Проте ситуація відрізняється від проблеми товарів, що не підлягають обміну, тобто товарів, які виробляються для місцевих ринків, і великої частини послуг (таких, як пекарні, бойні, майстерні теслярів і т.д.).
В цьому випадку, за загальним визнанням, збільшення цін дійсно має бути очікуваним, як це було до теперішнього часу, оскільки це випливає зі зростання витрат. Яка причина такого збільшення витрат? Головна і фактично єдина причина - це зростання платежів за ресурси в секторі народного господарства: зокрема, підвищення заробітної плати, орендної плати або плати за орендний договір і пенсійні надбавки. Підвищення заробітної плати в секторі товарів, які не підлягають обміну, є наслідком тенденції вирівнювання доходів, отриманих в обох секторах. Очевидно, в секторі товарів, що підлягають обміну, збільшення доходу є наслідком збільшення продуктивності праці. У секторі товарів, які не підлягають обміну, навпаки, таке зростання продуктивності праці зазвичай більш повільне, ніж: збільшення заробітної плати. Таким чином, витрати і ціни підвищуються.
Отже, збільшення цін - це непрямий наслідок зростання заробітної плати, тому воно не здатне загрожувати реальному доходу. Буде тільки зростання вартості життя внаслідок рівняння заробітної плати як результат конкуренції працедавців, які наймають робітників. Проте в економіці заробітні плати стримуються тими, хто працює в секторі товарів, що підлягають обміну, де продуктивність праці зростала у минулому і зростатиме швидше, ніж у секторі виробництва товарів, які не підлягають обміну. З іншого боку, якщо заробітна плата в секторі товарів, які підлягають обміну, збільшилася протягом тривалого періоду більш швидкими темпами, ніж продуктивність праці протягом цього ж часу, тоді ми дійсно відчуємо реальний інфляційний імпульс, але причиною того буде практика виплати компенсації на підприємствах, а не вступ до Економічного Валютного Союзу. Підвищення цін в секторі товарів, які не підлягаютьобміну,невикликатиме зниження конкурентоспроможності економіки відносно інших країн - членів ОС. оскільки товари в тому секторі виробляються на місцевих ринках і знаходять своїх покупців, головним чином, в межах країни. Цей сектор складається з основних житлових послуг: муніципальні послуги, транспорт, житло і т.д. Врешті-решт це стосується майже половини всіх товарів і послуг, які споживаються в умовах міжнародної конкурентоспроможності, а також тільки іноземців, які мешкають у Польщі. Здається, в той же час було б важко спокусити іноземців низьким прожитковим мінімумом, якщо їм довелося б отримувати номінальний доход на рівень нижче, ніж в рідній країні. Так само важко привернути увагу туристів тільки низькими цінами, а не якістю послуг.
Навіть якщо не буде ніякого послаблення дисципліни заробітної плати, валютна політика Центрального банку так або інакше зіткнеться з серйозною проблемою. Тобто існує наступне правило: якщо країна, яка економічно менш розвинена за її передових партнерів, досягає вищих темпів зростання порівняно з продуктивністю праці, в цьому випадку відбудеться підвищення курсу її валюти. Це може відбутися внаслідок зростання номінальної вартості чи більш високої інфляції у порівнянні з успішними партнерами. Якщо Польща відновить режим фіксованого валютного курсу на шляху вступу до Економічного
Валютного Союзу, тобто якщо вона приєднається до ЕКЛ1 (механізму регулювання валютного курсу) і підвищить обмінний курс польського злотого відносно євро, у такому разі основна проблема полягатиме в тому, щоб ефективно протидіяти інфляції: підтримувати її на рівні, який узгоджується з Маастрихтськими критеріями, уникаючи будь-якого істотного падіння темпів економічного зростання.
У цій ситуації слід проаналізувати динаміку польського злотого (РІЛМ) залежно від змін і коливань, які відбуваються в сучасній валютній системі і на шляху Польщі до євро. Розуміння можливої динаміки польського злотого в поєднанні з пропозиціями адекватних сценаріїв реакції РІЛЧ на зміни у фінансових ринках допоможе зробити плавним і легким процес адаптації польської валютної системи й економіки до умов роботи, які змінюються, і до процесів інтеграції з європейською валютною системою. Період перебудови польської економіки, який тривав майже вісімнадцять років, і майбутній момент офіційного вступу Польщі до Економічного Валютного Союзу - ще один аргумент, який сприяє тому, щоб уважніше поглянути на положення польського злотого і його значущість для польської економіки. Отже, це питання здається цікавим як з академічної, так і з практичної точки зору. На нашу думку, на жаль, це важко уявити собі й проаналізувати.
Останніми роками послаблення долара СІЛА підсилило побоювання щодо стану фінансового балансу, який, як виявилося, грунтувався на слабкому фундаменті. Задля того, щоб запобігти подальшому знеціненню долара США щодо євро й інших обмінних валют і, таким чином, керувати інфляційним тиском, Федеральна резервна система вирішила швидко і високо підняти відсотки ставки.
Після такого зростання більш висока вартість кредиту привела до кризи заборгованості, яка виявилася в США, зокрема іпотечної заборгованості. Загроза банкрутства боржників і необачних кредиторів означала зниження попиту й погіршення ділової кон'юнктури. Через це Федеральна резервна система була змушена поступитися, скоротивши відсоткову ставку.
Зіткнувшись з діаметрально протилежними цілями, Федеральна резервна система повинна прагнути, з одного боку, до того, щоб навести лад у фінансовій системі та нейтралізувати інфляцію, а з іншого - намагатися допомогти діловому клімату, який знаходиться під загрозою, і врятувати долар, що слабшає.
Здається, що Федеральна резервна система обирає "проміжне" рішення. Насправді це поганий прогноз для долара США в найближчій перспективі. Іншими словами, долар може стати ще слабкішим. Проте через причини, які обговорювалися вище, не слід боятися краху світової фінансової системи і конвертації запасів валют в доларах США найкрупніших гравців, особливо Китаю, Японії і Саудівської Аравії.
Знецінення долара США викликає різкі коливання на світових фінансових ринках, які позначаються на становищі, польського злотого. Наслідки для польської валюти залежать від «глибини» зниження купівельної спроможності долара США. Будь-які прогнози в цій сфері поки можуть виявитися невірними, але деякі події здатні бути дуже вірогідними:
1.Падіння індексів фондової біржі, що відбулося раніше і вплинуло на Варшавську товарну біржу, посилюватиметься, тим паче що Варшавська фондова біржа досягла високого рівня вартості активів.
2.Існує можливість пересування капіталу за кордон внаслідок продажу цінних і боргових польських паперів, які можуть тимчасово знизити обмінний курс польського злотого щодо євро. Крім того, валюти інших "нових" країн - членів Європейського Союзу, зокрема Балтійських країн (у яких негативні сальдо поточних рахунків), можуть також спасти з ціни. У той же час євро стане сильнішим по відношенню до долара США.
3. Якщо під час першої стадії фінансової кризи польський злотий спаде з ціни по відношенню до євро й інших валют, за винятком долара США, тоді зниження буде тільки перехідним. Через деякий час після такого зниження тенденція до підвищення вартості польського злотого повинна повернутися.
4. Знецінення долара США спонукає постачальників сировини, яка продається за долари США, підняти ціни. Це може викликати збільшення цін на імпорт сирої нафти, природного газу, металовмісних руд й іншої сировини.
Проте це не повинно торкнутися ділової кон'юнктури Польщі. Збільшення витрат на сировину буде урівноважено, як це було до теперішнього часу, послабленням долара США і посиленням євро. Пониження курсу долара пом'якшує наслідки збільшення цін, тоді як сильний євро покращує прибутковість польського експорту, особливо при збереженні перевищення нашого експорту в
Єврозону над імпортом, а також: якщо не відбудеться надмірного погіршення ділової кон'юнктури в країнах Єврозони через підвищення курсу евро.
5. Проте підвищення цін на сировину може спричиняти збільшення витрат і підвищення цін на готові товари, які виробляють з цієї сировини. Макроекономічні наслідки такого підвищення можуть компенсуватися великими доходами, проте інфляційний тиск збережеться і може виникнути справжня проблема для курсу валютної політики.
6.Тимчасове послаблення польського злотого по відношенню до євро (якщо це відбудеться насправді) відзначить момент «прив'язки» злотого в євро, що необхідно для дотримання Маастрихтських критеріїв у сфері стабільності обмінного курсу польського злотого. З іншого боку, більш слабкий польський злотий означає додаткові можливості для прибуткового експорту і тривале збереження порівняльної переваги в торгівлі з Єврозоною.
7.Ухвалення режиму фіксованого обмінного курсу злотого до євро у вузьких межах допустимих коливань буде означати інфляційний тиск. Відносно низький рівень інфляції, тобто входження до паритетної системи, так само, як і широкі межі допустимих коливань, може полегшити Національному Банкові Польщі досягнення заданого рівня захисту проти високої інфляції. Зобов'язання підтримувати ділову кон'юнктуру і протидіяти інфляції також знаходяться в компетенції фіскальної політики.
8.Збалансований бюджет при входженні в паритетну систему дозволить стимулювати ділову кон'юнктуру, вживаючи фіскальних заходів, тоді як валютна політика, яка стримує й контролює інфляцію, погіршить цю кон'юнктуру. Зрештою, треба дотримуватися правил, які узгоджуються з офіційною кредитною і фіскальною політикою.
На закінчення можна висунути аргумент про те, що згадані вище міркування про вплив кризи, яка відбувається зараз на світовому фінансовому ринку, на економічну політику і становище польського злотого переважно були тільки припущенням.
Тобто ніхто не знає, наскільки різким може бути пониження й ослаблення долара США, тому ризиковано оцінювати глибину або розмір кризи на фінансових ринках, її реальний вплив на світову економіку і на польський злотий. Проте ми провели якісний аналіз і всебічне дослідження цих явищ заради інтелектуальної дослідницької роботи, з одного боку, а з іншого - тому, що воно може бути корисним в сучасних умовах, коли в ЗМІ піднімається величезна хвиля песимізму.