Підручник (стр. 23 из 23)

Акредитація випробувальних лабораторій— офіційне візнан-ня того, що випробувальна лабораторія має право здійснювати конкретні випробування чи конкретні типи випробувань. Цей термін може відображати визнання технічної компетенції і об'єктивності випробувальної лабораторії або тільки її технічної компетенції.

Система акредитації лабораторій— система, яка має власні правила,процедури і управління для здійснення акредитації лабораторій.

Акредитована лабораторія— випробувальна лабораторія, яка пройшла акредитацію.

Критерії акредитації— сукупність вимог, що використовуються органом з акредитації, яким повинна відповідати лабораторія для того, щоб бути акредитованою.

Атестація лабораторії— перевірка випробувальної лабораторії з метою визначення її відповідності встановленим критеріям, необхідним для її акредитації.

Орган 2. сертифікації— орган, що проводить сертифікацію відповідності.

Атестація виробництва— офіційне підтвердження органом з сертифікації або іншим уповноваженим для цього органом наявності необхідних і достатніх умов виробництва певної продукції, що забезпечують стабільність вимог до неї, які задані в нормативних документах і контролюються при сертифікації.

Інспекційний контроль— контроль за діяльністю акредитованих органів з сертифікації, випробувальних лабораторій, а також за сертифікованою продукцією і станом її виробництва.

Експерт-аудитор— особа, яка атестована на право проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації.

- 147-

— встановити одиничні показники якості, функцією яких є
вказаний узагальнений показник;

— встановити залежність одержаного ефекту від затрат на
зміну показників якості і обмеження на затрати або ефект;

— вирішити задачу знаходження оптимальних значень показ
ників.

Цільова функція, яка характеризує залежність одержаного ефекту від затрат на зміну значень показників якості і обмеження на затрати чи ефект визначаються на основі теоретичного аналізу, досвіду виробництва і експлуатації чи випробувань зразків за спеціально розробленими для цього методиками.

Оптимальні значення показників якості продукції при наявності цільової функції і обмежень на затрати чи ефект установлюються методами лінійного і нелінійного програмування, динамічного програмування, теорії ігор і статистичних рішень, теорії оптимального управління та іншими математичними методами, які викладені в спеціальній літературі.

4.3. Оцінка рівня якості продукції на етапах її розроблення, виготовлення, експлуатації або споживання

Оцінка рівня якості продукції на етапі її розробки — це І

порівняння сукупності показників якості цієї продукції з І відповідною сукупністю показників базового зразка.

Базовим зразком називається реально досягнута сукупність значень показників якості продукції, що прийнята для порівняння. Вона повинна характеризувати оптимальний рівень якості продукціії на деякий заданий період часу.

Від вибору базового зразка значно залежить результат оцінки рівня якості продукції і характер прийнятого рішення. Базовими зразками можуть бути:

— на стадії розробки — продукція, що відповідає реально
досяжним перспективним вимогам (перспективний зразок) або
запланована до освоєння продукція, показники якої відображені
в технічному завданні, технічному або робочому проектах;

— на стадії виготовлення продукції — продукція, яка ви
пускається в країні чи за рубежем і показники якої в момент
оцінки відповідають самим високим вимогам і яка найбільш
ефективна в експлуатації чи споживанні, або державні і галузеві
стандарти, технічні умови, міжнародні і прогресивні зарубіжні
стандарти, що регламентують оптимальні значення показників
якості продукції.

В зв'язку з швидким прогресом техніки необхідно систематично переглядати базові зразки і оперативно доводити значення показників їх якості до відома зацікавлених організацій і підприємств.

При оцінці рівня якості продукції використовують диферен-ційний, комплексний або змішаний методи.

Диферепційним називається метод, оснований на використанні одиничних показників якості продукції. При цьому розрахунок проводять для кожного показника за формулою: ;,

V''- • ,• '":''і^:" '..'•'

І

ДЄ pj— значення і-го показника якості продукції, що
оцінюється; ,

Pjg— значення і-го базового показника.

При використанні цього методу можуть бути такі рішення:

— рівень якості продукції, що оцінюється, вищий або дорів
нює рівню базового зразка, якщо всі значення відносних показ
ників > 1;

— рівень якості продукції, що оцінюється, нижчий рівня ба
зового зразка, якщо всі значення відносних показників < 1.

В тих випадках, коли частина значень відносних показників >1, а частина <1, необхідно використовувати комплексний або змішаний метод оцінки.

Якщо для продукції суттєво важливе значення має кожен показник, рівень її вважається нижчим за базовий, коли хоч один з відносних показників є <1.

Комплексний метод оцінки рівня якості продукції оснований на використанні узагальненого показника якості продукції. Узагальнений показник є функцією від одиничних (групових, комплексних) показників якості продукції. Він може бути виражений:

— головним показником, який відображає основне призна
чення продукції;

— інтегральним показником якості продукції; "'" -

— середньозваженим показником.

В усіх випадках, коли є необхідна інформація, визначають головний показник і встановлюють функціональну залежність його від вихідних показників.