ЗМІСТ:
1.Вступ
2.Економіка України у складі СРСР
2.1.Економічний потенціал України у складі
народногосподарського комплексу СРСР
2.2.Участь України в зовнішньоекономічних відносинах
3.Україна у світовому господарстві після здобуття
Незалежності
4.Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків України.
Структура експорту
5.Конкурентоспроможність українських товарів
6.Висновки
7.Список використаної літератури
ВСТУП:
Україна, як молода суверенна держава, не має достатнього досвіду налагодження економічних зв’язків з країнами світу. Це пояснюється насамперед тим, що вона не мала змоги набути та-кого досвіду у складі СРСР їй бракує достатньої кількості органів, кадрів які, могли б проводити самостійну науково обгрунтовану зовнішньо-економічну політику.
Світові економічні зв’язки необхідні Україні для того щоб швидше подолати глибоку економічну кризу, для стабільного і швидкого розвитку продуктивних сил і підняття на цій основі життєвого рівня населення. Наприклад, та країна яка не незаймається зовнішньою торгівлею, не розвиває господарскі звязки з іншими державами світу, змушена збільшувати затрати виробництва приблизно в півтора-два рази.
Україна робить перші кроки на шляху до входження у світове господарство. Цьому сприяє створення певної правової бази, прийняття відповідних законів.
Процес утворення світового господарства ще не завершився, оскільки це тривалий період. Проте всі країни світу тією чи іншою мірою втягнуті у міжнародні економічні зв’язки (насам-перед торгівельні) з іншими країнами. Тому світове господарство – це сукупність національних господарств та економічних взаємозв’язків між ними, або сукупність виробничих відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях.
Я вважаю, що для Украіни сьогоді, в рамках світового господарства, важливі такі питання, як організація експортно-імпортних операцій, практика валютного регулювання, стимулювання і захист іноземних інвестицій, проблеми і перспективи розвитку вільних економічних зон, організація діяльності міжнародних товарних ринків та багато інших питань, які роблять недосконалою систему управління зовнішньоекономічною діяльністю нашої країни.
2.1.Економічний потенціал України у складі народногосподарського комплексу СРСР.
Розвиток економіки колишнього СРСР передбачав максимальну
інтеграцію господарств союзних республік у загальносоюзному народногосподарському комплексі, формування якого заверши-лося в 60 - 80-х роках. Регулювалися структура та рівні еконо-мічного розвитку союзних республік та економічних регіонів. Планування і управління економікою були централізовані, лімітувався розподіл між союзними республіками, економічноми регіонами і галузями фінансових, трудових, матеріально-технічних та інших ресурсів.
Економічний потенціал України у складі народногосподарсь-кого комплексу СРСР характеризують дані таблиці, % до загальносоюзних показників:
| Показник | 1970 | 1980 | 1990 | 1991 |
| Площа Населення Національний дохід Прибуток у цілому по народному господарству Грошові доходи населення Платні послуги населенню | 2,7 19,5 | 2,7 18,96 16,7 16 17,6 17,9 | 2,7 18 16,8 17,8 16,8 18 | 2,7 17,9 16,6 18,6 16,6 19,3 |
| Частка України у валовому суспільному продукті СРСР Промисловість Сільське господарство Будівництво Транспорт Торгівля і сфера послуг | 18,8 17,6 21,7 14,69 16,9 17 | 18,7 17,4 21,3 14,6 16,5 17,4 | 18,6 18,72 21,9 14,26 16,6 17,42 | 16,6 17,2 20,9 10 15,2 14,9 |
| Виробництво продукції на душу населення порівняно з СРСР Промисловість Будівництво Сільське господарство Транспорт Торгівля і сфера послуг | 90,3 75,4 111,32 86,7 87,2 | 91,35 76,6 111,8 86,6 91,4 | 103 78 123,1 91 95 | 95 50 117 75 100 |
| Частка України в загально-союзних капіталовкладеннях Частка України в промисловому виробництві СРСР В тому числі Електроенергетика Паливна промисловість Хімічна промисловість Машинобудування Деревообробна промисловість Промисловість будматеріалів Легка промисловість Харчова промисловість | 17,6 15,9 19,6 15,5 17,6 9,9 20,2 19,4 21,8 | 14,2 17,4 15,6 15,5 16,1 18 10,6 16,9 13,8 20,5 | 13,1 17,6 14,7 14,1 16 17,7 12,1 16,3 14,2 21,9 | 17,2 15,5 15,4 14,9 18,7 10 15,2 13,1 20,9 |
| Частка України у загальносоюзному виробництві Електроенегія Видобуток нафти Видобуток вугілля Чавун Сталь Видобуток залізної руди Металорізальні верстати Мінеральні добрива Трактори Газ Сірчана кислота Автомобілі Тканини Телевізори Холодильники Цемент Взуття | 18,8 4 33,2 35,7 54,2 57 20,8 32,2 30,5 18,4 12,6 5,2 29,6 11,6 18,1 21,6 | 18,24 1,24 27,51 43,45 36,28 51,22 25,12 16,53 24,5 13 19,6 9,4 9,2 33,2 11,8 17,3 24,1 | 17,27 0,93 23,44 40,48 34,16 34,16 23,6 15,14 21,5 3,5 15,7 17,7 9,5 35,8 13,9 16,6 23,3 | |
| Частка сільськогосподарського виробництва України у загальносоюзному | 23,7 | 22,3 | 21,9 | |
| Загальна площа сільськогосподарських угідь В тому числі культури Зернові Технічні Картопля і овочі Кормові Площа зрошених земель Площа осушених земель | 15,2 13,1 27,4 25,5 16 8,5 15,4 | 15,4 13 27 27 15,9 11,8 20,6 | 15,6 13,3 26 25,9 156 12,5 20,5 | |
| Валовий збір сільськогосподарських культур Зернові Цукровий буряк Соняшник Картопля Овочі | 21,7 63,9 46,5 25,3 29,9 | 21,6 60,2 48,7 19,6 26,3 | 23,4 54,2 41,1 26,2 24,8 | |
| Урожайність сільськогосподарських культур порівняно з середньосоюзною Зернові В тому числі Пшениця яра Пшениця озима Цукровий буряк Соняшник Картопля | 165,4 158 129 127 125 105 | 166 131 99,6 125 129 80 | 175 258 131 110 115 107 | |
| Поголів’я худоби Великої рогатої В тому числі Корови Свині Вівці та кози | 20,5 21,2 25,5 6,2 | 22,2 21,4 27,6 6,1 | 21,3 20,4 25,2 6,2 |
За галузевою структурою господарство України спеціалізується на природо-, фондо-, енерго-, матеріало- і трудомістких галузях промисловості. Воно було розбалансованим, а всі його галузі економічно і технологічно не були пов’язані між собою. Економіка України створювалась і функціонувала як невід’ємна складова народногосподарського комплексу колишнього СРСР, в інтересах усіх його союзних республік на основі єдиного плану. Частина підприємств працювала, використовуючи привізні паливно-енергетичні ресурси, сировину, матеріали, комплектуючі, деталі. Так, Тернопільмький бавовняний комбінат переробляв бавовну, яка надходила з Киргизії та Узбекистану. За оцінками економістів, 70-80% загальної кількості промислових виробництв не мали на території України замкнених технологічних циклів. Вони не могли існувати без виробничої кооперації з великою кількістю підприємств колишнього СРСР, які до того ж були основними споживачами виробленої продукції. Понад 70% усіх сільськогосподарських машин, створених свого часу спеціалізованими проектними організаціями Запоріжжя, випускалися в Росії, Белорусії, Казахстані та республіках Прибалтики. Привізними товарами забезпечувався і споживчий ринок України.
В Україні не розвивалися такі енергоємні галузі промисловості, як електронна, електротехнічна, комп’ютерна, точне машинобудування. Сировинні ресурси працювали на загальносоюзні потреби, що призвело до їхнього виснаження.
Територіальна структура виробничих комплексів (Донбас, Придніпров’я, Прикарпаття, Поділля, Полісся) не забезпечувала їхньо інтегрованості до загальнореспубліканського поділу праці, спеціалізацію на певних видах продукції, ефективне використання наявного виробничого потенціалу.
Маючи розвинені промисловість, сільське господарство, транспорт, Україна не могла задовольнити свої виробничі потреби. Функціональна структура господарства не забезпечувала безперервного зростання життєвого рівня населення, екологічну чистоту, раціональне використання ресурсів, стабільне економічне зростання, високу ефективність виробництва. Структура українського господарства не створила можливостей для його інтегрування до світових економічних структур, а рівень життя населення значно відставав він стандартів розвинених країн.
Розвиваючись однобоко, господарство україни було зорієнтоване на виробництво засобів виробництва. У 1987 році їхня частка становила 72,2% і збільшиася порівняно з 1940р.на 10%. Негативні зміни відбувалися також у структурі предметів споживання. Так, протягом 1970-1987 рр.виробництво продукції харчової та борошномельно-круп’яної промисловості зменшилося в цій структурі з 52,4 до 46,3%, тоді як виробництво продукції галузей важкої промисловості зросло з 22,4 до 29,5%.[1], [2]
2.2. Участь України в зовнішньоекономічних відносинах.
Роблячи вагомий внесок в економіку колишнього СРСР, Україна брала участь у зовнішньоекономічних відносинах. В останні роки існування СРСР її частка становила 20% загальносоюзних експортних поставок, які йшли в 123 країни світу. Суб’єктами міжнародних господарських зв’язків були понад 1400 українських підприємств. Частка експорту України у колишньому загальносоюзному щодо окремих видів продукції була такою, %:
Екскаватори – 62, сільськогосподарські машини – 74, скло – 100, цемент – 75, залізна руда – 98, марганцева руда – 100, чавун – 75, листовий прокат – 56, сортовий прокат – 60, труби – 75, металургійне обладнання – 43, ковальсько-пресове обладнання – 74, велосипеди – 40, телевізори – 25.
Найтісніші економічні зв’язки Україна підтримувала з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною і Польщею. У структурі вивозу в ці країни переважала продукція галузей важкої індустрії, електроенергія, природний газ, кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірничодобувної та металургійної промисловості, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини.
З загальносоюзної «кочегарки» Україна була перетворена на «кочегарку» РЕВ. У 1988 р. вона поставила країнам РЕВ