Смекни!
smekni.com

Зовнішня торгівля України та її місце в системі світових господарських зв’язків (стр. 5 из 9)

Основу товарної структури, за даними статистики зовнішньої торгівлі на 2009 р. експортних операцій України з найбільшим торгівельним партнером - країнами СНД складають товари таких галузевих груп: метали та вироби з них; машини, устаткування, обладнання, транспортні засоби та ін.; продовольчі товари та продукція сільського господарства та інші товари. Найбільшим торговельним партнером є Російська Федерація, питома вага експорту до якої становить 8495072,3 тис. дол. США або 21,4% загального експорту. Значними торговими партнерами також є Казахстан, Польща та Білорусь.

У товарній структурі імпорту з країн СНД найбільша частка належить машинам та механічному обладнанню; металам та виробам з них, а також мінеральним продуктам.

Серед інших країн найбільшими торговельними партнерами України є Німеччина, Китай, Туреччина, Італія, та Індія. Основи товарної структури експорту становлять метали та вироби з них, деревина, мінеральні продукти, оптичні прилади, тощо. У структурі імпорту найбільшу частку займають полімерні матеріали, оптичні апарати, продукти рослинного походження тощо [5].

Отже, в 2009 році сальдо торговельного балансу товарів склало -5732,7 млн. дол. США, спостерігалося падіння обсягів експорту та імпорту у торгівлі товарами з усіма регіонами світу. Найважливішими торговельними партнерами виявились країни СНД, Європи та Азії. У товарній структурі експорту перше місце належить металам та виробам з них, імпорту – мінеральним продуктам. У 2009 році спостерігалось падіння обсягів експорту та імпорту за всіма товарними позиціями, окрім експорту оптичних та інших приладів та апаратів, який перевищив відповідний рівень попереднього року на 14,8%.

2.2 Зовнішня торгівля України послугами

Зовнішньоторговельний оборот України за послугами з усіма країнами світу у 2009 році склав 14689,6 млн. дол. США, в тому числі експорт – 9520,8 млн. дол., імпорт – 5168,8 млн. дол. Порівняно з минулим роком зовнішньоторговельний оборот за послугами зменшився на 18,9%, відповідно обсяги експорту зменшились на 18,9%, а імпорту – на 20,1%. Сальдо торговельного балансу за послугами на 2009 рік є додатнім і складає 4352,0 млн. дол. США [5]. Порівняно з 2007 роком, коли обсяги експорту складали 9038,9 млн. дол., експорт у 2009 році збільшився на 6,2%. Водночас об’єми імпорту порівняно з 2007 році збільшились на 3,9% [17, с. 115].

У географічній структурі експорту послуг перше місце належить, як і в структурі експорту товарів, країнам СНД (40,0% від загального обсягу), друге – країнам Європи (30,5%), і третє – країнам Азії (12,1%). Більше половини (51,1%) обсягу імпорту послуг припадає на країни Європи. Другу позицію за обсягом імпорту послуг (20,1%) займають країни Азії, а імпорт з країн СНД становить 15,1% від загального імпорту (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Зовнішня торгівля України послугами по регіонах світу за 2009 рік

Експорт Імпорт Сальдо
тис.дол. США у % до 2008р. у % до загального обсягу тис.дол. США у % до 2008р. у % до загального обсягу
Усього 9520757,3 81,1 100,0 5168803,6 79,9 100,0 4351953,7
Країни СНД 3808748,8 89,7 40,0 779572,1 73,7 15,1 3029176,7
Європа 2906184,0 69,6 30,5 2641811,3 75,7 51,1 264372,7
Азія 1154540,3 83,6 12,1 1037237,8 89,7 20,1 117302,6
Африка 163853,0 80,7 1,7 42922,5 49,3 0,8 120930,5
Америка 1096132,2 87,9 11,5 449711,0 78,9 8,7 646421,2
Австралія і Океанія 31321,6 118,8 0,3 7131,1 144,4 0,1 24190,4
Інші 359977,4 77,9 3,8 210417,9 206,4 4,1 149559,6

Деталізована географічна структура зовнішньої торгівлі України послугами за 2009 р. наведена в додатку 2.

Основу експорту послуг в Україні у 2009 році становили транспортні послуги (65,7%), але їх обсяг зменшився на 18,1% порівняно з попереднім роком. Різні ділові, професійні та технічні послуги – друга за обсягом складова українського експорту послуг, становлять 12,7% від загального експорту і 78,5% від обсягу попереднього року. Послуги з ремонту становлять 4,5% від загального експорту послуг. Обсяг цієї групи послуг збільшився порівняно з попереднім роком на 7,0% (табл.2.4).


Таблиця 2.4

Структура зовнішньої торгівлі послугами за 2009 рік

Експорт Імпорт Сальдо
тис.дол. США у % до загального обсягу, розділу, підрозділу у % до 2008р. тис.дол. США у % до загального обсягу, розділу, підрозділу у % до 2008р.
Усього 9520757,3 100,0 81,1 5168803,6 100,0 79,9 4351953,7
Транспортні послуги 6256533,2 65,7 81,9 981112,3 19,0 59,2 5275420,9
Подорожі 298260,9 3,1 60,5 282468,5 5,5 66,3 15792,4
Послуги зв’язку 320513,6 3,4 96,9 152058,7 2,9 105,9 168454,9
Будівельні послуги 123128,5 1,3 93,9 157800,7 3,1 148,3 -34672,2
Страхові послуги 80186,5 0,8 41,9 124089,7 2,4 66,7 -43903,2
Фінансові послуги 369934,5 3,9 76,0 1318907,0 25,5 90,0 -948972,5
Комп’ютерні послуги 277929,8 2,9 102,8 156468,4 3,0 66,0 121461,4
Роялті та лiцензiйнi послуги 14589,2 0,2 36,9 250053,3 4,8 87,1 -235464,1
Iншi ділові послуги 94984,3 1,0 68,1 156841,1 3,0 97,4 -61856,8
Різні ділові, професійні та технічні послуги 1210188,1 12,7 78,5 884656,6 17,1 78,8 325531,5
Послуги приватним особам та послуги в галузі культури та відпочинку 30769,8 0,3 60,9 143481,1 2,8 78,1 -112711,3
Державні послуги, які не віднесені до інших категорій 14904,5 0,2 335,0 515579,6 10,0 112,9 -500675,1
Послуги з ремонту 428834,4 4,5 100,7 45286,6 0,9 129,6 383547,8

Товарна структура імпорту послугу 2009 році мала наступний вигляд: найбільшою за обсягом (25,5%) групою послуг є фінансові послуги. У 2009 р. вони становили 90,0% від попереднього року. 19,0% від загального обсягу імпорту становили транспортні послуги. Їх обсяг зменшився на 40,8% порівняно з попереднім роком. 17,1% від загального обсягу імпорту становили різні ділові, професійні та технічні послуги, тобто 78,8% від обсягу попереднього року.

Серед найбільшої за об’ємом групи експорту послуг – транспортних послуг трубопровідному транспорту належить 33,4% від загального обсягу перевезень; морському – 20,2%; залізничному транспорту – 19,7 %; повітряному транспорту – 17,7%; іншим видам транспорту – 9,2%.

Водночас, у структурі імпорту транспортних послуг залізничному транспорту належить 42,5% від загального обсягу перевезень; повітряному – 34,0%; морському транспорту – 13,0%; трубопровідному транспорту – 0,2%; іншим видам транспорту – 10,3%.

Серед країн СНД, які є найбільшим експортним партнером України, найбільша частка експорту послуг у загальному обсязі належить Російській Федерації (36,1%). Значними торгівельними партнерами також є Казахстан, Білорусь та Туркменістан.

Перше місце за обсягом імпорту послуг з Європи належить Великій Британії (24,8%). Важливими партнерами також є Німеччина, Франція та Австрія.

Отже, на відміну від торговельного балансу товарів, сальдо балансу послуг за 2009 рік є додатнім і складає 4352,0 млн. дол. США, хоча спостерігалось падіння обсягів експорту та імпорту послуг за всіма регіонами світу, окрім Австралії та Океанії, порівняно з попереднім роком. Країни СНД виявились найважливішим експортним партнером України, а найважливішим імпортним – країни Європи. У структурі зовнішньої торгівлі послугами 65,7% обсягів експорту належить транспортним послугам, а 25,5% імпорту – фінансовим послугам [5].

Завершуючи другий розділ, можна зробити висновок, що хоча Україна і володіє досить значним торгівельним потенціалом, в останні роки структура зовнішньої торгівлі України розвивалась нерівномірно. У 2009 році спостерігалось падіння обсягів експорту та імпорту товарів і послуг як в цілому, так і по окремим складовим. Така динаміка пояснюється комплексним впливом внутрішніх та зовнішніх економічних, політичних та інших факторів.


Розділ 3 Роль та місце України у світовому господарстві: проблеми та перспективи розвитку

3.1 Основні проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України

Розвиток зовнішньої торгівля України відзначився рядом проблем, серед яких, у першу чергу, нераціональна структуру вітчизняного експорту, в якому домінують сировина та продукція з низьким рівнем переробки.

Експортний профіль України визначають продукти з низькою часткою доданої вартості, а також товари, випуск яких пов’язаний з шкідливим, екологічно небезпечним виробництвом (продукція чорної металургії). Така ситуація робить країну досить чутливою до коливань попиту країн-імпортерів, цін на ринках, тарифних та нетарифних заходів та ін [7].

Подібна експортна спеціалізація України склалася ще за радянських часів, певною мірою визначалася наявністю відповідних природних ресурсів (вугілля, залізна і марганцева руда тощо). До того ж виробництво та експортування цих товарів є значно більш простою справою, ніж виробництво і реалізація на зовнішньому ринку продукції високотехнологічних галузей економіки. Об'єм інноваційній продукції, реалізованій на експорт залишається украй низьким.