Із метою перевірки достовірності відображеної в обліку на рахунках доходів інформації аудитор повинен вивчити елементи облікової політики суб'єкта господарювання з питань доходів і фінансових результатів; достовірність операцій з обліку доходів і фінансових результатів; записи в первинних документах, регістрах обліку і звітності за доходами і фінансовими результатами; інформацію про доходи і фінансові результати, що знайшла відображення в попередніх перевірках.
Предметна область аудиторського дослідження інформації за доходами і фінансовими результатами показана на рис.1.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ АУДИТОРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ОПЕРАЦІЙ З ОБЛІКУ ДОХОДІВ
Метою ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта господарювання [3].
Якісна фінансова інформація зменшує інформаційний ризик споживачів фінансових звітів. Недоброякісна, тобто викривлена інформація з фінансових результатів, яка узагальнюється, спотворює макроекономічні показники та призводить до прийняття неадекватних управлінських рішень на загальнодержавному рівні.
При перевірці правильності відображення доходів аудитору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів: всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином, зареєстровані операції повинні відповідати реальності, бути занесені в правильний період та правильно оцінені, всі операції повинні стосуватися підприємства, бути занесені у відповідний рахунок та правильно представлені в річних звітах.
У процесі підтвердження достовірності інформації звіту з фінансових результатів, який здійснюється аудитором під час аудиту фінансової звітності, можуть виникнути три ситуації, коли:
- інформація, зафіксована у звіті, відображає реальний результат від фінансово-господарської діяльності;
- інформація у звіті викривлена без наміру, тобто через помилки обліку, неправильне тлумачення законів, невірну інтерпретацію господарських фактів і з інших причин;
- інформація у звіті викривлена через неправильне її відображення працівниками підприємства з попереднім наміром, тобто шляхом застосування дій, спеціально підготовлених для викривлення певної інформації.
Важливою якісною характеристикою інформації звітності з фінансових результатів є повнота інформації, яка в Україні найчастіше стає причиною викривлення цієї звітності. Так, за даними численних публікацій та експертних опитувань, питома вага господарських операцій, здійснених у тіньовому секторі економіки, складає від 40 до 55% за оцінкою різних фахівців.
Якщо мова йде про викривлення показників із фінансових результатів, то слід визначити його мету — це заниження базових показників звітності, на основі яких визначається балансовий прибуток, або їх завищення. У зв'язку з тим, що показники звітності з фінансових результатів пов'язані з податковою звітністю, мета заниження таких показників полягає в ухиленні від сплати податків. У разі, коли базові показники з фінансових результатів завищені, і на їх основі — балансовий прибуток, мета такого викривлення — покращення показників фінансової звітності для подачі її користувачам.
Однак під час здійснення такої складної процедури, як підтвердження достовірності і повноти показників звітності з фінансових результатів, не слід обмежуватися лише такими мотивами її викривлення.
Основними напрямками емпіричного дослідження є: визначення зовнішніх обставин, пов'язаних із діяльністю підприємства, під тиском яких не відображаються реальні результати фінансово-господарської діяльності; вивчення особистих мотивів, які спонукають посадових осіб, що мають відношення до фінансової та податкової звітності, впливати на достовірність інформації в цій звітності; виявлення причин, які сприяють приховуванню фактів недостовірного відображення інформації про фінансові результати у фінансовій і податковій звітності; виявлення мотивацій (психоаналітичний підхід), здатних виправдати факт недостовірного відображення інформації про фінансові результати у фінансовій та податковій звітності; виявлення способів приховування фактів про невідповідність реальних даних з фінансових результатів, наданих у фінансовій і податковій звітності; визначення заходів, які можуть сприяти більш достовірнішому відображенню результатів фінансово-господарської діяльності у фінансовій і податковій звітності.
Фінансовий облік виконує дві основні функції: вимірює і відображає фінансовий результат та відображає фінансовий стан підприємства: його активи, зобов'язання і власний капітал.
Бухгалтерський облік, згідно з новими стандартами, побудований на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку й міжнародних стандартах обліку й звітності. Він спрямований на: об'єктивне визначення й відображення фінансового результату діяльності й фінансового стану; відображення ринкових ризиків; урахування впливу ринку на діяльність.
Тому вивчення показників звітності закінчується дослідженням правильності відображення господарських фактів у бухгалтерському обліку.
Перш ніж розпочати більш детальну перевірку доходів, необхідно визначити суттєвість конкретних груп доходів (П(С)БО 15) у загальному обсязі доходів. Якщо аудитор визнає певний вид доходу несуттєвим, він може ігнорувати подальшу перевірку цього доходу й зосередити увагу на суттєвих доходах.
З метою запровадження методу організації аудиту доходів і фінансових результатів, а також кількості необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку, яке дозволяє отримати відповіді на такі запитання: чи достатній рівень деталізації аналітичного обліку доходів, чи санкціонується належним чином відвантаження продукції й товарів, чи звіряються дані аналітичного обліку із синтетичними регістрами та Головною книгою, чи ведеться бухгалтерський облік доходів і фінансових результатів відповідно до вимог П(с)БО 15 "Доходи"? Приклад тесту системивнутрішнього контролю й обліку доходів подано в додатку А.
Після визначення суттєвості групи доходів і встановлення оцінки системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку аудитор вирішує, які групи доходів він перевірятиме і з застосуванням якого методу організації перевірки (суцільний вибірковий, комбінований) [8].
Аудиторська перевірка доходів підприємстваскладається з таких етапів:
1. Підготовка до проведення аудиту (підготовчий етап).
2. Оцінка облікових систем і систем внутрішнього контролю (проміжний етап). 3. Етап фізичної перевірки.
4. Основний етап.
5. Складання аудиторського висновку (заключний етап).
Підготовка до проведення аудиту або попереднє планування включає: знайомство з клієнтом, визначення обсягу аудиту, його вартість і укладення договору на проведення аудиту.
Для визначення обсягу аудиту аудитор повинен одержати достатнє уявлення про всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, про організацію бухгалтерського обліку доходів та внутрішнього аудиту. Це необхідно йому для того, щоб встановити обсяг, характер і види діяльності підприємства, яке перевіряється, що прямо впливає на обсяг і зміст аудиторської перевірки обліку доходів, а також визначає вартість аудиту, яка узгоджується з клієнтом. Сума послуг зазначається в договорі на проведення аудиторської перевірки.
Наступним етапом будь-яких аудиторських перевірок є планування, яке необхідне для того, щоб своєчасно та якісно провести аудит. Планування включає складання плану та програми очікуваних робіт.
Під час складання програми аудиту доходів аудитор повинен запланувати аудиторські процедури, які б дозволили йому встановити об'єктивну істину щодо таких тверджень: доходи одержані за результатом дійсних операцій у процесі звичайної діяльності; відображені у звітності доходи відповідають інформації, узагальненій на відповідних рахунках бухгалтерського обліку; доходи, відображені на рахунках бухгалтерського обліку, підтверджені відповідними первинними документами на відвантажену продукцію та надані послуги; доходи відображені у відповідному періоді; доходи висвітленні в примітках до фінансової звітності належним чином. Приклад програми аудиту доходів подано в додатку Б
Організація та проведення аудиторської перевірки на підприємстві необхідні для оцінки достовірності фінансових звітів і бухгалтерського балансу. Аудиторська перевірка доходів підприємства повинна супроводжуватися внесенням аудитором керівництву підприємства пропозицій і побажань щодо поліпшення їх обліку та внутрішнього аудиту.
На підставі зібраної в процесі аудиторської перевірки інформації, що дає підставу аудитору зробити висновок про достовірність або недостовірність фінансової звітності, законності фінансово-господарських операцій, про ведення бухгалтерського обліку доходів відповідно до встановлених правил і положень, складається аудиторський висновок.
3. МЕТОДИКА АУДИТУ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА
При здійсненні операцій із реалізації між сторонами укладається договір купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аудитору необхідно впевнитися, що: господарські операції з продажу продукції, товарів, надання послуг тощо оформлені відповідними договорами; договори укладені відповідно до вимог Цивільного законодавства; ці договори не є обтяжливими для підприємства; ціна реалізації за договором відповідає затвердженій калькуляції.