У 1996—1997 рр. фірма "1С" розробила і впровадила не лише серії складних продуктів для комплексної автоматизації у точній відповідності з потребами підприємства, а й збільшила налагоджену франчайзингову мережу з 80 до 800 організацій. Особливістю 1998-1999 рр. стало створення субфранчайзингових структур і їхня спеціалізація за галузями - початок регулярного обслуговування клієнтів на основі використання інформаційно-технологічного супроводу.
Франчайзингова мережа практично без втрат обійшла кризу серпня 1998 р. Так, обсяг діяльності франчайзі щодо впровадження програм "1С: Підприємство" у 1998 р. склав близько $ 100 мли.
США, водночас, як обсяг продажів самої фірми "1С" досяг $ 17 млн. У 2000 — 2002 рр. відбулося подальше удосконалення і розвиток франчайзингової мережі. Для підвищення якості роботи франчайзі розробляються і впроваджуються нові навчально-методичні комплекси: "Типова система якості франчайзі", "Посібник із системи якості" (сертифікат із міжнародного стандарту ISO 9001), "Елементи технології стандартного впровадження", "Методичні матеріали для проведення обстеження", спеціальний CD ROM з інформацією в електронному вигляді.
Франчайзингова мережа розвивається як мережа сертифікованих підприємств, що здійснюють під маркою "1С" комплексні послуги з автоматизації облікової та офісної роботи з гарантованою якістю. На сьогодні кількість самостійних підприємств франчайзі в мережі зросло до 1600, причому близько 200 з них складають українські підприємства. Причиною успішного розвитку цього бізнесу є підвищення вимог франчайзера до своєї діяльності.
Фірма "1С" поліпшує якість своїх рекламних заходів, здійснює франчайзі інформаційну, технологічну і методичну підтримку, розвиває у франчайзі почуття хазяїна власної справи і приналежності до великої родини, прагне укладати франчайзингові договори переважно з дилерами, які вже попрацювали з продуктами фірми "1С" і розуміють її бізнес.
Підприємство "Піцца Челентано" було відкрито у Львові в 1998 р. Формула бізнесу була успішна, потік клієнтів значно перевищив кількість місць у піццерії, прибутки зросли, незважаючи на різке падіння курсу гривні. З'явилося кілька пропозицій відкрити такі самі підприємства у Львові, Києві і Хмельницькому. Роботи з франчайзингового розвитку системи були розпочаті у 1997 р. З цією метою були отримані документи про пріоритет на авторство типового інтер'єра піццерії "Піцца Челентано" і відправлена иа реєстрацію до патентного відомства заявка па товарний знак "ІІііща Челеитано", розроблена схема навчання підприємств — потенційних франчайзі, відпрацьовані вимоги до якості продукції.
У 1998 р. підприємство почало відпрацьовувати пробне функціонування підприємств франчайзингової мережі. При цьому франчайзингові платежі не бралися. Протягом 1999 р. були відкриті підприємства "Піцца Челентано" у Києві, Хмельницькому і ще одне у Львові.
Поєднання типового інтер'єра, системи обслуговулання, асортиментної програми, системи постачання, контролю, цінової як потенційних операторів франчайзингу, так і піратів, які бажають повторити успіх, скопіювавши формулу які бізнесу підприємства. Цей факг став поштовхом до посилення роботи із захисту інтелектуальної власності, були внесені також серйозні корективи у тактику і стратегію розвитку франчайзингу — розроблено ряд нових документів для діяльності типового підприємства і функціонування франчайзингової мережі в цілому, розроблена концепція нового напряму "Картопляна Хата".
Протягом трьох років в Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Вінниці, Миколаєві, Бердянську, Севастополі, Дрогобичі, Запоріжжі, Кам'янець-Подільському було відкрито по одному підприємству, у Києві, Кривому Розі, Львові — по три підприємства концепції "Піцца Челентано" і "Картопляна Хата". Ведеться підготовка до відкриття ще 34 підприємств, у тому числі підприємства франчайзі у Польщі.
Не менш стрімкиі розвиток здійснила компанія "МакСмак". Зараз мережа піццерій "МакСмак" забезпечує роботою понад 300 осіб. Персонал - здебільшого молодь: при повній зайнятості працівник піццерії меже заробляти до 300 — 320 грн. на тиждень. Крім дев'яти функціонуючих, ресторанів, компанія відкрила цех з виробництва замороженої піцци. Тут застосовують метод щокового заморожування. Продукти, оброблені у такий спосіб, надовго зберігають свої високі харчові якості. Компанія "МакСмак" пропонує два варіанти бізнесу на умовах франчайзингу, а також на безоплатній основі у вигляді виконання дистриб'ютерської підприємницької діяльності з використанням торгової марки "МакСмак" за умови реалізації у своїй піццерії готових піцц цієї компанії.
В Україні 29 грудня 2001 р. розпочала свою діяльність Асоціація роботодавців у галузі франчайзингу. Завдання цієї організації — представіяти інтереси підприємців та їх операторів, які використовують фраічайзингові договори у державних установах, надавати їм практичну допомогу при організації та просуванні на ринку. Одночасно з активною діяльністю на національних теренах Асоціація налагоджує зв'язки з іноземними та міжнародними асоціаціями, вивчає досвід інших країн у франчайзииговій діяльності та нормативні засади останньої.
У такий спосіб і Україні франчайзинг активно розвивається. Найбільш охопленими франчайзинговими мережами є такі сфери бізнесу, як громадське харчування, роздрібна торгівля, послуги, автоперевезення та будівництво.
2.4. Проблеми та перспективи поширення франчайзигу в Україні
Перспективи правового регулювання франчайзингу в Україні
Функціонування фінансової сфери у країнах СНД у 90-і роки будувалося за принципами формування спекулятивних фінансових пірамід. Ця закономірність розвитку фінансових ринків може перейти і на франчайзингові мережі, приводячи до формування "концесійних пірамід" (об'єктивно їхня можливість закладена в суб-франчайзингу чи комерційній субконцесії). Наприклад, "Дока-ніцца" і "Дока-хліб" — перші франчайзингові мережі, що з'явилися в Росії та Україні і зазнали поразки.
Захист економічних інтересів франчайзі залишається одним із головних завдань правового регулювання франчайзингу, оскільки і після укладання договору франшизи становище франчайзі залишається досить вразливим. Він зобов'язаний виконувати всі зумовлені вказівки і вимоги франчайзера, якими б згубними вони для нього не виявилися. Так, франчайзер може встановити вищі ринкові ціни на техніку й устаткування, що він надає франчайзі. Може зажадати від останнього погодитися на пробний продаж своїх ще не перевірених ринком товарів без компенсації можливого збитку. Може "порекомендувати" йому внести добровільний внесок на проведення загальної компанії для розвитку бізнесу і т. д. Відмова франчайзі виконати кожну з подібних вимог служить для франчайзера законною підставою для розірвання договірних відносин. Нарешті, такою підставою без усяких наслідків для франчайзера може стати оголошення франчайзі "неефективним" чи "неконкурентоспроможним". Настільки ж довільно франчайзер може вирішувати питання про поновлення договору франшизи після закінчення його терміну чи після продажі прав на франшизу третій особі, в яких франчайзі може бути життєво зацікавлений.
Правове регулювання відносин франчайзингу багато в чому має на меті вирівняти баланс можливостей сторін у договорі. У країнах, де немає окремого законодавства про франчайзинг, для захисту франчайзі використовуються традиційні принципи "сумлінності", "справедливості", "доброї волі", "чесної ділової практики" і т. п., всюди зафіксовані в загальному цивільному чи договірному законодавстві.
Значну роль у такому захисті відіграє суспільно-підприемницька інфраструктура фрапчайзингу — система саморегулювання. Практично в усіх країнах з розвинутими відносинами франчайзингу створені й активно діють національні і міжнародні федерації й асоціації франчайзингу (чи франчайзерів), що керуються у своїй діяльності прийнятими ними етичними кодексами франчайзингу.
Як випливає із самих назв цих документів, вони ставлять за обов'язок учасникам подібних організацій дотримуватись "правил чесної гри" щодо франчайзі. Досягненню цієї мети сприяє створення навколо франчайзингу атмосфери суспільної зацікавленості широкої дискусії, публікація численних спеціальних, у тому числі урядових, періодичних видань з аналізом стану франчайзингу в країні й у світі, популярних посібників з франчайзингу, наявність загальнодоступної статистики, широка реклама переваг франчайзингу в ЗМІ.
З іншого боку, франчайзер теж достатньо вразливий і потребує законодавчого захисту. На думку практиків-франчайзерів та юристів, найскладнішим моментом у законодавстві є невизначеність щодо обсягу інформації, яка підлягає розкриттю до підписання угоди. Продавець франшизи, розкривши ноу-хау, стає залежним від покупця, який, отримавши готовий і майже напевне успішний бізнес-проект, може йому ігє заплатити. До речі, зарубіжні ліцензійні та франчайзингові закони лей момент враховують досить ретельно.
Опанувавши технологічні тонкощі виробництва чи сервісу і навіть заплативши за це, за допомогою кваліфікованого юриста все одно можна нехтувати комерційними інтересами франчайзера, якщо він, звісно, не контролює бізнес франчайзі через кредити, заставу майна, приміщення, сервіс обладнання або ексклюзивні товарні поставки. Розірвати угоду можна, посилаючись на те, що вона була підписана без знання "суттєвих умов" (якими є технологічні подробиці і ноу-хау) або "під впливом помилки", що дозволяє у судовому порядку розірвати угоду і зобов'язати франчайзера повернути франчайзі виплачені йому гроші.