Щоб виконати своє зобов'язання по зниженню відношення дефіциту державних фінансів до ВВП з 13,6% в 2009 р. до 8,1% у кінці 2010 р., уряд Греції може використовувати бюджетні важелі, тобто радикально збільшити прибутки або понизити витрати бюджету.
Завдяки реалізації економічної програми грецького уряду і спільним заходам Єврокомісії, ЕЦБ і МВФ, в першому півріччі 2010 р. дефіцит державних фінансів склав 11,4 млрд євро проти 19,7 млрд євро в першій половині 2009 р., тобто знизився на 40%.
З січня по червень 2010 р. був досягнутий чималий прогрес в області структурних реформ - пенсійну, бюджетну і податкову. Зменшення дефіциту було більше пов'язане із скороченням бюджетних витрат (на 10% за сім місяців 2010 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р.), чим із зростанням прибутків, які за той же період зросли на 4,1%. Поле маневрів для Греції в сфері бюджетно-податкової політики залишається досить широким: це стосується боротьби з "тіньовою" економікою і реформи оподаткування.
З метою протидії кризі керівництвом Греції були розроблені програми по боротьбі з кризою. Так, вже в січні гречеськім урядом була почата розробка програми приватизації з метою зібрати в 2010 році до 2,5 мільярдів євро. телефонною монополіях. Крім того, державі належить національна газова компанія DEPA і оператор газотранспортної системи DESFA. Нарешті, уряд володіє вантажними портами країни і ігорною монополією OPAP, а також нерухомістю.
Планується, що контрольний пакет держави (більше 51%) залишиться лише в деяких компаніях, найбільш важливих з точки зору безпеки, інфраструктури і надання послуг населенню. У інших випадках пакет держави буде понижений до блокуючого (34%) або нижче [7].
Також, незважаючи на деякі недавні протиріччя з Німеччиною, Єврозона в квітні була готова надати кредит розміром 30 млрд євро для забезпечення фінансової стабільності і наданню підтримки Греції[8]. У травні цього року розмір допомоги був збільшений до 120 млрд (за іншими даними - 110). Це стало можливим після того, як Греція погодилася з проектом скорочення державних витрат на 24 млрд євро, включаючи заморожування зростання заробітної плати бюджетників на три роки[9]. Метою уряду є скоротити бюджетний дефіцит в поточному році з 12,7% ВВП до 8,7% ВВП. Борг країни продовжуватиме рости до 2012 року - так, в поточному році заплановані запозичення у розмірі 54 мільярдів євро.
В цілому, заходи, що проводяться державою, по боротьбі з кризою привели до позитивних результатів. Так дефіцит поточного платіжного балансу Греції знизився в січні-липні поточного року на 32,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Цей показник склав за перші сім місяців 2010 року 14,47 мільярда євро проти 21,47 мільярдів євро в січні-липні 2009 року.
Також в повідомленні наводяться дані про стан бюджету країни. Так, в січні-липні поточного року прибутки підвищилися до 27,9 мільярдів євро з 26,8 мільярдів євро за підсумками перших семи місяців 2009 року, а витрати в даний період знизилися з 42,7 мільярдів до 37,9 мільярдів євро.
Бюджетний дефіцит на кінець 2009 року склав 13,7% ВВП, що поставило Грецію на грань дефолту по зовнішньому боргу. Вийти з цього положення Афінам вдалося в травні, коли країни єврозони і МВФ обіцяли країні 110-мільярдний кредит в обмін на жорсткі реформи.
Як показують дані ЦБ Греції, країна укладається в меті поточного бюджетного року, проте стабілізація відбувається головним чином завдяки скороченню витрат. В той же час, уряду доки не вдалося підвищити прибутки, незважаючи на різке підвищення споживчих податків і інші фіскальні заходи.
Нещодавно з'явилося повідомлення про те, що прем'єр-міністр Греції Йоргос Папандреу заявив, що готовий до можливих дострокових парламентських виборів, щоб добитися від виборців підтримки реформ, що проводяться в країні в обмін на кредити. "Якщо наш курс виявиться під сумнівом, якщо ми покажемо, що втрачаємо рішучість на середині шляху і що ми йдемо до дестабілізації, то буде втрачено довіру до країни", - сказав Папандреу
Перспективи
Відновлення стійкості державних фінансів Греції неможливе без одночасної перебудови бюджетної політики ЄС. Грецька криза показала, що критерії конвергенції, встановлені в Пакті стабільності і зростання (ПСР), виявилися недостатніми для проведення надійної бюджетної політики. Відсутність у рамках зони євро механізмів солідарності показала слабкість і недоліки ПСР в умовах погіршення стану державних фінансів. Для подолання цього недоліку пропонуються різні заходи, у тому числі створення наглядового бюджетного органу. В той же час ніхто не пропонує змінити сам пакт.
Проте, як показала грецька криза, незалежність державних бюджетів в раках зони євро є обманом.
З одного боку, країни зони євро взаємопов’язані. За даними Банку міжнародних розрахунків, вимоги іноземних банків до Греції складають 177 млрд євро, з яких 141 млрд, або 80%, належить європейським банкам, у тому числі 42% - французьким і 25% - німецьким. Подібне переплетення капіталів у рамках зони євро означає, що банкрутство однієї країни негайно позначиться на положенні інших країн.
З іншого боку, країни зони євро використовують єдину валюту. Відсутність довіри до здатності Греції управляти кризою викликала знецінення євро, що вплинуло на усі країни зони.
Інший недолік ПСР полягає в тому, що він не враховує циклічні ефекти економічної діяльності. В період уповільнення економіки дотримання вимог ПСР може привести до використання негативних проциклічних заходів. Тим часом слід було б ввести правило про досягнення рівноваги держбюджету в період швидкого економічного зростання, тобто у верхній фазі циклу, і про дозвіл проводити протициклічні бюджетні акції в період рецесії або в'ялого економічного зростання. При цьому норма бюджетного дефіциту повинна встановлюватися не на кожен рік, а на увесь економічний цикл.
Ще один недолік ПСР пов'язаний з тим, що вказані в нім показники відносяться до усіх країн зони євро, хоча поняття бюджетної стійкості в різних країнах по-різному. ПСР не враховує міжкраїнових відмінностей в темпах економічного зростання, об'ємах держборгу, процентних ставках і т. д. Не враховуються і такі особливості країн, як доля державних інвестицій і потенційні темпи майбутнього зростання.
Перш ніж намагатися врятувати ПСР, слід було б створити європейський бюджетний орган, головним завданням якого має бути координація національних бюджетних планів, як це пропонує ЕЦБ. У пору, коли Європа відчуває дефіцит довіри, необхідно зробити рішучий крок в європейському будівництві.
Підсумки
Греція оголосить дефолт за своїм державним боргом. Цей дефолт багато в чому буде наслідком її членства в Європейському валютному союзі. Якби Греція не була частиною системи євро, то могла б і не потрапити у нинішнє скрутне становище, а навіть якби потрапила, то змогла б уникнути дефолту.
Оголошення Грецією дефолту не означає, що вона навмисно не повертатиме основну суму боргу і відсотків за ним, коли настане час виплати. Більш вірогідною буде організована МВФ реструктуризація існуючого боргу.
Інший варіант - "м'який дефолт", коли Греція в односторонньому порядку погасить існуючий борг новим боргом, замість того, щоб заплатити готівкою. У будь-якому випадку, власники грецького боргу не отримають усієї суми заборгованості.
Єдиним способом уникнення дефолту є урізання майбутнього щорічного бюджетного дефіциту країни до рівня, який іноземні та національні інвестори захочуть фінансувати добровільно. Як мінімум, для цього доведеться зменшити дефіцит до такого рівня, який дозволить зупинити підвищення співвідношення боргу до ВВП.
Щоб досягнути цієї мети, поточний дефіцит - 14% ВВП - повинен впасти до 5% ВВП або ще нижче. Однак для доведення співвідношення боргу до ВВП до рівня 60%, встановленого Маастрихтською угодою, доведеться скоротити дефіцит бюджету до 3% ВВП. Такого рівня Греція повинна досягти до 2012 року, кажуть чиновники ЄС.
Для скорочення бюджетного дефіциту до 10% ВВП буде потрібно значно урізати державні витрати та різко підвищити доходи від податків. Крім політичної складності досягнення даної мети, це вкрай негативно вплине на сукупний внутрішній попит і, отже, на рівень виробництва та безробіття.
До слова, рівень безробіття у Греції вже складає 10%. За прогнозами, ВВП країни буде падати на 4% на рік, що ще більше загострить проблему зайнятості.
Подальше придушення економічної активності за допомогою підвищення податків і скорочення державних витрат призведе до необхідності компенсувати скорочення доходів від податків і до потреби збільшити платежі на допомогу безробітним.
У будь-якому разі кожен запланований євро скорочення дефіциту дає менше одного євро реального скорочення дефіциту. Це означає, що заплановане підвищення податків і урізання основних державних витрат повинно бути більшим, ніж 10% ВВП, щоб досягти бюджетного дефіциту у розмірі 3% ВВП.
З арифметикою, що випливає з масштабів скорочення дефіциту і супутнього економічного спаду, не посперечаєшся: дефолт боргу Греції неминучий. Можливо, Афіни й уникнули б такого результату, якби не були у зоні євро. Маючи власну валюту, уряд девальвував би її, посиливши податково-бюджетну політику.