Міністерство освіти і науки України
“Зовнішньоекономічна діяльність”
на тему:
“Основні напрямки маркетингових досліджень в зовнішньоекономічній діяльності. Спеціалізовані маркетингові фірми”.
Миколаїв 2007
Зміст
| 1. Середовище міжнародного маркетингу | 3 |
| 2. Система міжнародної торгівлі | 3 |
| 3. Економічне середовище | 3 |
| 4. Політико-правове середовище | 4 |
| 5. Культурологічне середовище | 5 |
| 6. Спеціалізовані маркетингові фірми | 5 |
| 7. Список використаної літератури | 8 |
Середовище міжнародного маркетингу
Із виходом фірми на зарубіжні ринки їй необхідно багато. Вона мусить розібратися в особливостях міжнародного маркетингового середовища. За останні десятиліття середовище зазнало багатьох змін. До найсуттєвіших із них належать: інтернаціоналізація світової економіки; становлення міжнародної фінансової системи, яка забезпечує вільнішу конвертованість валют; зростання кількості торгових бар'єрів, що створюються для захисту внутрішніх ринків від іноземної конкуренції; відкриття нових великих ринків (ринки КНР, арабських і постсоціалістичних країн).
Фірма повинна розібратися як в обмеженнях, так і в можливостях системи міжнародної торгівлі. У своїх спробах організувати збут в іншій країні вона наштовхнеться на різноманітні обмеження. Найпоширенішім із них є митний тариф. Митний тариф може мати на меті збільшення надходжень (фіскальний тариф) чи захист інтересів вітчизняних фірм (протекціоністський тариф), експортер може зустрітися з квотою.
Не сприяє торгівлі і валютний контроль, за допомогою якого регулюють обсяги готівки в іноземній валюті та її обмінний курс на інші валюти.
Перед фірмою виникає й низка нетарифних бар'єрів,зокрема, дискримінація її пропозицій і наявність виробничих стандартів, дискримінаційних щодо її товарів.
Плануючи вихід на зарубіжні ринки, необхідно вивчити економіку країни, що цікавить. Основне завдання - класифікувати світовий ринок за групами країн, схожих за своїм економічним середовищем.
Привабливість країнияк експортного ринку залежить від двох характеристик. Перша з них - це структура господарства. Виділяють чотири типи господарських структур.
Країни з економікою типу натурального господарства.
У межах такого типу економіки більшість населення займається найпростішим сільськогосподарським виробництвом. Більшу частину своєїпродукції вони споживають самі. У таких умовах експортер має мало можливостей. Цей тип економіки характерний для найменш розвинутихяких сьогодні налічується більше 40.
Країни-експортери сировини.Дані країни багаті одним чи кількома видами природних ресурсів, зате обділені в інших відношеннях. Подібні країни є хорошими ринками збуту обладнання для видобутку, інструментів і допоміжних матеріалів, навантажувально-розвантажувального обладнання, вантажних автомашин.
Країни, що промислово розвиваються.У цих країнах обробна промисловість дає вже від 10 до 20% валового національного продукту. Ці країни все більше покладаються на імпорт текстильної сировини, сталі та виробів важкого машинобудування.
Промислово розвинуті країни.Переважно ця категорія країн є основним експортером промислових товарів. Вони торгують промисловими товарами між собою. Великий розмах і різноманітність виробничої діяльності роблять промислово розвинуті країни з їх потужним середнім класом багатими ринками збуту для будь-яких товарів.
Другий економічний показник - характер розподілу доходів у країні.За характером розподілу доходів країни можна класифікувати на такі групи:
1. країни з дуже низьким рівнем сімейних доходів;
2. країни з переважно низьким рівнем сімейних доходів;
3. країни з дуже низьким і дуже високим рівнем сімейних доходів;
4. країни з низьким, середнім і високим рівнями сімейних доходів;
5. країни з переважно середнім рівнем сімейних доходів.
Будь-які країни відрізняються одна від одної і своїм політико-правовим середовищем. Слід враховувати щонайменше чотири фактори.
Ставлення до закордонних закупок.Окремі країни ставляться до таких закупок досить прихильно, інші - різко негативно.
Політична стабільність.Стабільність країни в майбутньому - ще одна проблема. Часта зміна уряду, різка переміна політичного курсу можуть спричинити конфіскацію власності іноземної фірми, блокування її валютних резервів, введення імпортних квот чи нового оподаткування.
Валютні обмеження. Іноді уряди блокують власну валюту чи забороняють її переведення в будь-яку іншу.
Державна машина.Вказаний чинник визначає ступінь ефективності системи допомогою іноземним компаніям з боку держави, що їх приймає. Це наявність ефективної митної служби, достатньо повної ринкової інформації та інших факторів, які сприяють підприємницькі діяльності.
У кожної країни свої звичаї, свої правила, свої заборони. Перш ніж розпочати розробку маркетингової програми, треба з'ясувати, як сприймає зарубіжний споживач ті чи інші товари і як він їх використовує.
Таким чином, вивчення зовнішнього ринку передбачає проведення досліджень, які охоплюють широкий спектр проблем. Фірми, що вдало використовують результати цих досліджень, мають цілком очевидні переваги у конкурентній боротьбі. Тому за аналізом цілей, напрямків, конкретних методів дослідження ринку на базі маркетингових служб промислових і торгових компаній доцільно розглядати масштаби й організацію вивчення ринку в межах спеціалізованих дослідницьких фірм.
Поширення ринкової концепції управління в останні десятиліття спричинило виникнення цілої індустрії дослідження ринку.Вивчення ринку перетворилося у досить вигідну сферу вкладання капіталу, виникло багато спеціалізованих фірм і агентств, що надають свої послуги на комерційній основі.
Інформація звичайно поділяється на вихідну статистичну інформацію та вторинну - у вигляді конкретних результатів досліджень та опитувань, різноманітних рекомендацій, прогнозів і т. п.
В окремих випадках кінцеві споживачі ринкової інформаціїпередоручають виконання дослідницьких робіт комерційним фірмам, роль яких постійно зростає. На відміну від кабінетних досліджень, пов'язаних з аналізом доступної статистичної та ринкової інформації, які можна провести на промисловій фірмі, польові дослідження передбачають проведення різноманітних обслідувань і опитувань покупців, торгівців.
Дослідницькі фірми розрізняються за характером і обсягом наданихпослуг. Найпростішим типом є бюро консультацій.
Дослідницькі фірми- це великі організації, які налічують від кількадесят до кількасот працівників, із філіями у різних містах і за кордоном. Більшість із них є спеціалізованими установами (причому ця спеціалізація набуває найрізноманітніших форм).
У схемі дослідження ринку, як і в будь-якій іншій галузі економіки, панує жорстока конкуренція.
Наслідком гострої конкуренції у сфері дослідницького бізнесу є хвиля злиття та поглинання, що супроводжується змінами в профілі діяльності фірми.
Форми зв'язків і співпраці міжнародних дослідницьких агентств із місцевими дослідницькими фірмами служать для експортерів джерелом отримання досить цінної з погляду конкурентної боротьби інформації про тенденції в економіці тієї чи іншої країни, про освоєння та планування виробництва нових товарів, про перспективи їх збуту
Крупні універсальні фірми визначають сучасне обличчя дослідницького бізнесу. Впровадження "філософії маркетингу" в організацію самих маркетингових досліджень, що підлягають збуту на комерційній основі, надає таким фірмам достатньої гнучкості. Швидко зростаючі потреби компаній, котрі усвідомлюють переваги ринкової концепції управління, у вихідних даних й особливо в результатах конкретних ринкових досліджень, які проводять за їхніми замовленнями висококваліфіковані працівники спеціальних фірм і агентств, забезпечують останнім досить прибуткове поле для діяльності.
Список використаної літератури:
1. Беклешов Д., Бердников А. Основы коммерческой деятельности на внешнем рынке.- М., 1990.- Вып. 1: Внешнеторговые операции и техника их осуществления.
2. Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. – М., 1990.
3. Кредісов А. І. Та ін. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. – К., ВІРА-Р, 1998.
4. Маркетинг / Упоряд., вступ. Ст. А. Кредисова. – К., 1994.
5. Савельєв Е. В. Маркетинг нового продукту. – К., 1994.
6. Спицзен И. О., Спицзен Я. О. Маркетинг в банке. – «Тарнекс», «Писпайп», 1993.