Організаційні процедури аудиту дебіторської заборгованості ТзОВ "Інтер-Синтез" (стр. 6 из 9)

- неналежне оформлення первинних документів;

- порушення ведення синтетичного та аналітичного обліку, неправильне складання кореспонденції рахунків та відображення в облікових реєстрах [22, c. 145].

При аудиті розрахунків за претензіями та відшкодуванням матеріальних збитків основні порушення, що можуть бути виявлені:

- приховування справжньої причини матеріальної шкоди;

- виставлення необґрунтованих претензій для приховування справжніх причин нанесених підприємству збитків;

- незаконне списання нестачі матеріалів на природні втрати, стихійні лиха, пожежі тощо;

- неправильне нарахування суми до відшкодування;

- неправильна кореспонденція рахунків за розрахунками по претензіях та відшкодування завданої шкоди.

Аудитор зобов’язаний у процесі всього аудиту звертати увагу на порядок виправлення помилок і їх документальне оформлення, адже виправлення помилок є серйозною бухгалтерською операцією, яка має бути належним чином задокументована [22, c. 150].

При проведенні аудиту дебіторської заборгованості було виявлено деякі помилки:

- у накладній № 124 не заповнені всі реквізити, зокрема, не вказано серію і номер довіреності;

- у Наказі (розпорядженні) № 315 про відрядження не вказана дата видання наказу;

- у Відомості 3.2. аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами не вказана сума «сальдо на кінець місяця» по дебітору Ніконова О. С.;

- Відомості 3.1. аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками відсутній підпис.

2.5 Методи збирання аудиторських доказів

До основних методів збирання аудиторських доказів відносять спостереження за інвентаризацією або участь у ній; спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій; усне опитування; одержання письмових підтверджень; перевірка документів, одержаних клієнтом від третіх осіб; перевірка документів клієнта; перевірка арифметичних розрахунків; проведення аналізу.

Інвентаризація проводиться в цілях забезпечення достовірності даних обліку та звітності. З точки зору технології аудиторської справи інвентаризація - це метод отримання найбільш цінних та дійсних доказів про реальність і точність статей активу балансу, фактів здійснення господарських операцій.

Інвентаризація дебіторської заборгованості у ТзОВ «Інтер-Синтез» полягає у виявлені за відповідними документами її залишків і ретельної перевірки обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках. Члени інвентаризаційної комісії встановлюють терміни виникнення дебіторської заборгованості, її реальність, перевіряють вжиті заходи зі стягнення заборгованості.

На рахунках обліку розрахунків із дебіторами повинні залишатися виключно узгоджені суми, відображення в обліку неврегульованих сум не допускається. Реальність даних бухгалтерського обліку про стан розрахунків підтверджується актами звірки.

Спостереження за виконанням бухгалтерських операцій - це нескладна процедура, але дуже важлива для оцінки системи внутрішнього контролю та організації обліку ТзОВ «Інтер-Синтез». Цю процедуру бере на себе ведучий аудитор. Іноді буває достатньо простежити за тим, як виконується в бухгалтерському обліку оформлення тієї чи іншої господарської операції, щоб точно оцінити стан внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку на підприємстві, що перевіряється. Насамперед перевіряється відображення в обліку операцій з відвантаження товарів та операції з підзвітними особами.

Усне опитування або бесіда повинні бути проведені практично із всіма працівниками «Інтер-Синтез», що приймають участь у веденні обліку та складанні звітності. Для того, щоб бесіда дала необхідні аудитору результати, вона, як і всі аудиторські процедури, повинна бути гарно спланована.

Однією з не менш важливих процедур є перевірка документів, отриманих від третіх осіб. Проводячи цю процедуру, аудитори звертають увагу на правильність складання і оформлення цих документів, а також на своєчасність, точність та повноту відображення їх в бухгалтерському обліку.

Перевірка арифметичних розрахунків проводиться в залежності від оцінки аудитором стану внутрішнього контролю на ТзОВ «Інтер-Синтез». В даному випадку стан системи внутрішнього контролю є задовільним, тому перевірка арифметичних розрахунків проводиться вибірково. Зокрема перевіряються суми в журналі № 3 та відомостям до нього.

В аудиторській перевірці широко застосовується ряд прийомів і методів економічного аналізу, зокрема аналіз фінансового стану підприємства, який наведений у пункті 2.7.

2.6 Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень під час проведення аудиту дебіторської заборгованості

Аудит розрахунків проводиться в кілька етапів. На першому необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою, на другому етапі розглядається дебіторська і кредиторська заборгованість, щодо якої минув термін позову, списання заборгованості та правильність ведення обліку. Спочатку перевіряють дані активу балансу за відповідними рахунками. Ці дані за рахунками 16, 36, 37, 38, 63 та ін. порівнюють з даними журналів та відомостей на певну дату (1-ше число місяця). Після цього аудитор вивчає договори на поставку продукції, передбачену форму розрахунків, застосування попередньої оплати покупця продукції, зокрема плановими платежами, розрахунковими чеками, векселями, акредитивами, дорученнями, установлює, з чиєї ініціативи обрана невигідна для підприємства форма розрахунків і які заходи вживаються щодо поліпшення системи розрахунків. Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для відображення її в балансі підприємства. Згідно зі Стандартом 10 дебіторська заборгованість має відображатись у балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку підприємство може мати. Необхідно також врахувати знижки з ціни, що їх надають клієнтові, а також повернення товарів покупцями. Для аудиту важливо знати відсоток безнадійної дебіторської заборгованості, для того щоб перевірити інформацію про створення резерву сумнівних боргів. Згідно з принципом обережності підприємство повинно наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для її погашення за рахунок витрат поточного року. Під час перевірки обліку дебіторської заборгованості було виявлено, що на підприємстві не створено резерву сумнівних боргів. Для отримання інформації про реальний стан дебіторської заборгованості можна надіслати листи-запити підприємствам-боржникам про звірку даних та самостійно провести зустрічні перевірки.

Особливу увагу аудитор має зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що значиться на балансі як реальна, а насправді строки її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущені, тому вона підлягає списанню на збитки. Аудитор мусить виявити причини безгосподарності, місце утворення збитків та винних за них осіб. З'ясовують, чи немає випадків приховування дебіторської заборгованості відбиттям в балансі вгорнутого сальдо замість розгорнутого. Під час вивчення цього питання розглядають такі рахунки: «Розрахунки з покупцями і замовниками», «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» тощо. Необхідно підкреслити, що зменшення дебіторської заборгованості не порушує рівності активу й пасиву балансу. Іноді окремі керівники та головні бухгалтери вуалюють дебіторську заборгованість, щоб мати підставу для одержання премій. У зв'язку з цим необхідно перевіряти первинні документи. Завданням аудиту дебіторської заборгованості є перевірка реальності (правдивості) та правильності її оформлення, правильності визначення ймовірності повернення цієї заборгованості.

Перевіряється заборгованість у розрізі окремих покупців, замовників і дат виникнення заборгованості, термін утворення якої більше року. Така заборгованість (за наявності виправдовувальних документів) може бути віднесена до позареалізаційних витрат і списана на збитки як дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, або за іншими боргами, нереальними до стягнення за рішенням інвентаризаційної комісії. Необхідно вивчити аналітичні рахунки за кожним дебітором і встановити, чи немає знеособлених аналітичних рахунків. Важливим є вивчення показників якості та ліквідності дебіторської заборгованості. За даними відомості обліку з покупцями і замовниками аудитор може скласти аналітичну таблицю, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за строками виникнення.

Щомісячне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Такий аналіз дебіторської заборгованості, як було зазначено вище, здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, зовнішні користувачі інформації, які перебувають у ділових взаємовідносинах з підприємством, також дуже заінтересовані мати інформацію про його дебіторську заборгованість, оскільки зростання її завжди свідчить про нестабільний фінансовий стан. Тому для аудитора дуже важливо дати достовірну оцінку такої заборгованості. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2), визначається цілий ряд показників, що характеризують стан заборгованості, наприклад частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, відсоток, оборотність дебіторської заборгованості тощо. Методика аудиту показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період зіставляються з даними за минулий рік (або за інший звітний період). Вивчення претензійних сум починається з аналізу та інвентаризації заборгованості за кожною сумою. На підприємствах звіряння розрахунків необхідне. Для цього дебіторам надсилають виписки з особистих рахунків або направляють до них для взаємозвіряння спеціалістів.