Для проведення одного кроку оптимізації ми повинні вибрати дві роботи:
таку, не має резерву роботи (критичну);
таку, що має резерв роботи (некритичну).
Таблиця 8.4.
| Шифр | До оптимізації | Після оптимізації | ||||
| тривал. (днів) | чис-ть (людей) | трудо-ємність | тривал. (днів) | чис-ть (людей) | трудо-ємність | |
| 1-3 (некрит.) 1-2 (критич.) | 20 25 | 6(-1) 4(+1) | 120 100 | 24(+4) 20(-5) | 5 5 | 120 100 |
| 5-8 6-7 (критич.) | 1 4 | 4(-2) 2(+2) | 4 8 | 2(+1) 2(-2) | 2 4 | 4 8 |
| 2-4 4-6 (критич.) | 3 15 | 4(-1) 4(+1) | 12 60 | 4(+1) 12(-3) | 3 5 | 12 60 |
Після кроків оптимізації:
Таблиця 8.5.
| № | Шифр шляху | Тривалість шляху |
| 1 | 1-2-3-4-5-6-7-8-9 | 60 |
| 2 | 1-2-3-4-5-8-9 | 57 |
| 3 | 1-2-3-4-6-7-8-9 | 59 |
| 4 | 1-2-4-5-6-7-8-9 | 55 |
| 5 | 1-2-4-5-8-9 | 52 |
| 6 | 1-2-4-6-7-8-9 | 54 |
| 7 | 1-3-4-5-6-7-8-9 | 59 |
| 8 | 1-3-4-5-8-9 | 56 |
| 9 | 1-3-4-6-7-8-9 | 58 |
Критичний шлях змінився (з №3 став №1), і його тривалість зменшилась на 9 днів, або ((69-60)/69*100=13%) на 13%. В наслідок цього ми зможемо зекономити на заробітній платі і на темпах закінчення робіт.
9.ОХОРОНА ПРАЦІ
9.1.Планування і фінансування заходів з охорони праці.
Держава постійно турбуеться про поліпшення умов роботи і охорони праці людини шляхом утворення сприятливих і безпечних умов праці для людини,що регулюеться і здійснюеться на основі Закону про Охорону праці, який був принятий у 1994 році. Заходи по охороні працізабезпечуються проектно-кошторисною та іншою технічною документаціею, фінансовими засобами, матеріальними ресурсами.
Фінансуванняи заходів по охороні праці здійснюеться підприемством за рахунок 1% від коштів за реалізовану продукцію.
На підприемстві впроваджена єдина система організації робіт по охороні праці яка містить в собі права і обов’язки усіх робітників і службовців з питань охорони праці, а також усі нормативні документи, які використовуються в галузі.
Інженер по охороні праці проводить ввідний інструктаж по техніці безпеки з усіма, хто влаштовуеться на роботу.
Керівник проводить первинний інструктаж на робочому місці, а також вторинний і позаплановий інструкраж.Усі інструктажі регеструються в журналі.По всім дільницям обладнуються куточки з плакатами і знаками безпеки,які поновлюються по мірі необхідності.
Розроблені інструктажі по охороні праці для усіх працюючих, також для проведення окремих видів робіт, які знаходяться безпосередньо на робочіх місцях.
Передбачені заходи по охороні праці мають місце в колективному договорі з врахуванням даних комплексного плану, покращення умов праці, його охорони і зходів санітарно-оздоровчого комплексу.
9.2.Санітарні умови праці на підприемстві.
В кожному приміщенні е санітарно-побутові приміщення з необхідними по нормам технічними пристроями: побутові шафи для робочого і домашнього одягу та взуття, душові кабінки, вбиральні.
Робітникам видаеться, передбачена нормами безкоштовної видачі, спецодяг,спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту.Власник забов’язаний регулярно ремонтувати, прати, чистити спецодяг і спецвзуття.
При роботі на відкритому повітрі на працівника діють несприятливі метеорологічні умови.
При роботі взимку законодавством передбачено надання допоміжних резервів для нагріву та відпочинку через кожні 45-50 хвилин на 10-15 хвилин.
Низька температура повітря, особливо при посилених швидкостях руху, приводить до простудних захворювань.
Робота в теплих приміщеннях (наприклад в варочному) піднімае температуру тіла, спричиняе головний біль,можливий також тепловий удар,втрата свідомості-це стаеться при температурі повітря більш як 30градусів та відносній вологості 85% і більше.
Недопустимі в виробничих приміщеннях протяж.Для їх попередження утепляють двері, вікна. Віконні пройоми повинні регулярно застеклюватись.
Температура повітря в робочій зоні повинна мати оптимальне значення у відповідності з класом важкості роботи.В холодний період року температура повітря повинна знаходитись в межах від 14-24°С при вологості повітря не більше 80% і швидкості руху-не більше як 0.5м/сек.
В теплий період року температура повітря не повинна перебільшувати 28°С при відносній температурі 55-80% і швидкості руху повітря 0.5-0.6м/сек.
Але в умрвах виробництва основними факторами, які визначають мікроклімат підтримувати оптимальні умови дуже важко.Особливо у варочному відділенні.Тому для працівників передбачені обладнані кімнати обігруву і відпочинку працюючих.Варочний цех забезпечений приточно-витяжною винтеляціею, яка забезпечуе виведення 2/3 вентиляційного повітря з нижньої зони і 1/3 з верхньої.Приточна вентиляція служить для подачі в приміщення чистого повітря.Температура в приміщенні -18-22°С.
Підлогу, стіни та стелю штукатурять ,білять вапном або вкривають керамічною плиткою.
Основною шкідливістю варильного цеху є виділення теплоти і вологи.Ці відділення відносяться до особливо небезпечних за враженням електричним струмом.По СНИП 11-92-76 виробничі процеси в варильному відділенні відносяться до санітарної групи 11а, параметри повітряної зони повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 для категорії робіт 11а в приміщенні з значними плідниками теплоти. Оптимальна температура в холодний і перехідний періоди повинна бути не більш ніж на 5°С вище середньої температури зовнішнього повітря в 13-00 в самий жаркий місяць, але не вище 28°С, відносна вологість в приміщенні при температурі 27°С не більше 60%.
Для того, щоб зменшити кількість теплоти, яка виділяється у навколишнє середовище проводиться теплоізоляція гарячих поверхонь обладнання й трубопроводів. Застосування теплоізоляції дозволяє також попередити опіки від касання до гарячих поверхонь.
Варильне відділення повинно бути чистим з гарною вентиляціею.Стіни,стеля повинні бути пофарбовані в білий колір, підлога вкрита керамічною плиткою.
9.3.Освітлення.
Раціональне освітлення робочого місця сприяе покращенню продуктивності праці, безаварійному обслуговуванні устаткування, робіт без травм.
Розподіляють слідуючі види освітлення:
природне-прямими променями сонця,розсіяним світлом;
штучне-світовими променями різних штучних джерел світла;
змішане-об’днання природнього і штучного освітлення.
Проектом передбачено природне і штучне освітлення , яке повинно відповідати діючим санітарним нормам СНиП 11-4-79.
9.4.Електробезпека
Велику небезпеку для життя і здоров’я людини,як на виробництві так і в побуті представляе електричний струм.При його дії на організм порушуеться дихання, робота сердця, кровообігу.Багато випадків закінчуеться одержанням тяжких опіків і нерідко смертельними наслідками.
Ураження людини електричним струмом найчастіше відбуваеться при торканні до оголених струмоведучих частин обладнання, по причині відсутності чи несправності захисних засобів, запобігаючих пристроїв, а також порушення техніки безпеки при роботі з електрообладнанням.
Для того, щоб не допустити дії струму на людину, струмоведучі частини електроустаткування ізолюють, надійно огорожують, розташовують на недосяжній висоті, приміняють захисне заземлення тощо.
Обслуговувати електромережі, електроустановки повинен лише спеціально навчений персонал.Технологічні робітники мають право лише включати чи виключати їх пусковими пристроями.
Надійним засобом ураження людини електричним струмом є використання струму низької напруги. Безпечним для людини являеться перемінний струм 0,01А і менше,напругою 12-36В.Тому в особливо небезпечних умовах застосовують електропристої, інструмент низької напруги.