Вкрай низький рівень накопичення коштів населення і капіталів виробництва унеможливлює інвестування галузей для створення засобів виробництва, підготовки кваліфікованої робочої сили, удосконалення технологій.
Незначні інвестиції, що мають місце, не забезпечують впровадження нових технологій. Низький попит навіть на товари першої необхідності не дає можливості створювати підприємства серійного виробництва.
Майбутнє НРК та їх місце в світовому господарстві залежить від багатьох обставин. По-перше, від того, як швидко і наскільки ефективно урядам і народам країн вдасться подолати тенденції розпаду та соціального хаосу, а деяким країнам — перетворити параекономіку в нормально функціонуючу економіку зі сталим розвитком. По-друге, від дій світового співробітництва, що представлені міжнародними організаціями, фінансовими інститутами. По-третє, від появи лідерів, що володіли б авторитетом, здатністю вести за собою суспільство в будь-яких умовах, що розуміли б місцеві реальності з врахуванням глобальних змін. Дотримуючись даних обставин, необхідно приділяти більше уваги розвитку сільськогосподарських районів у сільськогосподарському виробництві, при цьому цінова політика і стимулювання інвестиційної діяльності дрібних фермерів повинна підкріплюватись інституціональними й структурними реформами. Важливо посилити контроль з попередження порушень навколишнього середовища і спустошування земель. Необхідно розв'язати проблеми неефективних державних підприємств і скасувати бюрократичні процедури в державному секторі економіки. Можливе здійснення приватизації у випадках, коли це обгрунтовано з фінансової точки зору й прийнятне в соціальному аспекті. Необхідно підвищити роль соціального захисту та відновити потік фінансових надходжень з державних і приватних джерел в НРК.
ООН визначило стратегічну мету розвитку НРК – створення в них держав розвитку, діяльність яких буде спрямована на подолання бідності і сприяння розвитку національної економіки.
1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учебник. – М.: Юрист, 2001. – 385 с.
2. Друзик Я.С. Мировая экономика на финище века. – Минск, 1996. – 264 с.
3. Економіка зарубіжних країн. За ред. Філіпенка А.С. – К.: Либідь, 1998. – 266 с.
4. Жуков С.В. Развивающиеся страны: сфера услуг и экономический рост. – М., 2004. - 185 с.
5. Кубров В.И. Мировая экономика. – К., 1999. – 287 с.
6. Мировая экономика /под ред В.К. Ломакина. – Москва, 2004. – 258 с.
7. Мировая экономика /под ред. И.П.Николаевой.– Москва, 2000.– 315 с.
8. Мировая экономика: страны, регионы, континенты: Учебное пособие /Под. ред.Я.С.Друзика. – Москва, 2002. – 298 с.
9. Мировая экономика: экономика зарубежных стран. Учебник для студентов экономическиъ специальностей вузов/ [Авдокушин Е.Ф., Бойченко А.В.,Железова Ю.Ф.]; под ред. Колесова В.П. – Москва: Флинта, 2000. – 480 с.
10. Мировая экономика: прогноз до 2020г./Под ред. А.А.Дынкина. – Москва, 2007. – 216 с.
11. Пахомов Ю. М., Лук'яненко Д. Г., Губський Б. В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. — Київ, 1997. – 214 с.
12. Роузфилд С.С. Сравнительная экономика стран мира: культура, богатство и власть в ХХІ веке. Пер. с англ. – Москва: РОССПЭН, 2004. -
13. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Київ: Кондор, 2008. – 4467 с.
14. Солонінко К. С., Урманов Ф. Ш., Ярошенко С. А. Світова економіка і міжнародні економічні відносини. — Житомир: ЖІТІ, 1998. – 321 с.
15. Страны и регионы мира. Экономико-политический справочник /Под ред А.С. Булатова. – М.: Проспект, 2003. – 289 с.
16. Черников Г.П. Мировая єкономика: Учебник для вузов / [Черников Г.П., Черникова Д.А.]. – Москва: Дрофа, 2006. – 430 с.
17. Шитов В.Н. Африка южнее Сахары. Тенденции и противоречия развития. – Москва, 2006. – 187 с.
18. Шлихтер С.Б., Лебедева С.Л. Мировое хозяйство: Учебное пособие. – Москва, 2004. – 220 с.
19. Экономика зарубежных стран: капиталистические и развивающиеся страны. – Москва: Высшая школа, 1990. – 256 с.
20. Эльянов А. Структурные реформы и дифференциация развивающихся стран. – Москва, 2006. – 165 с.