Пріоритетний напрям бюджетної політики в 1991-1997 рр. - суворий урядовий контроль за витратною частиною бюджету, а за останні три роки - значне (майже на 1%) скорочення поточних витрат, різко збільшених за 1991-1993 рр.
Протягом 1997 і 1998 років вже можна говорити про нову модель економічного зростання, яка дозволила зробити сумісними відновлення економіки з істотними досягненнями в контролі над основними дисбалансами в економічній системі. У 1998 р. економічне зростання досягло 3,8%, практично перевищивши на один відсоток середній показник для крупних європейських держав.
Таблиця 1
ВНП на душу населення в 1998 і 1999 рр.
| 1998 | 1999 | |
| ВНП (в млн. дол. США). | 555 244 | 551 560 |
| ВВП (в млн. дол. США). | 553 230 | 562 245 |
| ВНП на душу населення (в дол. США) | 14 100 | 14 000 |
У 1998 р. остаточно оформилася ця модель зростання і відновлення економіки: по офіційних прогнозах зростання ВВП складе 3,8%, а дефіцит бюджету буде на рівні 1,9% (менше, ніж передбачено Програмою Конвергенції).
Таблиця 2
Зростання ВВП країни в 1990 - 1996 рр. (у відсотках від ВВП у відсотках до попереднього року)
| 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | |
| ВВП | 3,7 | 2,3 | 0,7 | -1,2 | 2,2 | 2,7 | 2,3 |
| Сільське господарство і рибальство | 3,1 | -0,3 | -1,4 | -0,4 | -10,1 | 13,2 | 25,7 |
| Промисловість | 3,8 | 1,7 | -1,2 | -3,7 | 3,9 | 5,2 | -0,7 |
| Будівництво | 10,2 | 3,0 | -5,4 | -5,5 | 1,6 | 6,7 | -3,2 |
| Послуги | 4,0 | 2,7 | 2,1 | 0,8 | 2,2 | 2,7 | 2,9 |
| Ринкові | 3,1 | 2,1 | 1,8 | 0,9 | 2,9 | 2,9 | 3,4 |
| Неринкові | 6,8 | 4,8 | 3,0 | 0,8 | 0,3 | 2,1 | 1,2 |
Економічна політика, що проводиться, покоїться на двох основних опорах. З одного боку, це формування бюджету, в основі якого скорочення дефіциту, що досягається за рахунок суворого контролю за витратною його частиною; з іншої - амбітна програма лібералізації економіки і приватизація, що має головною метою зробити економіку країни більш конкурентоздатною і додати динамізм приватному сектору.
2. Зовнішньо-економічна діяльність
Основні зовнішньоторговельні партнери: країни ЄС, США, країни Близького Сходу, Латинська Америка. Торгівля з країнами Східної Європи, включаючи Росію, не перевищувала 3% загального товарообігу Іспанії.
Таблиця 3
Основні країни-партнери по експорту, 2009р.
| № | Країна | Доля від експорту, % |
| 1 | Франція | 19,6 |
| 2 | Німеччина | 11,8 |
| 3 | Португалія | 9,9 |
| 4 | Великобританія | 9 |
| 5 | Італія | 9 |
| 6 | США | 4,4 |
| 7 | Латинська Америка | 4 |
Зовнішня торгівля робить великий вплив на платіжний баланс країни. У 2009 р. експорт склав 118,6 млрд. дол. і імпорті - 150,5 млрд. дол.
За оцінкою Мінекономіки Іспанії, конкурентоспроможність іспанської продукції за кордоном виросла на 3,5%.
Брак власних сировинних ресурсів, відсутність видобутку нафти і газу змушують Іспанію орієнтуватися на зовнішній ринок для задоволення імпортних потреб. У зв'язку з цим доля енергетичних товарів загалом, об'ємі імпорту вагається в межах від 8% до 11%, а доля інших сировинних товарів - від 4% до 6%.
По продовольчих товарах Іспанія традиційно була нетто-імпортером.
Таблиця 4
Основні країни, що імпортують до Іспанії, 2009р.
| № | Країна | Доля від імпорту, % |
| 1 | Франція | 16,4 |
| 2 | Німеччина | 15,5 |
| 3 | Португалія | 9 |
| 4 | Великобританія | 6,9 |
| 5 | Італія | 3,5 |
| 6 | США | 5 |
| 7 | Латинська Америка | 4,5 |
| 8 | Франція | 2,5 |
| 9 | Німеччина | 2 |
За даними Євростату, протягом перших чотирьох місяців 2009р. Іспанія мала найвищі темпи зростання зовнішньої торгівлі серед членів Євросоюзу. В порівнянні з аналогічним періодом 2008р. іспанський експорт виріс на 5% і досяг 45,1 млрд. євро. По даному показнику Іспанія поступилася лише Данією (зростання - 7%). У ЄС іспанці займають сьоме місце за об'ємом експорту, поступаючись Німеччині, Франції, Великобританії, Італії, Бельгії і Голландії.
Протягом січня-квітня 2009р. зростання іспанського імпорту склало 9% - найвищий показник в Євросоюзі. У абсолютному вираженні об'єм імпортних операцій досяг 58 млрд. євро.
Наголошується, що Іспанія має найвищий дефіцит торгівельного балансу серед країн зони євро - 12,9 млрд. євро.
Чинники, що роблять вплив на економіку Іспанії: невисокі темпи зростання в країнах ЄС, куди йде основна частина іспанського експорту, і економічні труднощі, що переживаються Латинською Америкою, ринки якої набувають всього більшого значення для Іспанії. Також перспективи економіки залежать від внутрішнього попиту і туризм, який грає важливу роль в економіці країни.
Згідно даним, опублікованим 24 листопада 2009р., ВВП Іспанії в III кварталі виріс на 0,7% в порівнянні з попереднім кварталом і на 2,4% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Темпи зростання іспанського ВВП перевищили погоджені оцінки аналітиків і виявилися майже в два рази вище середнього значення по 12 країнам Єврозони (0,4%). Чинниками зростання іспанської економіки є низькі процентні ставки і зростаюча зайнятість. Основна ставка рефінансування, що утримується Європейським центральним банком на рівні 2%, є найнижчою в іспанській історії. Низька вартість кредитів стимулює споживчі витрати і обумовлює високу активність на ринку нерухомості. В даний час ставки по іпотечних кредитах в Іспанії складають 3,5%, тоді як десять років тому вони знаходилися на рівні 15%. Зростаюча упевненість споживачів, у свою чергу, сприяє зниженню безробіття. В порівнянні з серединою 2006 р. рівень безробіття в Іспанії знизився майже в два рази і зараз складає 11,17%. Згідно недавній заяві міністра економіки Іспанії, більше половини робочих місць, створених в Єврозоні торік, припала на Іспанію.
У 2008р. внутрішній валовий продукт (ВВП) склав 757 млрд. дол. ВВП на душу населення 18900 дол. Приріст ВВП в 2008 р. склав 2,8%, що підтверджує збереження позитивної динаміки макроекономічних показників. Темпи розвитку іспанської економіки перевищують середньоєвропейські. Доля промислового виробництва 28% ВВП, сфери послуг - 68% і сільського господарства - 4%. Зростання цін на нафту викликало збільшення рівня інфляції. Хоча по темпах приватизації телекомунікаційних, нафтових, газових і електричних компаній Іспанії обганяє своїх сусідів по Союзу, цей процес доки так і не привів до створення реальної конкуренції в цих галузях, так що тарифи на послуги як і раніше диктуються державою, а не визначаються ринковими механізмами. Рівень інфляції в Іспанії, розрахований по стандартах ЄС, склав в липні 2009г. 2,9%, що на процентний пункт вище середнього показника по Єврозоні. За даними на березень 2009г. індекс споживчих цін склав 3,1%.
Уряд Іспанії повідомив про те, що зниження податкового тягаря сприяло збільшенню споживчих витрат, а низькі процентні ставки стимулювали зростання у сфері будівництва, в II кварталі 2008р. ВВП виріс на 0,7% в порівнянні з попереднім кварталом і на 2,3% до II кварталу 2009 року. Найнижча вартість позикових засобів за півстоліттям, скорочення прибуткового податку на $3 млрд. в 2009 році і зростання зайнятості дозволив іспанській економіці уникнути негативного зростання, яке переживали економіки Німеччини, Франції і Італії. Витрати на будівництво виросли на 1,2% до I кварталу і на 3,8% до II кварталу 2008 року, відзначають статистики. Споживчі витрати підвищилися на 1% в порівнянні з попереднім кварталом і на 3,2% до II кварталу минулого року.
Зростання ВВП і створення нових робочих місць з'явилися наслідком як правильно вибраної політики, так і елементарного успіху. Обмеження бюджету дозволило до 2007 року повністю позбавитися від бюджетного дефіциту, який ще в 1996 році складав майже 5%. Крім того, на користь економіки Іспанії в період, що послідував за азіатською фінансовою кризою, зіграли такі чинники як падіння цін на нафту і загальне посилення світової економіки. Проте, основною причиною настільки успішного розвитку економіки країни стало її членство в Європейському Союзі і включення в Єврозону. Останній чинник сприяв підйому економіки як безпосередньо, через скорочення величини процентних ставок, так і побічно, через створення в діловому середовищі чекань економічної стабільності.
За даними на 2008р. населення Іспанії - 40077,1 тис. чоловік. Середня тривалість життя - 76 років для чоловіків і 83 рік для жінок. У працездатному віці - 68,1% населення, з них чоловіків 13699,4 тис. чіл., а жінок 13592,7 тис. чол. За даними на 2009г. економічно активне населення -16,6 млн. чол., з них у сфері послуг зайняте 64%, виробництві -29% і в аграрній галузі - 7%. Збільшилася зайнятість населення. Іспанія належить до небагатьох країн, яким удається в нинішній непростій економічній ситуації в світі добиватися зростання ВВП.
Безробіття в 2009г. склала 11% і залишається одній з найвищих в ЄС. Число зареєстрованих на біржах праці безробітних до кінця 2007р. склало 2 млн. 085 тис. чоловік. По оцінках, чисельність безробітних, не зареєстрованих на біржі праці, складає 1 млн. чол.
За даними одного з провідних профспілкових об'єднань Іспанії - UGT (Загального союзу трудящих), рівень мінімальної заробітної плати в країні є одним з найнижчих в ЄС і складає 526 євро в місяць. В середньому по Євросоюзу мінімальна заробітна плата відповідає 1016 євро в місяць. По згаданому показнику Іспанія займає передостаннє місце в ЄС, випереджаючи лише Португалію.