Коли ж кілька днів тому міністр закордонних справ Литви Пятрас Вайтекунас повідомив про рішення Литви надіслати в Україну експертів, які б допомагали проводити таку інформаційну кампанію, то ми були неймовірно втішені таким повідомленням. Хто, як не литовці, можуть краще розповісти українцям, як змінилась їхня країна завдяки вступу до НАТО. І хто, як не наші литовські друзі, можуть, водночас, нагадати опонентам запрошення України до Плану дій щодо членства в НАТО, як погрожувала Росія вжити всіх заходів, аби не допустити Литву до НАТО, але після приєднання Вільнюса до Альянсу відносини між Литвою та Росією стали кращими, аніж були до того.
Однак, для того, щоб зрозуміти, наскільки інтегрована в НАТО Литва відірвалась від «нейтральної» України, достатньо звернутись до деяких конкретних цифр, які, навряд чи вимагають додаткових коментарів. Порівняльний аналіз внутрішніх комунітарних процесів, що супроводжували розширення в 60-90-і роки дає можливість стверджувати про взаємозалежний характер процесу розширення і поглиблення інтеграції. Просторове розширення стимулює прискорення та поглиблення європейської інтеграції, тоді як її перехід на більш високий рівень створює сприятливі умови для подальшого розширення. При цьому, в ході дослідження дисертант приходить висновку, що послідовне розширення географічних рамок ЄС закономірно супроводжується ускладненням механізму розширення у зв'язку з еволюцією інтеграційного співробітництва в напрямку поступового домінування принципів наднаціонального будівництва. У зв'язку з цим, можна виділити наступні радикальні кроки інтеграційних реформ, що супроводжували феномен розширення. Литва завжди виступала на підтримку членства України в ЄС і не збирається відмовлятися від такої політики й надалі.
Висновок
Вступ країн Балтії до ЄС, принаймні у короткостроковому періоді, мав переважно позитивні наслідки, що полягали у прискоренні економічного зростання, зменшенні рівня безробіття, інституційних реформах, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності вітчизняних компаній, прискореному зростанні у ряді галузей сфери послуг, збільшенні чистих надходжень фінансування з боку інституцій ЄС, сприянні стабільності на фінансових ринках, прискоренні зростання довгострокових зобов’язань банків, зростанні прямих іноземних інвестицій. Одночасно негативні наслідки пов’язані з уповільненням зростання валових інвестицій, збільшенням інфляції, зменшенням частки споживчих товарів у експорті. Нейтральний або подвійний характер мають такі наслідки: різке зростання зовнішніх активів банків, прискорення зростання грошового агрегату М2, зміни у географічній і товарній структурі у зовнішній торгівлі, зростання прямих іноземних інвестицій закордон і збільшення частки ЄС у прямих іноземних інвестиціях у самі країни Балтії. Істотні зміни відбулися у балансі торгівлі товарами і послугами, але однозначні висновки щодо впливу вступу на нього важко зробити. Для України наслідки вступу країн Балтії до ЄС мали швидше негативний характер, оскільки вона понесла втрати у вигляді зменшення позитивного сальдо торгового балансу. Подальший розвиток подій дозволить визначити реальні середньо- і довгострокові наслідки розширення ЄС.