 37325 дол. США | Зімбабве – 500 дол. США |
| Великобританія – 36523 дол. США | Ліберія – 500 дол. США |
| Конго – 300 дол. США |
1.3.2 Демографічні проблеми НРК та їх вплив на економіку
Найбільш явний показник, що характеризує відмінності між промислово розвиненими та найменш розвиненими країнами - це коефіцієнт народжуваності. Жодна розвинена країна не досягає рівня народжуваності 20 новонароджених на 1000 чоловік населення. У країнах, що розглядаються, рівень народжуваності досягає 50 осіб (Нігер, Замбія, Руанда, Танзанія, Уганда). Тому темпи зростання населення в країнах, що розвиваються, сьогодні становлять у середньому 2% (2,3% без Китаю), а в промислово розвинених країнах - 0.5% на рік. Високий показник народжуваності разом з високим показником смертності призводить до того, що в країнах третього світу приблизно 40% населення - це діти віком до 15 років (менше 21% у розвинених країнах). У більшості НРК навантаження на економічно активну частину населення (від 15 до 64 років) за вмістом непрацездатної частини суспільства майже в 2 рази вище, ніж у промислово розвинених країнах.
Важливим показником якості життя в країні при оцінці рівня життя населення і для оцінки якості трудових ресурсів країни є очікувана тривалість життя при народженні. В таблиці 1.3 наведені порівняльні дані за цим показником для розвинених і найменш розвинених країн.
Таблиця 1.3
Очікувана тривалість життя при народженні (дані 2004 року)
| Розвинені країни | Найменш розвинені країни |
| Австрія – 79,36 років | Афганістан – 44,41 роки |
| Фінляндія – 78,82 років | Ангола – 37,92 років |
| Японія – 82,07 років | Бенін – 53,85 роки |
| Ірландія – 78,07 років | Буркіна Фасо – 52,55 роки |
| Ісландія – 80,55 років | Бурунді – 51,71 рік |
| Італія – 80,07 років | Чад – 47,43 років |
| Швеція – 80,74 років | Кот-д’Івуар – 49,18 років |
| Швейцарія – 80,73 років | Джибуті – 43,41 роки |
| Великобританія – 78,85 років | Ефіопія – 49,43 років |
| США – 78,14 років | Гвінея – 49,8 років |
| Гвінея-Бісау – 47,52 років | |
| Ліберія – 41,13 років | |
| Лесото – 40,17 років | |
| Малаві – 43,45 років | |
| Намібія – 49,89 років | |
| Сьєрра-Леоне – 40,93 років | |
| Замбія – 38,59 років | |
| Свазіленд – 31,99 рік | |
| Зімбабве – 39,73 років |
Рівень смертності в найменш розвинених країнах досить високий - від 15,89 осіб на одну тисячу населення в Сомалі (дані 2006 року) до 24,44 в Анголі. У розвинених країнах цей показник не перевищує 10 осіб на одну тисячу населення (найнижчий показник - 6,81 в Ісландії і 8,48 у Франції).
Рівень дитячої смертності – один із показників, що також суттєво відрізняє розвинені та найменш розвинені країни.
Таблиця 1.4
Рівень дитячої смертності (до 1 року), на 1 тисячу новонароджених (дані 2007 року)
| Розвинені країни | Найменш розвинені країни |
| Австрія – 4,51 | Афганістан – 154,67 |
| Бельгія – 4,5 | Ангола – 182,31 |
| Германія – 4,03 | Бенін – 76,19 |
| Франція – 3,36 | Буркіна Фасо – 86,02 |
| Данія – 4,4 | Камерун – 64,57 |
| Італія – 5,61 | Чад – 100,34 |
| Японія – 2,8 | Ефіопія – 90,24 |
| Норвегія – 3,61 | Ліберія – 143,89 |
| Іспанія – 4,26 | Нігерія – 93,93 |
| Швеція – 2,75 | Нігер – 115,42 |
| Швейцарія – 4,23 | Сьєрра-Леоне – 156,48 |
| Великобританія – 4,93 | Сомалі – 110,97 |
| США – 6,3 | Бурунді – 60,77 |
Як видно з таблиці 1.4, навіть найнижчий показник дитячої смертності в найменш розвинених країнах (наприклад, Бурунді - 60,77) у 10 разів перевищує найвищий показник дитячої смертності в розвинених країнах (наприклад, США - 6,3), який у свою чергу в 30 разів менше самого високого показника рівня дитячої смертності в найменш розвинених країнах (Ангола - 182,31).