Міністерство освіти і науки України
Київський економічний інститут менеджменту
Реферат
На тему: "Сучасні особливості розвитку міжнародних економічних відносин"
Виконала:
студентка 3-го курсу
МО-1-05
Довгополюк Ліна
Київ-2007
План
Вступ
1. Зовнішньоекономічна діяльність в сфері науково-технічних відносин
1.1 Характерні риси НТР
1.2 Форми реалізації науково-технічних зв’язків на світовому ринку
2. Іноземне інвестування в системі МЕВ
3. З історії міжнародних економічних відносин
4. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
4.1 Міжнародні економічні відносини та їх розвиток в Україні
Висновок
Література
Зовнішньоекономічна діяльність є одним із найважливіших напрямків розвитку підприємництва. Завдяки їй забезпечується покриття потреб країн світового співтовариства у сировині, матеріалах, паливі, енергоносіях, машинах, обладнанні та устаткуванні, товарах широкого вжитку, послугах. Разом з тим ЗЕД є суттєвим джерелом валютних надходжень до державного бюджету. В умовах переходу до ринку ЗЕД виступає невід’ємним напрямком підприємництва багатьох великих, середніх та малих фірм, які функціонують у промисловості, сільському господарстві, будівництві, зв’язку, на транспорті, у фінансовій сфері тощо. Цим обумовлено помітний інтерес до питань, пов’язаних із здійсненням ЗЕД.
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) є одним із важливих чинників стабільного розвитку національного господарства країн світу. В сучасних умовах жодна країна не може самостійно ефективно розвивати виробничі процеси на рівні вимог НТР. Тільки використовуючи переваги сукупного міжнародного науково-технічного потенціалу, переваг міжнародного поділу праці, країни світового співтовариства, в тому числі і наша держава, можуть вирішувати господарські завдання, що забезпечують економічне зростання та піднесення добробуту населення. В цьому зв’язку, вивчення змісту та особливостей зовнішньоекономічних зв’язків, що існують між державами в сучасних умовах, є суттєвим напрямом оптимального використання в національних межах економічних, науково-технічних, фінансових можливостей світового співтовариства.
Сучасна науково-технічна революція обумовлює розвиток зв’язків між суб’єктами МЕВ в сфері науки і техніки.
Вперше термін науково-технічна революція (НТР) був запропонований англійським вченим Джоном Берналом для визначення сучасного науково-технічного перевороту.
На кінець 20-го століття склалася наступна структура зайнятості населення:
5% - сільське господарство;
10% - промисловість;
85% -наука, освіта, управління, транспорт, послуги, торгівля.
Основні капіталовкладення сьогодні здійснюються в науку, в людину.
Зростання продуктивності праці (ПТ): в кам’яному віці - більше2-2,5%
за кожні 10 тис. років;
в період рабовласництва - 4%в кожні 100 років;
за останні 100 років - зростання в декілька разів.
Суть НТР - злиття революцій у науці та техніці.
Напрями досягнень, що відкривають конкретний зміст НТР:
автономна енергія, термоядерна енергія;
матеріали із заданими характеристиками (для освоєння космосу, землі тощо);
нові способи одержання, перетворення, збереження інформації;
глобальні засоби зв’язку;
глобальне освоєння землі.
Механізм здійснення науково-технічних зв’язків
Механізм МНТЗ - це сукупність принципів, форм, методів, за допомогою яких здійснюється міжнародне науково-технічне співробітництво суб’єктів
МЕВ.
Міжнародні науково - технічні зв’язки (МНТЗ) - це відносини між суб’єктами світового господарства з приводу використання досягнення сучасної науки та техніки. Основною концентрованою формою міжнародних науково-технічних відносин (МНТВ) виступає науково-технічний та технологічний обмін між країнами-партерами. Цілі МНТВ полягають в:
прискорення технічного переозброєння господарських суб’єктів економіки;
підвищення конкурентоспроможності продукції;
збільшення експорту та зменшення імпорту;
розвиток МНТЗ на основі спеціалізації та кооперації виробництва;
отримання прибутку.
Види МНТО
чистий вигляд (знання, досвід, інформація);
уречевлений вигляд (матеріали, машини, обладнання).
Сфера МНТЗ включає науку, техніку, виробництво, управління.
1. Передача, продаж, надання по ліцензії промислової власності. Ліцензійна угода-зовнішньоторговельна угода, за якою одна із сторін (ліцензіар) пропонує іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта ліцензії.
2. Надання ноу-хау, тобто технологічного досвіду. Це передача повністю або частково конфіденційних знань технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру. Різниця між ліцензією та ноу-хау полягає в тому, що перша - патентується, а остання - ні.
3. Надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу та використання машин, обладнання, напівфабрикатів та матеріалів, отриманих шляхом купівлі, оренди, лізингу тощо.
4. Науково-технологічне промислове співробітництво у зв’язку з експлуатацією машин, обладнання, напівфабрикатів, матеріалів.
5. Надання інжинірингових послуг, а саме:
Консультації, послуги.
Технічний контроль.
Консультації, технологічно визначені у часі.
Проектування нової технології.
Технічне сприяння при проведенні спеціальних робіт.
Проведення випробувань та перевірка обладнання:
переробка сировини замовника із використанням оригінальної технології;
передача технології в межах науково-технічної та виробничої кооперації.
Передача технології в межах інвестиційного співробітництва (машини, обладнання, монтажні роботи, консультації навчання спеціалістів, технологічні лінії).
Науково-технічна кооперація.
Спільна розробка науково-технічних тем.
Виконання науково-технічних робіт на замовлення.
Міжнародні науково-виробничі об’єднання.
Міжнародні лабораторії та центри.
Міжнародні науково-технічні інститути.
Передача науково-технічної інформації (конференції, симпозіуми, виставки, ярмарки).
Підготовка кадрів.
Найм вчених, спеціалістів.
Залучення та використання іноземних інвестицій є одним із основних напрямів господарської діяльності суб’єктів МЕВ в умовах переходу нашої країни до ринкової економіки.
Здійснення процесу інвестування в Україні відбувається на основі відповідного національного законодавства. Головним нормативно-правовим документом за допомогою якого здійснюється регулювання іноземних інвестицій на території нашої країни є закон України " Про режим іноземного інвестування", який був прийнятий 19 березня 1996 року. Цей закон визначає основний зміст, напрямок, використання іноземних інвестицій в Україні.
Головне місце у законі відводиться аналізу іноземних інвестицій.
Іноземні інвестиції - це цінності, які мають бути вкладені іноземним інвестором в об’єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку.
Суб’єктами іноземного інвестування є:
Юридичні особи іншої держави.
Фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання в Україні.
Іноземні держави, групи країн.
Міжнародні, урядові і не урядові організації.
Види іноземних інвестицій:
Іноземна валюта - яка визначається конвертованою НБУ (ВКВ).
Валюта України - яка використовується при реінвестиціях в об’єкти первісного інвестування та інші об’єкти інвестування при умові сплати податку на прибуток. Це означає, що іноземний інвестор отримує прибуток в національній валюті (гривні) (від своєї іноземної інвестиційної діяльності), може його використовувати для розширення підприємства, куди він вклав капітал, і в інші господарські суб’єкти.
Рухоме і нерухоме майно.
Цінні папери (акції, облігації та інше).
Права на частку власності (пай) в статутний фонд підприємства, що знаходить свій вираз у вільноконвертованій валюті.
Грошові вимоги і права гарантовані банками, які мають вартість у ВКВ.
Права інтелектуальної власності - це:
авторські;
права на винаходи;
корисні моделі виробництва;
промислові зразки;
товарні знаки;
"ноу-хау",
вартість яких має вираз у ВКВ,
Права на здійснення господарської діяльності, в тому числі:
права на використання інвестицій;
використання природних ресурсів, вартість яких має вираз (відображення) у ВКВ.
Інші цінності, які підтверджуються законодавством України.
Форми здійснення іноземних інвестицій;
1. Часткова участь у підприємствах, які створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами.
2. Придбання частки діючих підприємств на території України.
3. Створення підприємств, філіалів, відокремлених відділів, які повністю належать іноземним інвесторам.
4. Придбання іноземними інвесторами в повну власність діючих підприємств.
5. Придбання рухомого і нерухомого майна (будинків, обладнання, тощо) -
Матеріальна форма або право власності на них через купівлю акцій, облігацій, інших паперів.
6. Придбання іноземними інвесторами самостійно з допомогою українських фізичних чи юридичних осіб право на використання землі та природних ресурсів на території України.
7. Придбання іноземними інвесторами інших майнових прав.
В цілому іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які господарські
об’єкти інвестування, які не заборонені законодавством України.