Організації, що займаються влаштуванням ярмарків і виставок, є юридичними особами, вони реєструються і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах їх майна. Ці організації створюють ярмаркові комітети або управління ярмарків, функціями яких є: розроблення положень про ярмарок і права участі в ньому; будівництво і технічне облаштування павільйонів; організація роботи щодо залучення іноземних учасників та ін.
Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (упорядкування загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, виробітку загальних правил участі в їхній роботі і т.д.) займаються Спілка міжнародних ярмарків, у якій беруть участь 50 держав, і Міжнародне бюро виставок, членом якого поряд із багатьма іншими державами є й Україна. Таким чином, постанова питання про міри наднаціонального регулювання, пов'язаного з діяльністю міжнародних товарних ринків, об'єктивно обумовлена подальшою інтернаціоналізацією господарського життя, зростанням економічної взаємозалежності, інтеграційними процесами в міжнародній торгівлі.
Одночасно з ярмарками та виставками на міжнародну арену дедалі активніше виходять Торговельні Центри (Trade Centers), Торговельні Тижні (Trade Weeks), Комерційні Центри (Trade Marts), діяльність яких супроводжує виставкову. Організація ж конгресів, конференцій, симпозіумів та інших подібних заходів, які часто відбуваються паралельно з ярмарками–виставками, додають рішучого внеску в обмін діловою інформацією та сприяють розвитку наукових та економічних зв'язків між експонентами і відвідувачами, які беруть у них участь.
Торговельний ярмарок – короткочасний захід, періодично проведене в тому самому місці, у рамках якого велика кількість підприємств за допомогою зразків представляє об'єктивний масштаб товарів однієї або декількох галузей, для того щоб відвідувач - комерсант одержав ясне подання про їхні підприємницькі можливості, тоді як експонент за допомогою товарів, що експонуються, прагне поширити інформацію про свою фірму і її продукцію й укласти прямі торговельні угоди.
Регулюванням діяльності виставок і ярмарків займаються як установи країн, на території яких вони проводяться, так і міжнародні організації.
Підприємство може брати участь у торговельних ярмарках, виставках і інших подібних заходах усередині країни й за рубежем як самостійний експонент або в рамках групової участі (наприклад, павільйон країни). Від способу участі в ярмарку або виставці залежать методи його організації, бюджет витрат, а часто й кінцевий результат. Підприємство самостійно бере участь у тім або іншому ярмарку або виставці усередині країни або за рубежем завжди за власною ініціативою й під свою відповідальність, і, таким чином, приймає на себе всі організаційні турботи й, як правило, самостійно має всі витрати.
1. Бахрамов Ю. Организация внешнеэкономической деятельности. - СПб., 2003.
2. Боумен, Клифф. Основы стратегического менеджмента. - М., 1997.
3. Вчера неудачник - сегодня преуспевающий коммерсант. - М., 1998.
4. Герчикова И. Организация и техника внешнеторговых операций на капиталистическом рынке. - М., 1995.
5. Дашков Л. Коммерция и технология торговли. - М., 2002.
6. Дегтярева О. И. Биржевое дело. - М., 1997.
7. Дегтярева О. И. Дело Биржевое. - М., 1997.
8. Красько И. Е. Акции и работа с ними. - Харьков, 1998.
9. Лялин В. Л. Ценные бумаги и фондовая биржа. - М., 2004.
10. Наполеон Хилл. Думай и богатей. - М., 1998.
11. Прокушев Е. Внешнеэкономическая деятельность. - М., 1999.
12. Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности. - М., 1998.
1З. Сохацька О. Ф'ючерсні ринки. - Тернопіль, 1999.
14. Таранов П. С. Золотая книга руководителя. - М., 1999.
15.Финансово-правовое регулирование внешнеэкономической деятельности. - М., 2000.