Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку міжнародної торгівлі України (стр. 3 из 10)

Головними засобами зовнішньоторговельної політики є тарифне та нетарифне регулювання. [ 25]

Митна політика – це система принципів та напрямків діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Митна політика має на меті захист національних інтересів та економічної безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного міжнародного співробітництва з іншими країнами при застосуванні норм міжнародного права та загальновизнаних принципів такого співробітництва. [5, с. 107]

Митне регулювання – регулювання питань, пов’язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України. [1, стаття 1]

Мито – це специфічний непрямий податок, який накладається на товари, що перетинають митний кордон держави. [ 26]

Розрізняють такі види мита:

І За способом нарахування: адвалерне (нараховується у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом); специфічне (нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів); комбіноване (поєднує обидва вищезгадані види митного обкладання).

ІІ За впливом: номінальне та реальне (враховує світові та внутрішні ціни).

ІІІ За напрямком руху: вивізне (сплачується при експорті товарів) та ввізне (сплачується при імпорті товарів).

ІV За принципами обмеження: антидемпінгове (застосовується, коли на митну територію держави ввозять товари за цінами значно нижчими від їх конкурентних цін у країнах експорту за умови створення загрози завдання збитків вітчизняним виробникам подібних або конкуруючих з імпортованими товарів); спеціальне (застосовується в якості захисного тоді, коли на територію держави ввозиться така кількість товару, що виникає загроза завдання шкоди вітчизняним виробникам таких або аналогічних товарів) та компенсаційне (пов’язане із використанням субсидій при експорті товарів) .

V За терміном дії: постійне (залишається незмінним протягом тривалого часу) і сезонне (встановлюється на певний період часу, має протекціоністський характер).

VІ За походженням: автономне (держава самостійно встановлює та змінює) та конвенційне (договірне, встановлюється внаслідок утворення митного союзу чи угод з іншими країнами). [5, с. 115-122]

Сутність нетарифного регулювання полягає в забезпеченні належного захисту як інтересів держави, так і окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Найважливішими заходами нетарифного регулювання є ліцензування, квотування, реєстрація контрактів, дозволи міністерств і відомств, що мають необхідні повноваження щодо видачі таких дозволів на відповідні товари. [5, с.95]

До інструментів кількісного регулювання експорту та імпорту належать квотування та ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Експортна (імпортна) квота – це гранична кількість визначеної категорії товарів, які дозволено експортувати (імпортувати) протягом певного періоду, що визначається у натуральних вартісних одиницях. [5, с.96]

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за ними не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот з товару: глобальні (встановлюються без зазначення конкретних країн-експортерів або країн-імпортерів); групові (встановлюються з зазначенням ряду конкретних країн-експортерів або країн-імпортерів); індивідуальні (встановлюються із зазначенням конкретної країни, в яку він експортується або з якої імпортується). [5, с. 96]

Експортна (імпортна) ліцензія – це оформлене належним чином право на експорт (імпорт) протягом певного встановленого терміну визначених товарів або валюти з метою інвестицій та кредитування.

В Україні існують такі види експортних (імпортних) ліцензій:

- генеральна – це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та (або) з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів);

- разова (індивідуальна) – це одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший від необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;

- відкрита індивідуальна – це дозвіл на експорт (імпорт) товарів протягом визначеного терміну (але не менше одного місяця) з визначенням загального обсягу товарів.

До кількісних обмежень також можна віднести такі заходи, як збільшення кількості необхідної документації, посилення вимог до якості лакування та маркування; ветеринарний, санітарно-епідеміологічний, екологічний, гемологічний контроль. [ 25]

Державне регулювання міжнародної торгівлі не лише визначає порядок переміщення товарів і послуг, але і забезпечує економічні інтереси та безпеку держави. [8, с.28]

Окрім того, державне регулювання повинне мати на меті поглиблення міжнародної торгівлі України шляхом її інтеграції у світове господарство. Економічна інтеграція сприяє зростанню інвестицій в економіку країн-членів об’єднання з внутрішніх та зовнішніх джерел, допомагає лібералізувати торговельні відносини між цими країнами, усуваючи перешкоди в торгівлі деякими товарами. Така активізація інвестиційного процесу зумовлюється структурними змінами в виробництві та споживанні, внутрішньою та зовнішньою економією на масштабах виробництва, а також зростанням доходу та реального попиту. [2, с.239]

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДИНАМІКИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЗА 2003-2007 РОКИ

2.1 Динаміка міжнародної торгівлі України за 2003-2007 роки

Оскільки міжнародна торгівля є взаємною економічною залежністю виробників товарів і послуг та споживачів з різних країн, тому варто дослідити міжнародну торгівлю України, її залежність та спеціалізацію.

Для того, щоб оцінити динаміку розвитку міжнародної торгівлі України, перш за все, варто розглянути її зовнішньоторговельний оборот за останні п’ять років.

Рис. 2.1 Зовнішньоторговельний оборот України за 2003-2007 роки

Даний рисунок показує, що протягом 2003-2007 років Україна помітно збільшує як обсяги експорту, так і обсяги імпорту, тобто сукупний зовнішньоторговельний оборот зростає. Причому очевидно, що основну частку зовнішньоторговельного обороту становить експорт-імпорт товарів, а не послуг, тобто роль України в міжнародній торгівлі послугами невелика. Слід зазначити, що найбільший приріст зовнішньоторговельного обороту як товарів, так і послуг спостерігається у 2007 році порівняно з попереднім роком, адже відбулося нарощування експортних поставок, внаслідок збереження високих цін на світових ринках сировини та стабільний попит на продукцію вітчизняного машинобудування у країнах СНД та значному збільшенні обсягів імпорту, внаслідок активного розширення як споживчого, так і інвестиційного внутрішнього попиту.

Для детальної характеристики даної тенденції варто розглянути темпи приросту експорту та імпорту товарів і послуг.

Рис 2.2. Динаміка темпів приросту експорту-імпорту товарів і послуг України за 2004-2007 роки

Сукупний зовнішньоторговельний оборот протягом 2003-2007 років зростає, причому як зовнішньоторговельний оборот товарів, так і послуг, проте варто порівняти експорт та імпорт товарів і послуг. Рис. 2.2 показує, що темпи приросту сумарного імпорту протягом 2003-2007 років перевищують сумарний експорт, за винятком 2004 року. Отже, можемо зробити висновок, що імпорт України досить швидко зростає порівняно з експортом, що може призвести до негативного сальдо з тенденцією до зростання, що в свою чергу спричинить залежність України від імпортованої продукції. Основним чинником збільшення обсягів імпортних операцій стало активне розширення як споживчого, так і інвестиційного внутрішнього попиту.

Темпи зростання експорту та імпорту товарів не дають змоги оцінити сальдо зовнішньоторговельного балансу, тобто чи переважає експорт над імпортом чи навпаки.

Рис 2.3. Динаміка сальдо зовнішньоторговельного балансу України протягом 2003-2007 років

З рис. 2.3 видно, що існує тенденція до збільшення негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу, що і передбачалося з рис. 2.2, оскільки протягом 2004-2007 років спостерігається зменшення позитивного сальдо та збільшення негативного. Дане явище можна детальніше оцінити розрахувавши показники результативності міжнародної торгівлі, а саме коефіцієнт покриття імпорту експортом та квоти імпорту, експорту і зовнішньоторговельного обороту.

Таблиця 2.1

Показники результативності міжнародної торгівлі України за 2003-2007 роки

Роки	Коефіцієнт покриття імпорту експортом, %	Експортна квота, %	Імпортна квота, %	Квота зовнішньоторговельного обороту, %
2003	111,96	10,22	9,13	19,35
2004	122,30	11,01	9,00	20,00
2005	103,44	9,16	8,85	18,01
2006	94,09	8,53	9,07	17,60
2007	88,85	10,09	11,36	21,46

Дані показники, що наведені у таблиці 2.1 дають можливість оцінити результативність міжнародної торгівлі України, а також ступінь відкритості її економіки та залежності від зовнішньої торгівлі. Розглядаючи коефіцієнт покриття імпорту експортом бачимо, що до 2005 року включно даний показник перевищував 100%, тобто майже 6 і 11% імпорту у 2006 та у 2007 роках відповідно не покривалися експортом, тоді як у 2006-2007 – був менший 100%, що ще раз доводить негативне сальдо попередніх років. Загалом цей показник протягом цього періоду має спадний характер, що свідчить про те, що з кожним роком темпи зростання імпорту були вищими, ніж експорту, що в свою чергу супроводжується залежністю країни від імпорту.