Незважаючи на те, що процедура врегулювання торгівельних суперечок відносно нова, мабуть, що процес переговорів і примирення може затягуватися на роки. За станом на середину 1997 року ВТО була прилучена в розгляд більш 100 споровши, велика частина з яких між промисловими і країнами, що розвиваються, що висувають претензії з приводу обмеження доступу їхніх товарів на західні ринки. Прикладами торгівельних суперечок, розглянутих у ВТО, є претензії Південної Кореї до США з приводу корейського експорту сільськогосподарської продукції, що піддається, з погляду корейської сторони, зайвому інспектуванню й аналізові, що утрудняє експорт.
У числі інших функцій ВТО:
- сприяння розвиткові міжнародної торгівлі шляхом розробки стандартної зовнішньоторговельної документації і систематичної раціоналізації зовнішньоторговельних процедур;
- технічне сприяння в області зовнішньоторговельної політики і регулювання через проведення семінарів, «круглих столів», посилку місій експертів у країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою.
Новим напрямком діяльності ВТО є дослідження взаємозв'язку світової торгівлі і проблем навколишнього середовища з метою забезпечення стабільності процесів росту і розвитку.
Розділ 4. Україна і ВТО: чи слід поспішати?
Інтерв’ю з Тетяною Кисельовою, головою Держстандарту України.
- Україна дуже активно прагне здійснити всі процедури, щоб вступити до ВТО. Що характерно для нинішнього етапу наближення нашої держави до цієї впливової міжнародної організації?
- Справді, відчувається істотний прогрес на шляху вступу України до Всесвітньої торгівельної організації (ВТО). Але не все тут, як то кажуть, йде гладенько. Адже деякі економічно розвинені країни – члени ВТО все ще продовжують займати дискримінаційну позицію, вимагаючи від нашої країни в односторонньому порядку піти на поступки у торгівлі, лібералізувати свій внутрішній ринок товарів та послуг. Виграють від цього лише імпортери, на шкоду вітчизняним товаровиробникам. Будь-яка дискримінація у сфері зовнішньої торгівлі становить дуже серйозну загрозу для економічної безпеки й суверенітету України.
Офіційна делегація нашої країни зайняла тверду позицію на 5-му засіданні Робочої групи з питань вступу України до Всесвітньої торгівельної організації, яке відбувалося наприкінці минулого року в штаб-квартирі ВТО у Женеві. Це стосувалось, насамперед, основоположних проблем, таких як відповідність національних вимог взаємопов’язаним положенням угод про технічні бар’єри у торгівлі, а також санітарним та фітосанітарним еталонам. Очолював делегацію перший заступник міністра зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі А. Гончарук.
- Якими ж були основні питання порядку денного цієї зустрічі?
- Під час засідань, які вів заступник постійного представника США у ВТО, голова Робочої групи з питань вступу України до цієї організації Ендрю Столер, розглядались такі основні питання: стан переговорів щодо вступу на ринок товарів та послуг України; інформація про підтримку й субсидії у сільськогосподарському секторі; податкове законодавство; системи стандартизації та режим сертифікації. Слід зазначити, що напередодні засідання група українських експертів влаштувала ряд двосторонніх зустрічей, під час яких представники Болгарії, Японії, Південної Кореї, Чехії, Словаччини та деяких інших країн заявили, що не мають зауважень щодо виконання Україною угоди про технічні бар’єри у торгівлі (ТВТ) ВТО. Переговори ж із представниками інших держав виявили, що не всі вони мають вичерпну й достовірну інформацію щодо проведення національної політики у галузі стандартизації, метрології й сертифікації відповідно до принципі та положень угоди ТВТ ВТО. Так, наприклад, представникам Канади довелось давати пояснення щодо процесу гармонізації нормативної бази із міжнародними стандартами, процедури визнання результатів випробувань закордонних лабораторій у нашій країні, основних напрямів діяльності Національної ради з питань якості при Президенті України.
Гру в „одні ворота” повели на переговорах представники Швейцарії. Вони забажали отримання можливості одностороннього визнання Україною швейцарських сертифікатів. Швейцарська сторона заявила, що не вважає за доцільне укладення двосторонньої угоди щодо взаємного визнання оцінки відповідності (сертифікатів). Такої позиції, що суперечить статтям 5,6 та 9 Угоди ТВТ ВТО, дотримуються й деякі країни Східної Європи.
- Але ж без взаємного визнання оцінки відповідності товарів певним міжнародним вимогам щодо їх якості та безпечності при споживанні українські товари на ринках багатьох країн наштовхуються на своєрідні дискримінаційні бар’єри.
- Так, гра повинна йти на „всі ворота”. Учасників 5-го засідання Робочої групи було поінформовано про те, що національна політика у галузі стандартизації та сертифікації, передусім у справі захисту безпеки здоров’я людей, а також охорони довкілля, повною мірою відповідає цілям угоди ТВТ. Підтвердження тому – оцінка експертів Світового банку. Вивчаючи протягом багатьох місяців українську систему сертифікації (УкрСЕПРО), вони дійшли висновку, що вона відповідає вимогам ВТО, має недискримінаційний характер, достатньо прозора й продовжує удосконалюватись.
Було визначено також, що Україна, будучи членом міжнародних організацій із стандартизації, бере активну участь у підготовці ними нормативних документів і технічних регламентів із оцінки відповідності. Незважаючи на те, що Україна не є членом ВТО, вона добровільно приєдналась до Кодексу встановленої практики, що стосується розробки, затвердження й застосування міжнародних стандартів. Таке рішення прийняли лише 67 держав, хоча членами ВТО є 124 держави.
- А чи не містить національна система оцінки відповідності якихось дискримінаційних норм щодо імпортних товарів?
- Якщо вести мову про оцінку відповідності нормам міжнародних стандартів, що вона здійснюється з урахуванням вимог статті 5 угоди ТВТ, забезпечуючи режим найбільшого сприяння стосовно імпортних товарів. Відповідно до статті 5 угоди укладено вже близько 40 двосторонніх договорів про співробітництво й взаємне визнання результатів оцінки відповідності, а відповідно статті 9 Україна є членом Міжнародної системи сертифікації електрообладнання. Крім того, створено Національний фонд стандартів, на базі якого ведуться роботи щодо організації Національного інформаційного центру із стандартизації й сертифікації, що передбачено статтею 10 угоди ТВТ ВТО.
- Але ж, у кінцевому підсумку, кожна держава повинна захищати свій внутрішній ринок від імпортних товарів, споживання яких небезпечне для життя та здоров’я людей?
- Про це також йшлося під час засідань у Женеві. Увага учасників засідань Робочої групи акцентувалось на узгодженні позиції у взаємодії українських органів з оцінки відповідності та органів санітарного контролю. Вона полягає в тому, що українські санітарні та фітосанітарні заходи, а також оцінка відповідності обов’язковим вимогам нормативних документів (сертифікація) не є засобом дискримінації у торгівлі, а застосовуються лише в тих цілях, які окреслено угодами ВТО про технічні бар’єри у торгівлі, а також щодо санітарних та фітосанітарним заходів.
Товари, які вперше завозяться чи вперше виробляють на Україні, підлягають обов’язковій санітарно-гігієнічній експертизі. Експертиза відбувається на переконтрольній стадії як дослідження, під час якого встановлюється наявність у товарі небезпечних факторів, з’ясовується ступінь їх впливу й оптимально допустимий зміст. Результати фіксуються у державному реєстрі висновків санітарно-гігієнічної експертизі й публікуються.
Висновок слугує основою для ухвалення рішення щодо можливості і ввезення (виготовлення) товару й проведення відповідних випробувань окремих партій цього ж товару в Україні. При митому їх оформлені необхідно мати сертифікат відповідності виданий за результатами випробувань. Національні ж контролюючі органи здійснюють вибірковий контроль (нагляд) у торгівлі за дотриманням санітарних вимог.
- Саме така практика застосовується у промислово розвинених країнах світу.
- Звичайно, і результати 5-го засідання Робочої групи підтвердили, що наша позиція аж ніяк не суперечить умовам угоди про технічні бар’єри у торгівлі (ТВТ) і Угоди про санітарні та фітосанітарні заходи. Жодна із країн ВТО не висловила своїх зауважень з цього приводу. Звідси випливає, що позиція, яку захищає Держстандарт, а нас підтримують Верховна Рада України, УСПП, Мінпромполітики, МінАПК, є зваженою й цілком прийнятою для ВТО.
У цілому ж жодна із країн-членів ВТО, які брали участь у 5-му засіданні Робочої групи, не висловила критичних зауважень з приводу недотримання Україною вимог угоди ТВТ ВТО. Питання, що порушувались, зводились до одного: отримання односторонніх переваг у торгівлі з Україною та лобіювання інтересів окремих фірм.
Зокрема, делегація ЄС, яка конкретно не мала зауважень по статтях угоди ТВТ, у той же час всіляко прагнула лобіювати інтереси своїх компаній, які поставляють у нашу країну будматеріали, електрообладнання, дорожно-траспортні засоби, продукти харчування. Держстандарт не раз давав пояснення з цього приводу представництву ЄС в Україні. Але жодні вагомі аргументи не беруться до уваги, оскільки вони не задовольняють ті європейські компанії, які хочуть із мінімальними витратами поставляти свою продукцію в Україну й отримувати при цьому односторонні переваги порівняно із імпортерами з інших регіонів. Принагідно варто відзначити, що до апеляційної комісії Держстандарту не надійшло поки що жодної скарги від імпортера, котрий діє на українському ринку.