Зміст і еволюція поняття мотивації (стр. 5 из 6)

Для контролю за комерційною діяльністю підприємства можна скористатись такою системою показників: 1) асортимент товарної продукції (послуг) (існуючий, можливий і перспективний); 2) ринки реалізації (об'єм продаж, ціна, прибуток, рівень рентабельності (по кожному ринку і виду продукції)); 3) місткість (ємкість) ринків, їх перспектива; 4) кон'юнктура на кожному з ринків по основних видах продукції; 5) конкурси тоспроможність кожного виду продукції підприємства; 6) виробничий потенціал (кількісні, якісні і вартісні показники) для одержання кожного виду продукції; 7) екологічні наслідки виробництва того чи іншого виду продукції; 8) рекламація на товари підприємства; 9) реклама продукції (характер, вартість, ефективність); 10) маркетинг — ефективність; 11) показники позиціювання товарів.

Процес контролю можна розбити на певні стадії або етапи.

На першому етапі формуються цілі, вибираються методи і форми контролю, розробляється програма і визначається коло контрольованих питань, безпосередні виконавці контролю, строки його здійснення, форма звіту про проведену роботу.

На другому етапі вибираються точки контролю, здійснюється збір облікових даних, матеріалів спостережень і замірів, відповідна обробка одержаної інформації; розраховують необхідні показники, проводять групування даних, складають аналітичні таблиці, графіки і діаграми, які дозволяють розкрити суть справи, провести порівняння і оцінки, спрогнозувати можливі результати.

Третій етап — це визначення рівня досягнення бажаних результатів і їх оцінка, узагальнення результатів контролю, формування висновків і пропозицій щодо зміни стану контрольованого об'єкта і здійснення при необхідності коригуючого впливу.

Сферою контролю в менеджменті є насамперед, бізнесова діяльність, різні форми підприємництва: виробниче (поширюється в основному на виробництво і споживання товарів і послуг), комерційне (обмін, розподіл, реалізація), фінансове (обмін вартості, діяльність на фондових біржах, в комерційних банках).

Специфічними сферами контролю можуть виступати зовнішньоекономічна, соціальнокультурна діяльність підприємства, діяльність, пов'язана із захистом земель, водних джерел і навколишнього середовища, тощо.

При здійсненні в процесі контролю оцінок в залежності від цілі і виду контролю враховується зовнішнє середовище. (закони і державні органи, профспілки, конкуренти, постачальники трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, споживачі), внутрішнє середовище організації (місія і конкретні кінцеві цілі організації, її структура і задачі, технологія, ресурсне забезпечення) і середовище непрямого впливу (світові події і міжнародна кон'юнктура, політичні і соціально-культурні фактори, стан економіки і науково-технічний прогрес.

Нині в промисловості, будівництві та інших галузях народного господарства широко застосовують стандарти. Для контролю підприємницької діяльності як стандарти можуть братись конкретні деталізовані цілі і критерії. Тут обмежимось зауваженням, що одночасно з критерієм слід розробляти, як правило, декілька показників, які в сукупності певною мірою відображають ситуацію про стан досліджуваного об'єкта, які існують недоробки і що слід зробити, щоб їх усунути.

Рис. Здійснення кроків у процесі контролю

На практиці застосовують різні форми контролю. Чимало підприємств застосовують журнальну форму контролю виконання постанов, наказів, рішень, вказівок і розпоряджень. Але за такого способу контролю досить складно виявляти справжні строки виконання і що саме зроблено виконавцями.

Для контролю чимало підприємств використовують ручну або механізовані картотеки та інші засоби збирання, обробки і видачі інформації.

Такий спосіб контролю більш продуктивний, він вимагає правильної організації діловодства, що дозволяє забезпечт високу оперативність і надійність в роботі апарату управлінню Для цього в кожному підприємстві система організації документаційного процесу повинна відповідати вимогами єдиної державної системи діловодства (ЕДСД), яка встановлює правила, нормативиі рекомендації по веденню діловодства, починаючи з моменту надходження або створення документа і до здачі його в архів.

В підприємствах і об'єднаннях розробляється перелік документів, що підлягають контролю. В перелік цих документів включають постанови і рішення державних і господарських установ, колективних і колегіальних органів підприємства, накази і письмові розпорядження керівники підприємства, критичні зауваження і пропозиції, що містятьсяі в органах преси, пропозиції, заяви і скарги трудящих та інші, документи за вказівкою керівника підприємства.

На документах, що підлягають контролю, проставляється знак "К" або штамп "Контроль" і на кожен з них виписується картка. Ці картки поміщаються у контрольну картотеку, де окремо зберігаються картки на невиконані і виконай" документи.

Відповідальність за правильне ведення контрольне картотеки найчастіше покладається на секретаря під приємства. На титульній стороні контрольної карти вказується кореспондент, дата і номер документа, йогі короткий зміст і резолюція керівника. Зворотна стороні картки містить дату передачі документа для виконання прізвище виконавця та кому доручається робити відмітку про виконання і зняття з контролю.

При вчасному виконанні рішень контрольну картю погашають, а якщо рішення не виконано у визначений строк то контролюючий погоджує з керівником і виконавцем новиі строк, зазначаючи його на зворотному боці контрольне картки. Результати повторного контролю виконання рішенв також зазначають у картці.

Контрольні картки можна використати також для здійснення контролю усних вказівок і розпоряджень керівника. З цією метою в картках фіксується зміст найбільш важливих доручень й розпоряджень керівника, вказують виконавця і строки виконання.

На окремих промислових підприємствах і в об'єднаннях впроваджено і успішно функціонує універсальна автоматизована система контролю за виконанням і оцінкою якості роботи службовців (УАСКВ) на базі ЕОМ. Універсальна автоматизована система контролю виконання рішень (УАСКВ), що почала впроваджуватись у колишньомуСРСР у 80-х роках, являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, і що визначають порядок видачі завдань підрозділам і працівникам підприємства, перевірки строків виконання і кількісної оцінки якості виконання цих завдань, автоматизованої переробки інформації, пов'язаної з контролем виконання і кількісної оцінки якості роботи колективів і окремих працівників, з їх моральним і матеріальним стимулюванням.

Технічною базою УАСКВ є центральний пункт системи (ЦПС), оснащений засобами прийому і передачі інформації, а також інформаційно-обчислювальний центр (ІВЦ) — у тій частині, яка обслуговує цю систему.

Функціонування УАСКВ здійснюється за такою схемою. Всі завдання, що підлягають контролю, передаються на Центральний пункт системи і після кодування пересилаються в Інформаційно-обчислювальний центр для введення в ЕОМ. Регулярно, до початку чергового місяця ЕОМ видає перелік завдань, які слід буде виконувати працівникам кожного підрозділу, а за 3 — 5 днів до закінчення строку виконання завдань ЕОМ видаєнагадування. Виконавець повинен повідомити про виконану роботу свого керівника (куратора) і одночасно інформує про це ЦПС. При відсутності повідомлення про виконання завдання ЕОМ починає відліковувати дні запізнення, починаючи з дня, наступного після завершенім встановленого строку виконання. На підставі інформації про строки виконання завдань і оцінки їх якості ЕОМ щоденно розраховує показники кількісної роботи виконавців. Використання сучасних комп'ютерних засобів для контролю виконання рішень дає значний соціально-економічний ефект: знижується кількість невиконаних завдань, кількість запізнень із строками виконання, зростає виконавча і трудова дисципліна в колективі.

Нині менеджери підприємств на контроль витрачають 35-40% робочого часу. До того ж здійснюється ця функція часто малоефективно спостерігається дублювання і безсистемність — одні ділянки роботи контролюються зайво часто, іншії залишаються поза увагою керівників та спеціалістів; длйі контролю не досить використовується документована інформація та ін.

3.1. Здійснення ефективного контролю

Подібно до того як прийоми лікування стають все більш дієвими при- удосконаленні діагностики хворого, менеджері виконує свої функції тим успішніше, чим глибше він проникає у суть явищ і процесів, більш вміло використовує сучасні методи і прийоми контролю, а потім приймає іреалізує обгрунтовані рішення.

Ефективному контролю притаманні такі характеристики:

— стратегічна спрямованість, аналіз ключових питань діяльності організації, а не зосередження на незначних недоліках роботи;

— орієнтація на досягнення конкретного результату (усунення відхилень від програми діяльності, розробка рекомендацій тощо);

— систематичність, постійна перевірка виконання і аналіз фактичної ситуації; епізодичний і нерегулярний контроль не дозволяє своєчасно одержувати інформацію і реагувати ні процеси, що відбуваються;

— своєчасність або, точніше, завчасність контролю, попередження порушень;