Іншим важливим фактором, що зробив вплив на ріст інжинірингу в сучасних умовах, є високий попит на технічні послуги з боку країн, що вступили на шлях самостійного економічного розвитку і не мають необхідного досвіду і кадрів фахівців для такого будівництва. Вони змушені залучати іноземні фірми для розвідки і розробки своїх природних ресурсів, розвитку паливно-енергетичної бази, створення ряду галузей важкої промисловості й ін.
Важливу роль продовжує грати і такий фактор, як прагнення до зовнішньоекономічної експансії найбільших ТНК, що використовують надання технічних послуг як один із засобів проникнення в економіку інших країн. Практика показує, що виконання експортного контракту на інжиніринг, як правило, спричиняє наступне постачання машин і устаткування, вартість яких у 10 — 20 разів перевищує відповідний показник технічних послуг, що обумовили їхнє постачання . Наприклад, четверта частина вивозу машин і устаткування з Франції є наслідком попереднього йому інжинірингу, виконаного відповідними французькими фірмами.
І нарешті, виділенню інжинірингу в самостійну область міжнародної комерційної діяльності сприяла поява великого числа великих інженерних фірм із величезними оборотами і широкою сферою діяльності, створення численних національних асоціацій інженерних фірм і міжнародних асоціацій, що сприяють розвитку їхньої діяльності.
У розвитих країнах нараховується багато тисяч фірм і організацій, що виконують роботи типу інжиніринг. У США, наприклад, зареєстроване понад 25 тис. такі фірми різного профілю й обсягу діяльності. Деякі з них мають дуже вузьку спеціалізацію, обмежуючи консультаціями по приватних питаннях (вибір земельних ділянок, складання балансів, архітектурне оформлення і т.д.). Нерідко така фірма представлена одним експертом у якій-небудь визначеній області, і вся його діяльність зводиться лише до консультування. У той же час для США характерні фірми-гіганти, що виконують роботи типу будівельного інжинірингу і усі функції, що беруть на себе, по створенню відповідних об'єктів.
У міжнародній практиці визначилися дві категорії фірм, що виконують роботи типу інжиніринг: спеціалізовані фірми (надання інженерно-технічних послуг — основна сфера їхньої діяльності) і промислові фірми (сполучать надання інженерних послуг з виробничою діяльністю).
Спеціалізовані інжинірингові фірми
Спеціалізовані інжинірингові фірми в залежності від виду наданих послуг поділяються, у свою чергу, на двох груп: інженерно-консультаційні й інженерно-будівельні.
• Інженерно-консультаційні фірми надають технічні послуги у формі консультацій. Вони самі не займаються ні виробництвом, ні будівництвом. Сфера їхньої діяльності широка. Це і цивільне будівництво (порти, аеродроми, транспортні магістралі, шахти, міське будівництво), і промислові об'єкти, що використовують специфічні технологічні процеси.
• Інженерно-будівельні фірми надають звичайно повний комплекс інженерно-технічних послуг, включаючи проектування об'єкта, постачання устаткування, монтаж, налагодження і пуск устаткування в експлуатацію. Ці фірми досить часто беруть на себе функції генерального підрядника об'єкта, залучаючи в якості субпостачальником машинобудівні і будівельні компанії.
Крім проектування цивільних і військових об'єктів інженерно-будівельні фірми спеціалізуються в області розробки промислових об'єктів, і насамперед заснованих на використанні специфічних технологічних процесів.
Серед інженерно-консультаційних фірм розвитих країн можна виділити визначену спеціалізацію як по видам наданих інжинірингових послуг, так і по галузевій спрямованості. Так, американські, англійські, японські, італійські фірми роблять переважно інженерно-будівельні послуги в повному комплексі, тим часом як у французьких фірм переважають інженерно-консультаційні послуги.
У промислово розвинутих країнах — США, Англії, Голландії, Японії й ін. — існують великі інженерні фірми, що мають свої філії за кордоном і здійснюють великий обсяг інжинірингових робіт. Такі фірми у своїй діяльності звичайно орієнтуються в значній мірі на експорт. Наприклад, у західнонімецькій інжинірингових фірм частка експортних замовлень складає приблизно 60%, в американських і французьких - близько 30%.[4]
Спеціалізовані інжинірингові фірми в залежності від характеру здійснюваних ними господарських зв'язків поділяються на незалежні і родинні промисловим компаніям. Незалежні спеціалізовані фірми не мають родинних відносин із промисловими компаніями й у господарському відношенні самостійні. Однак на практиці більшість з них тісно зв'язані з однієї чи декількома великими промисловими компаніями, їхніми філіями чи агентами і діють у їхніх інтересах.
Спеціалізовані родинні інжинірингові фірми — це філії чи дочірні компанії великих генеральних підрядників, що займаються інжиніринговою діяльністю як основною.
Промислові компанії
Промислові фірми відносяться до другої категорії фірм, що виконують роботи типу інжинірингу. Їх звичайно підрозділяють на компанії-проектувальники і компанії — виробники устаткування для визначених галузей промисловості.
• Компанії-проектувальники, прагнучи зберегти секрети виробництва, виконують технологічне проектування з метою чи розширення створення нового виробництва на основі власних патентів і ноу-хау, а підрядники використовуються для виконання інших інженерно-консультаційних робіт, здійснюючи контроль за цими роботами.
• Для компаній — виробників устаткування виконання робіт типу інжиніринг є засобом збільшення продажів основної продукції. Як правило, мова йде про проектування великих установок, виготовлення устаткування для яких виконується тією же фірмою.
Для здійснення операцій по наданню інженерно-технічних послуг промислові ТНК створюють у себе спеціальні конструкторські відділи чи проектні бюро. Іноді машинобудівні компанії, що можуть проектувати тільки вузькоспеціалізовані підприємства або один з видів технологічних процесів, для проектування комплектних підприємств створюють спільні інженерні фірми.
Нерідко, коли мова йде про будівництво великих об'єктів, фірми, що роблять послуги типу інжиніринг, утворять тимчасові чи довгострокові консорціуми, у котрі входять як національні, так і іноземні компанії. Фінансують такі консорціуми, як правило, банки, установлюючи зв'язок з генеральним підрядником, що несе відповідальність за діяльність усього консорціуму.
Використання інжинірингу для рішення проблеми конверсії російського ВПК, створення інжинірингмережі.
Термін "автоконверсія" (у значенні - самоконверсія) уводиться з метою акцентування уваги на використанні науково-технічного потенціалу самого ВПК для конкурентноздатного переозброєння його підприємств. Холдингова автоконверсия — це таке перетворення ВПК через свій (внутрішній) інжиніринг, коли група підприємств (підрозділів, колективів) координує свої дії в обраному стратегічному напрямку за допомогою організаційно-економічного механізму холдингу[3].
Традиційний процес конверсії припускає технічне переозброєння окремо узятого, як правило спеціалізованого, підприємства ВПК. Щоб стати конкурентноздатним, підприємство повинне знайти здатність швидко реагувати на вимоги ринку і замовлень для державних потреб. Таким чином, автономна конверсія підприємства ВПК зводиться до збільшення рівня його універсальності і гнучкості шляхом заміни спеціалізованого устаткування.
Через інжиніринг замість традиційного шляху технічного переозброєння окремого підприємства передбачає комплексну конверсію підрозділів групи підприємств УПК, усередині яких формуються (при максимальному використанні особливостей кожного підприємства) інжинірингові центри різного функціонального призначення, що реалізують спільно функціонально повний інжиніринг. До складу групи (крім підприємств УПК) у загальному випадку входять підприємства цивільного призначення, вузи, організації академій наук і ін. Створені інжинірингові центри відразу ж і без особливих початкових витрат починають виконувати складні комплексні замовлення, включаючи формування пропонованої холдинговий автоконверсії.
Першою же задачею холдингового інжиніринга автоконверсии буде визначення функціональне повних груп підрозділів підприємств (частин підприємств) ВПК і інших, котрі нкомплектуються у виробничі холдингові стійкі об'єднання по виробництву або товарів народного споживання, або продукції промислового призначення з того розрахунку, щоб продукція кожного підрозділу була необхідною частиною завершеної продукції. У таких об'єднаннях підприємствами (підрозділами) ВПК організуються взаємні постачання основних комплектуючих чи навіть відповідної сировини.
У групі підприємств ВПК і інших, що беруть участь у процесі автоконверсії, утворяться структури у вигляді акціонерних товариств (АТОВ), засновуваних, з одного боку, холдинговою компанією (з контрольним пакетом акцій) і, з іншого боку, підприємством УПК, іншими юридичними чи фізичними особами. При цьому в складі автоконверсних підприємств можуть формуватися інжинірингові АТОВ, виробничі АТОВ чи і ті, і інші.
Холдингова інжинірингова компанія автоконверсии в сполученні з інжиніринговими А/Про утворить холдингове інжинірингове об'єднання автоконверсії. Аналогічно формується холдингове виробниче об'єднання автоконверсії. Взаємодіючи між собою і з зовнішнім середовищем, холдингові об'єднання автоконверсії створюють ту інфраструктуру, що не вимагає істотного стартового капіталу і забезпечує різке прискорення процесу конверсії.