Президент України Л. КУЧМА
м. Київ 20 березня 2003 року № 638-ІV
Додаток 2
Міжнародні терористичні організації
(з доповіді Державного департаменту США від 1 травня 2004 року)
"Група Абу Нідаля". Відома також як "Чорний вересень", "Арабська революційна рада", "ФАТХ - Революційна рада". В 1974 році відпала від Організації звільнення Палестини. Нараховує кілька сотень бойовиків, має загони "міліції" у Лівані. Бази розташовані в таборах палестинських біженців у долині Бекаа (Ліван). Відзначено присутність в Іраку, Судані й Алжирі. Користується підтримкою з боку Іраку й Лівії (до 1987 року - Сирії).
"Угруповання Абу Саяф" (вона ж - " Аль-Харакат аль-Ісламійа"). Визначається як "сама маленька і радикальна з ісламістських сепаратистських угруповань на півдні Філіппін". В 1991 році відпала від Фронту національного звільнення Моро, що діяв на острові Мінданао. За приблизним даними, нараховує до 200 бойовиків. Користується підтримкою з боку ряду ісламістських угруповань, що базуються на Близькому Сході й у Південній Азії. Лідер - А.А. Джанджалані.
"Збройна ісламська група". Почала діяти в Алжирі з 1992 року після визнання недійсними підсумків виборів, перемогу на які одержав радикальний Ісламський фронт порятунку. Нараховує у своїх рядах кілька тисяч бойовиків. Підтримується алжирською діаспорою за рубежем, насамперед у Європі, а також, за заявою алжирської влади, - Іраном і Суданом.
Японська релігійна секта "АУМ Синріке" (нині "Алеф"). Утворена в 1987 році Секо Асахарой 20 березня 1995 року організувала газову атаку в токійському метро, у результаті якої загинуло 12 чоловік. Тоді, за власними оцінками представників секти, число її послідовників досягало 9 тисяч чоловік у Японії й до 40 тисяч по усьому світі. Має відділення в Австралії, Росії, Німеччині, Шрі-Ланці, республіках колишньої Югославії, США, а також на Україні й Тайваневі. Точна чисельність невідома. Не користується підтримкою з поза.
"Батьківщина басків і воля" (ЕТА). Заснована в 1959 році. На початковому етапі ідеологія базувалася на принципах марксизму. Діє в Іспанії на південно-заході Франції. Нараховує кілька сотень членів, має суспільну підтримку в Країні Басків (автономний округ у складі Іспанії). Можливо має контакти з Ірландською республіканською армією. У минулому підтримувалася Лівією, Ліваном, Нікарагуа, Кубою.17 вересня 1998 року оголосила "однобічне й безстрокове" припинення вогню.
"Аль-Гамаа аль-Исламійа". Найбільша екстремістська організація в Єгипті, що діє з кінця 70-х років. Нараховує кілька тисяч релігійних фанатиків, має багато прихильників на півдні країни й у великих містах. Має представництва у Великобританії, Афганістані й Австрії, а також має осередки в багатьох інших державах. На думку експертів, користується підтримкою іранських, суданських і афганських екстремістських угруповань.
ХАМАС (Ісламський рух опору). Засновано наприкінці 1987 року як палестинська філія організації "Брати-Мусульмани". Точне число членів невідомо, має десятки тисяч прихильників. Користується підтримкою палестинської діаспори, Ірану, окремих релігійних діячів у Саудівській Аравії й інших арабських країнах.
" Харакат-Уль-Муджахедін" (колишня "Харакат уль-ансар", відома також як " Аль-Ха-Дід", " Аль-Фаран"). Штаб-квартира організації перебуває в Пакистані, має табору підготовки на сході Афганістану. Діє в основному в штабі Джамму й Кашмір (Індія). Кілька тисяч збройних бойовиків перебувають у таборах на території Пакистану, у Кашмірі й прилягаючих районах Індії. Користується підтримкою Пакистану, а також частини населення Кашміру. Одним із джерел фінансування є пожертвування, що збираються в Саудівській Аравії й у ряді інших мусульманських держав.
"Хезболлах" ("Партія Аллаха", вона ж "Організація ісламського правосуддя", "Послідовники пророка Мухамеда"). Створена в Лівані в 1982 році, радикальна шиітська групіровка (штаб-квартира перебуває в Лівані). Нараховує до 3 тисяч членів. Користується підтримкою Ірану й Сирії. Її осередки є в багатьох країнах.
Японська "Червона армія". Міжнародне терористичне угруповання, що відпало в 1970 році від однієї з радикальних комуністичних організацій. Нараховує близько 8 тисяч членів. Має свої бази в контрольованих Сирією районах Лівану.
" Аль-Джихад" ("Священна війна"). Створена наприкінці 70-х років. Базується в Єгипті. У цей час розділена на два крила, одне йз яких очолює найближчий сподвижник У. бен Ладена А. аз-завагірі. Нараховує кілька тисяч релігійних фанатиків, має багато прихильників. Відзначене її присутність Афганістані, Пакистані, Великобританії, Судані. Влади Єгипту обвинувачують у підтримці даної організації Іран, Судан і арабські екстремісти. У вересні 2001 року оголошено про злиття цього угруповання з " Аль-Каидой".
"Ках" і "Кахане Ганьби". У березні 1994 року оголошені ізраїльським урядом терористичними організаціями. Даних про точну чисельність немає. Користуються підтримкою співчуваючих у США й Західній Європі.
"Робоча партія Курдистану". Заснована в 1974 році. Ідеологія базується на марксистських принципах. Нараховує 10-15 тисяч членів. Користується підтримкою з боку турецьких курдів і курдської діаспори в країнах Європи, а також, за заявою турецької влади, - Іраку, Ірану й Сирії.
Фронт "Тигри звільнення Таміл-Іламу". Заснована в 1976 році. З 1983-го веде антиурядову діяльність із метою створення на півдні Шрі-Ланки незалежної держави тамілів. За різним даними, нараховує від 3 до 6 тисяч підготовлених бойовиків і кілька тисяч ополченців. Контролює більшу частину північних і східних провінцій країни. Підтримується великою тамільською діаспорою в Північній Америці, Європі й Індії. За даними американських спецслужб, причетна до контрабанди наркотиків і зброї.
"Муджахеддин-Э-Хальк". Іранське дисидентське угруповання, засноване в 1965 році. Спочатку дотримувалася принципів марксизму й ісламського навчання. Нараховує до 2 тисяч бойовиків, має великі структури підтримки за рубежем. В 80-е роки лідери емігрували у Францію, в 1987-м більшість перебралася в Ірак. Користується підтримкою Іраку й іранської діаспори.
"Національно-визвольна армія" Колумбії (ELN). Повстанське угруповання прокубинської орієнтації. Нараховує 3-5 тисяч збройних бійців, має кілька тисяч активних прихильників. Діє в Колумбії й прикордонних районах Венесуели. Зовнішньої підтримки не має.
"Палестинський ісламський джихад" (відомий також як "Група Шакаки", "Загін Убу Гунейма"). Створена в 70-е роки. Чисельність невідома. Більшість баз розташована на території Сирії, має філії на Кіпрі, в Англії, ФРН, США. Фінансову підтримку роблять Іран і Сирія. Лідер - шейх Абделла аш-шамі.
"Фронт звільнення Палестини", відома також як "Група Абу Аббаса". Відпала від Народного фронту звільнення Палестини (НФОП) в 1976 році. Чисельність невідома. Лідер - Муххамед Зейдан (Абу Аббас). Штаб-квартира в Дамаску (Сирія), основні фонди - у Лівані.
"Народний фронт звільнення Палестини". Заснований в 1967 році Ж. Хабашем. Ідеологічною базою є принципи марксизму-ленінізму. Нараховує близько 800 бойовиків. Діє в Сирії, Лівані, Ізраїлі й на окупованих територіях. Підтримується Сирією й Лівією.
"Народний фронт звільнення Палестини - Головне командування". Відпав від НФОП в 1968 році. Нараховує кілька сотень бойовиків. Штаб-квартира перебуває в м. Дамаск (Сирія), бази - у Лівані. Має відділення в декількох країнах Європи. Військову підтримку робить Сирія, фінансову - Іран.
"Аль-Каіда" (вона ж "Міжнародний ісламський фронт джихада проти іудеїв і християн", "Ісламська армія звільнення мусульманських святинь", "Мережа Усамы бен Ладена"). Створена в 1988 році Усамой бен Ладеном. Ціль - "установити мусульманську державу" по усьому світі. Нараховує кілька тисяч бойовиків. Підтримує зв'язку з іншими екстремістськими угрупованнями. Штаб-квартира в Афганістані.
"Революційні збройні сили Колумбії" Визначається держдепартаментом США як "найбільша, найбільш підготовлена й добре збройна повстанська організація" Колумбії. РЗСК створені в 1964 році як "партизанська армія". Організація має воєнізовану структуру.
"Революційна організація 17 листопада". Грецьке ліворадикальне угруповання. Створена в 1975 році. Названа на згадку про студентський антивоєнний виступ у листопаді 1973 року. По оцінках експертів, порівняно нечисленна. Даних про підтримку ззовні немає.
"Революційна народно-визвольна партія/фронт" (відомий також як "Del Sol"). Утворилася в 1978 році після розколу Партії/Фронту звільнення турецького народу. Чисельність невідома. Даних про підтримку ззовні немає.
"Революційна народна боротьба". Ліворадикальне угруповання. Діє на території Греції. Створена в 1971 році для протидії військовій хунті "чорних полковників". Чисельність невідома. Джерела зовнішньої підтримки не виявлені.
"Сендеро Люміносо" ("Світлий шлях", відома також як "Народно-партизанська армія"). Заснована в Перу наприкінці 60-х років професором університету А. Гусманом. Нараховує 1,5 - 2,5 тисяч бойовиків, має велику кількість прихильників (головним чином у сільських районах країни). Підтримка ззовні не виявляється.
"Революційний рух Тупак Амару". Засновано в 1983 році. Дотримується лівих поглядів, близьких до маоїзму. Діє на території Перу. В останні роки понесло значні втрати в ході зіткнень із урядовими військами й поліцією. У результаті чисельність скоротилася до 100 чоловік. Зовнішньої підтримки не має.
"Ісламський рух Узбекистану" (ІДУ). Діяльність організації спрямована проти режиму президента Ісламу Каримова, стратегічна мета - створення на території середньоазіатських республік ісламського халіфату. Активно співробітничає з ісламською опозицією в Таджикистані, міжнародними терористичними організаціями, спецслужбами ряду держав. Лідери - Тахір Юлдашев (Намангані) і Джумабай Ходжаев (Таджібай). Намангані вважається політичним керівником, з 1992 року живе в Афганістані, є одним з найближчих помічників Усамы бен Ладена. Таджібай з 1997 року - "командуючий збройними силами ЙДУ". Його формування неодноразово робили збройні напади на своїх опонентів (у тому числі в сусідніх республіках СНД), беруть участь у контрабанді зброї й наркотиків. Чисельність бойовиків досягає 6 тисяч чоловік.
"Об'єднані сили самооборони" Колумбії. Ультраправа воєнізована організація, що нараховує до 8 тисяч членів. Оголосила своєю метою боротьбу з "лівими повстанцями", фінансує свою діяльність у значній мірі за рахунок контрабанди наркотиків.