Про торговельно-економічну співпрацю Росії з Іраном в 2005г. Об'єм товарообігу Росії з Іраном збільшився в порівнянні з 2004р. на 4%-до 2,1 млрд. дол., зокрема російський експорт - до 2 млрд. і імпорту - до 126 млн. За рахунок скорочення в 2005р. у три рази постачань до Ірану російської нафти і нафтопродуктів по операціях "swop" зростання експорту в порівнянні з 2004р. сповільнився до 2,6% і визначався в основному збільшенням постачань сталевого прокату. У 2005р. у структурі російського експорту частка чорних і кольорових металів і виробів з них склала 68,5%, нафти і продуктів її переробки. 10%, машинного устаткування і транспортних засобів-7,6%. Деревини і целюлозно-паперових виробів -7,5%, продукції хімічної промисловості -2,1%. Імпорт товарів з Ірану зріс на 17,6% в основному за рахунок збільшення об'ємів постачань до Росії концентратів руд кольорових металів. У 2005р. у російському імпорті основними товарними групами, поданим ГТК Росії, були; продовольчі товари і сільськогосподарська сировина -43,2%, продукція гірничорудної промисловості -7,6%, машини, устаткування і транспортні засоби -6,8%, хімічні товари, з'єднання волокна -6,2%,текстиль, вироби з текстиля і взуття -3,3%. У 2005р. був підписаний або узгоджений ряд крупних контрактів на постачання комплектного і розрізненого устаткування, послуг з його монтажу і пуску в експлуатацію. Федеральним космічним агентством РФ підписаний контракт на розробку, виробництво і запуск іранського супутника зв'язку "Зохре", а також на будівництво в Ірані наземного комплексу космічного зв'язку. Російським ракетоносієм з космодрому Плесецк здійснений запуск іранського супутника зв'язку "Сина-1".В минулому році були визнані кращими інженерні рішення і технологічні умови тендерної пропозиції на будівництво в Ірані ТЕС "Табас" на вугільному паливі В "Технопромекспортом".
Була парафована велика частина статей проекту контракту В "Авіаекспорт» з компанією "Iran Air"на постачання 5 літаків "Ту-204-100".Выполнение цих контрактів дозволило значно збільшити в 2006р. об'єми постачань до Ірану російського устаткування і машино-технічній продукції.
Провідним напрямом російський-іранської співпраці є енергетичне, а найбільшим проектом - будівництво АЕС «Бушер", здійснюване російською компанією ЗАТ "Атомстрой-експорт» на умовах генерального підряду. На початку 2006 р. на об'єкті працювала до тисячі російських фахівців, об'єм виконання основних видів робіт за контрактом склав: проектування -96,7%, будівельні роботи -90%, постачання устаткування -98,2%, монтажні роботи -48,4%. У 2005р. іранська сторона запропонувала програму енергетичної співпраці в нафтогазовій сфері і в електроенергетиці. У газовій промисловості, Міністерство нафти Ірану зацікавлене в співпраці з Росією. У створенні потужностей по виробництву, зберіганню і постачанням на експорт природного газу, а також в реалізації проекту транзиту російської нафти з району Каспійського моря в іранські порти Персидської затоки на умовах "swop" і здійсненні (за участю російських інвестицій) геологорозвідки і здобичі нафти і газу в іранському секторі цього моря, включаючи території, оспорювані сусідніми прикаспійськими державами. ВАТ "Російські залізниці» спільно з іранськими і азербайджанськими партнерами бере участь в проекті будівництва в Ірані залізничної лінії Астара - Решт - Казвін. Почалася реалізація угоди між Росією, Іраном і Азербайджаном по об'єднанню і синхронізації енергосистем трьох країн для здійснення сезонного обміну електроенергією. На території Ірану прокладається нова лінія електропередачі до азербайджанської межі, яка дозволить в 2006р. реалізувати співпрацю між енергетичними відомствами Ірану, Азербайджану і Росії. ВАТ "Газпром" у складі косорціуму з французькою компанією "Total Fina Elf" і малазійської "Petronas" завершило роботи по освоєнню шельфового газоконденсатного родовища "Южнипарс" і в даний час в рамках контракту на умовах "buy-back" здійснює розрахунки з іранською стороною по поверненню вкладених в проект засобів. Вартість проекту складає близько 2 млрд. долл., пайова участь "Газпромуа"-30%. Перспективним проектом за участю "Газпрома" є також будівництво газопроводу з Ірану до Індії і Пакистану. Іранська сторона спільно з незалежними експертами веде оцінку пропонованих маршрутів, сухопутного через Пакистан і морського уподовж побережжя Пакистану. "Газпром" будує в Ірані підземні сховища газу і розробляє генеральну схему розвитку газорозподільної мережі країни, а також бере участь в будівництві і обслуговуванні регіональних газових мереж. Компанія "Татнафта" створила спільне (з рівними долями участі) російсько-іранське підприємство "Pars-Татнафта" для веденні в Ірані робіт в нафтогазовій і нафтохімічній промисловості.
Вона завершила виконання зобов'язань за контрактом на геофізичні дослідження методом сейсмолокації бічного огляду в районі родовища Монд. В даний час продовжується реалізація в Ірані наступних контрактів; демеркаптанізація нафти (російські технології застосовуватимуться на одному з НПЗ на про.Харк); пошук прісних вод методом ядерний-магнітного резонансу (ЯМР-томографія) в районі р. Ассалуйе. Ведуться переговори про збільшення об'єму випуску моторних масел на заводі компанії "Behran Oil" за російською технологією і про будівництво заводу по виробництву синтетичних моторних масел. З компанією "PEDEC" обговорюється можливість зміни складу і об'ємів робіт на родовищі “Загех” у зв'язку із завершенням першої фази робіт."Lukoil Overseas Holding Ltd." придбав 4 частку в геологорозвідувальному проекті "Анаран"(нафтовий блок в пров. Илам на межі з Іраком) у компанії "Hydro Zagros”.
Криза взаємин між Іраном і США
Після Ісламської революції 1979 року США не підтримує дипломатичних зв'язків з Іраном.
Кажучи про сфери взаємних інтересів між США і Іраном, в яких повинна розвиватися співпраця, держсекретар Кандаліза Райс назвала наступні сфери інтересів:
Зацікавленість в стабільності в регіоні Персидської затоки, антиіракська позиція обох країн, стурбованість нестабільністю в Афганістані і експортом наркотиків з цієї країни, а також сприяння стабілізації відносин між Азербайджаном і Вірменією, розвиток економіки регіону, розвиток дипломатичних відносин, охорона культурно-історичних пам'ятників і захист навколишнього середовища.
Причини, що заважають в даний момент встановленню відносин між США і Іраном, на думку Державного секретаря США, лежать в підтримці, яку іранська держава надає терористичним організаціям за межами Ірану, анти-ізраільської позиції в питанні близькосхідного врегулювання і його зусиллям по створенню потенціалу для виробництва ядерних озброєнь. Обрання президентом Хатинами послужило для американського Державного департаменту знаковим моментом. Тому що, хоча зовнішня політика ІРІ і не змінювалася, у внутрішньому житті почалися зміни. Але з приходом М. Ахмадинежада зовнішня політика з США погіршала із за програми Ірану з розвитку мирного атома. США категорично засуджує уряд Іран і намагається різними способами заморозити розробку програми по створенню зброї масового поразки.
Звичайно, больовими крапками у відносинах Ірану з світовою спільнотою залишаються підтримка організацій ісламізму, визначуваних Ізраїлем і США як терористичні, і програм створення атомної енергетики, здійснюваної зараз з допомога Росії. І хоча Іран заперечує плани створення ядерної зброї, виключати таку можливість не можна. Іран знаходиться між Ізраїлем, з одного боку Індією і Пакистаном з іншою, ядерними технологіями, що розташовують, або бомбами, але на відміну від Ірану учасниками ДНЯО, що не Є. І якщо де-факто світова громадськість визнала право Індії володіти необхідними засобами заборони (Індія розглядає ядерну зброю як засіб мінімальної заборони), то Іран також може розглядати можливість створити ядерну зброю як виклик що почався в регіоні його Розповсюджень.
Список літератури
1.Агеева, И.А Страны мира/ И.А Агеева. – М.; Олма-Прес; ОАО ПФ «Красный Пролетарий», 2005.-608с.
2.Ахмедов, В.М, Кулагин, Л.М Иран выходит из изоляции/ В.М Ахмедова Л.М Кулагин. - М.; Институт востоковедения РАН, 2002.-149с.
3.Арабаджян, А.З Сверхдержавы и Иран/ А,З Арбаджян. - М.; Издат. «Крафт +», 2002.
4.Арунова, М.Р. РФ – ИРИ./М.Р. Арунова.- М.; Кол. авторов 2001.-184с.
5.Джекшенкулов А.Д. Новые независимые государства Центральной Азии в мировом сообществе/А.Д Джекшенкулов. - М., 2000.- 189,195 с
6.Иванов, И.С Страны мира - Справочник/ Под общ. ред. И.С Иванова.- М.; Республика, 1999. – 512 с.
7.Мамедов, Н.М. и Мехди Санаи. Иран: ислам и власть/Н.М Мамедов М.Санаи.- М.; Институт востоковедения Ран, 2002.-280 с.
8.Торкунов, А.В Современ.МО/ А.В Торкунов. – М.; РОССПЭН, 2001. – 584 с.
9.Хуторская, В.В Взаимоотношения ИРИ и стран Центральной Азии/ В.В Хуторская.- М.; Колл. Авторов, 2002.- 220 с.