Міністерство науки та освіти України
Національний авіаційний університет
Інститут заочного та дистанційного навчання
Контрольна робота
з дисципліни Міжнародна торгівля
Виконала:
Нетребська Ірина
Перевірила: к.е.н., доцент
Новікова М.В.
Київ 2010
Вступ
Помітним явищем у світовій економіці став динамічний розвиток деяких країн, що розвиваються, які дістали назву "нові індустріальні країни" (НІК). За відносно короткий час ці країни створили промисловий потенціал, розвинули окремі сучасні галузі індустрії. Вони різко збільшили промисловий експорт і посіли важливе місце у міжнародному поділі праці.
Сучасну назву – Таїланд – країна отримала не так давно, лише напочатку ХХ-го ст. Сіам (а саме так називалась країна протягом багатьох століть) в ХІХ ст. залишався незалежним, лавіруючи поміж різними європейськими країнами. Це призвело до того, що ні Франція, ні Великобританія, ні будь-яка інша країна не змогли колонізувати Сіам. З 1809 по 1851 рр. під час правління королів Рами ІІ та Рами ІІІ Бангкок і весь Сіам швидко розвивались завдяки політиці відкритості і міжнародній торгівлі. Король Монкут, Рама ІV (1851-1868) ініціював модернізацію системи управління і розширення політичних контактів з європейськими державами. Його наступник Рама V (Великий) багато зробив для укріплення Сіаму, для його прийняття в світове товариство як незалежної країни. Цей період вважається найбільш значущим в тайській історії. Наступний король продовжив реформи Рами V і ввів систему обовязкової загальної освіти. В 1932р. практично безкровна революція змінила систему управління і Сіам став конституційною монархією. В 1939р. Сіам став Тайландом, що в перекладі з тайської означає «країна вільних». Під час Другої Світової війни Тайланд не вчинив опір японським військам, а уряд виступом союзником Японії. Після війни до влади в країна прийшла армійська верхівка. Протягом 20 років Таїланд став ареною політичних переворотів і контрпереворотів, які чергувались рідкими демократичними експериментами. В лютому 1991р. військова хунта відсторонила від влади уряд Чатичая, але демонстрації в травні 1992р., які закінчились кровопролиттям, в кінці кінців привели до реставрації демократії.
Наразі Таїланд демократична країна, яка основується не тільки на світських законах, але і загальноприйнятих нормах буддизму. Тайланд не має довгої історії демократії, але це не заважає йому бути насправді вільною країною і відігравати не останню роль у міжнародній торгівлі.
1. Теоретична частина. Особливості економічного розвитку нової індустріальної країни – Таїланд
1.1 Географічне розташування країни
Таїланд – держава в Південно-Східній Азії, на півостровах Індокитай і Малакка, омивається Андаманським морем і Сіамською затокою Південно-Китайського моря. Межує на заході та північному заході з М’янмою, на півночі та сході – з Лаосом і Кампучією, на півдні – з Малайзією. Тайланд – третя за площею (загальна площа 514 тис. кв. км) держава в південно-східній Азії, після Індії та М’янми.
Крайня північна точка Таїланду - 20 ° 54 'північної широти і 99 ° 86' східної довготи.
Крайня південна точка - 5 ° 68 'північної широти і 101 ° 13' східної довготи.
Крайня західна точка Таїланду - 18 ° 38 'північної широти і 97 ° 49 'східної довготи.
Крайня східна точка - 16 ° 68' північної широти і 105 ° 67 'східної довготи.
Географічно Таїланд можна розділити на 6 основних регіонів: Центральний Тайланд
Це район великих родючих рівнин, які лежать частково нижче рівня моря і утворені долиною річки Чаопрайі, її притоками і рукавами, а також прилеглий до них передгірний пояс.Тут сконцентрована основна частина населення, що займається в основному землеробством - вирощуванням рису і фруктів. Центральний Таїланд став колискою розвитку рисівницької цивілізації. Саме тут розташована велика частина промислових підприємств, тут виробляється до третини сільськогосподарської продукції Таїланду, добре розвинена транспортна мережа, тут розташовується і один з найбільших мегаполісів світу, столиця Таїланду - Бангкок.
Це сучасний промисловий мегаполіс з населенням до 12 млн. чоловік і великою кількістю промислових підприємств усіх галузей, торговим портом і головним залізничним і автомобільним вузлом країни. Бангкокська рівнина починається на півночі там, де річки Пінг і Нан, зливаючись, утворюють Чаопрайю. Також на Бангкокську рівнину спускається річка Пасак, що бере початок на плато Корат. Рівнина дренується також двома річками – Меклонгом і Прачинбурі. До самих країв рівнини підступають низькі пагорби, за якими на невеликій відстані підносяться круті гори. На захід від рівнини, вздовж берегів річки Супханбурі, тягнуться невисокі пагорби, розділені широкими рівнинами. Щорічно під час повені численні річки і струмки покривають рівнину новим шаром мулу.
Принаймні раз на рік, частіше всього в жовтні - листопаді, майже вся Бангкокська рівнина ховається під водою, перетворюючись у величезне прісноводне озеро, над поверхнею якого височіють стовбури пальм і пальові будівлі сіл. Індустріалізація багато в чому змінила вигляд Центрального Таїланду за останні 30-40 років. Тут ніколи не було великих лісових масивів, а за останній час зникли і ті ліси, які ще збереглися. Сьогодні лісом покриті тільки гірські райони провінцій Ратчабурі – на кордоні з М'янмою, Чантхабурі і Трат - на кордоні з Камбоджею.
Східне узбережжя.
Охоплює кілька провінцій - Трат, Чантбурі, Районг. На півночі воно досягає пагорбів і гір, на заході та півдні доходить до Сіамської затоки і на сході до кордону з Камбоджею. Сильно порізане узбережжя затоки облямоване скелястими островами, порослим лісом, а численні річки, які течуть на південь, утворюють мангрові болота. Уздовж узбережжя тягнуться пляжі з білим піском. Східне узбережжя популярне перш за все завдяки курортній зоні в провінції Чон Бурі: тут розташоване найпопулярніше туристичне місто Паттайя. Проте в цьому ж регіоні в провінції Районг розташований один з найбільших у Південно-Східній Азії торговельних портів – Гавкотом-Чабанг, і цілий ряд «зон експортного виробництва» - вільних економічних зон, в яких розмістили свої виробництва гіганти індустрії, такі, як «Мішлен», «Міцубісі», «Форд », «Дженерал Моторс»та інші.
Північний Таїланд.
Цей район країни з його гірськими хребтами і родючими гірськими рівнинами до цих пір називають Ланна за назвою незалежного і потужного королівства, яке існувало тут аж до другої половини XIX століття. Топографічно північ країни і частина північного сходу – це гори (спільні з Китаєм, М'янмою і Лаосом) і полонини, найпівденніша з них – плато Корат на північному сході, що доходить майже до Бангкока, і що становить близько третини території. Хвилеподібна поверхня плато Корат поцяткована невисокими пагорбами і дрібними озерами. У дощовий період значні простори тут затоплюються, але в посушливий час року цей край страждає від нестачі вологи. Найвищою точкою Таїланду є гора Дой-Інтханон (2576 м) у гірському масиві на західному кордоні. На півночі гори покриті лісами, що складаються з дерев цінних порід, а в долинах завдяки більш сухому клімату і сприятливому температурному режиму удосталь вирощуються «північні» види фруктів і овочів, які не прижилися ніде більше на території країни: картопля, яблука, полуниця. Ці культури стали вирощувати тут порівняно недавно, багато в чому в результаті спільної програми ООН і уряду Таїланду із заміни опіуму на інші види сільгосппродукції, що приносять стабільний грошовий дохід. Програма реалізується під патронажем королівської родини та особисто Його Величності Пуміпона Адульядета. Тут розвинена і деревообробна та гірничодобувна промисловість, а також народні промисли і сувенірне виробництво.
Північно-Східний Тайланд.
Ця частина країни являє собою гірське плато Корат, що знаходиться на висоті 300 м над рівнем моря, населене переважно етнічними лао. Через часті посухи та повені, а також з-за тонкого шару родючого ґрунту, це найбідніший регіон країни. Тим не менш, він же, поряд з центральними рівнинами, - рисова житниця країни, а також район, що виробляє на експорт знаменитий «жасминовий» рис. Тут, в Ісані, як інакше називається ця територія, потрібно значно більше зусиль для вирощування врожаю, ніж у центрі країни, проте в Ісані збирають два врожаї на рік, домагаючись цього більш інтенсивною працею і широким застосуванням добрив. Друге після рисівництва заняття населення - розведення прісноводної риби і прісноводних креветок. В останні десятиліття в Ісані розвивається і промисловість, більше – текстильна і харчова, проте є і підприємства важкої індустрії.
Південний Таїланд.
Цей регіон представлений півостровом Малакка. Берегову зону тут утворюють рівнини, а осьову частину представляють гори. Між горами знаходяться невеликі, сильно розчленовані долини. За особливостями рельєфу, клімату, а також за етнічним складом населення Східне узбережжя сильно відрізняється від західного узбережжя. Воно має майже рівний і правильний обрис, тут є всього лише кілька бухт, але зате багато пляжів, які тягнуться на великі відстані. Крім того, далеко в глиб півострова вдаються долини і улоговини кількох річок. Північніше Сонгкхла розташована велике внутрішнє море-озеро Тхалелуанг. Західне узбережжя півострова має менш правильні обриси і сильно порізане естуаріями (однорукавне, воронкоподібне гирло річки, що розширюється у бік моря) річок, воно також рясніє островами, але, на жаль пляжів тут мало. Гори в багатьох місцях підходять до моря, і берегова лінія, як правило, дуже вузька. Є безліч мангрових боліт, а узбережжя річок нагадують затоплені долини. Цей регіон країни населений як власне тайцями, так і народностями малайського походження. Велика частина півдня покрита лісистими пагорбами, переміжними з плантаціями тропічних фруктів і каучукових дерев. З промисловості тут найбільш розвинена харчова – переробка і заморожування морепродуктів. Південь приваблює значну кількість туристів: якщо підрахувати довжину всіх пляжів на відвідуваних туристами островах, то їх сумарна довжина перевалить за три тисячі кілометрів. Серед російських туристів популярні острова Пхукет і Самуй.