У графі 2 "Собівартість основної продукції" платники фіксованого сільгоспподатку зазначають його суми (окремо за кожним кодом або видом продукції). Суму нарахованого (сплаченого) фіксованого с/г податку протягом року відносять до загальновиробничих витрат (рахунок 91). У кінці звітного періоду (року) цю суму розподіляють між об'єктами обліку витрат рослинництва пропорційно до площі угідь, зайнятих відповідними культурами.
Якщо з однієї й тієї ж площі зібрано два врожаї, то на кожну культуру відносять половину нарахованої суми податку. Підприємство сплачує ФСП тому воно не повинн заповнювати код 0285 "Відрахування на соціальні заходи" у розділі II форми № 50-с-г. Суми цього податку показують за кодом 0345 "Інші витрати (включаючи плату за оренду)".
Варто також зазначити, що за кодом 0345 у формі № 50-с-г. орендарі повинні відображати орендну плату за земельні частки (паї) і майнові паї та витрати, пов'язані з підтриманням орендованих земельних і майнових паїв у належному технічному стані, включаючи витрати на проведення поточних і капітальних ремонтів. А за кодами 0350 і 0351 треба окремо виділяти суми орендної плати відповідно за земельні частки (паї) та майнові паї.
Суми отриманих дотацій не включають до складу виробничої собівартості основної і реалізованої продукції (графи 2, 5) та доходу (виручки) від реалізації (графа 6). їх показують у формі № 50-с-г. за кодом 0366 "Інші операційні доходи". До того ж у графі 5 показують собівартість реалізованої продукції без акцизного збору, а у графі 6 — дохід (виручку) від реалізації продукції разом з акцизним збором. Таким чином, для обчислення валового прибутку (збитку) (код 0360 мінус код 0365) від результату від реалізації продукції (робіт, послуг) (код 0270, графи 6 мінус графа 5) необхідно відняти суму акцизного збору (код 0221).
Показники розділу III форми № 50-с.-г. треба обов’язково ув’язати з відповідними показниками форми № 2 “Звіт про фінансові результати”.
11.4 Організація внутрішнього контролю
Служба внутрішнього аудиту на ТОВ НВА “Перлина Поділля”створюється з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства, удосконалення системи бухгалтерського обліку і сприяння підвищенню ефективності роботи, зміцнення його фінансового стану. У своїй практичній роботі внутрішня служба керується чинним законодавством України, положеннями, інструкціями, наказами Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, статутом підприємства, наказами, розпорядженнями керівника підприємств та Положенням про організацію внутрішнього контролю на підприємстві.
Служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівникові. На посаду керівника служби призначається висококваліфікований спеціаліст, що має вищу економічну освіту, досвід бухгалтерської роботи, сертифікат аудитора. Керівник служби внутрішнього аудиту призначається і звільняється з посади керівником підприємства.
Обов'язки працівників служби регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються керівником служби внутрішнього аудиту, коригуються у разі зміни окремих функцій або обсягу і затверджуються керівником підприємства.
ІІ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА
1. Ознайомлення з організацією роботи Державного казначейства, його структурою, функціональними обов’язками та правами працівників
ДКУ відповідно до Указу Президента від 27 квітня 1995 року під №335 “Про ДКУ ” створене при Міністерстві Фінансів. Його слід розглядати як організаційно-самостійну структуру, яка формує власну кадрову, господарську та інформаційно-технологічну політику розвитку казначейської ситеми. ДКУ є центральним органом виконавчої влади і діє як цілісна вертикально побудована організаційна система.
Його діяльність спрямована і координує Кабінет Міністрів України через Міністерство Фінансів.
ДКУ складається з Центрального апарату Державного казначейства України, Головних управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь Державного казначейства у районах, містах (крім міст Києві та Севастополя) і районах у містах.
Структура ДКУ затверджується Головою ДКУ за погодженням з Прем’єр – міністром України, Першим віце-прем’єр – міністром, віце – прем’єр міністрами відповідно до розподілу їх функціональних повноважень.
Органи Державного казначейства мають право:
- проводити операції щодо розміщення державних цінних паперів, їх погашення і виплати доходу по них за погодженням з Міністерством фінансів України;
- залучати для надання консультацій кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних органів;
- призупиняти проведення операцій по рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відмовляти у оплаті їх видатків у випадках, передбачених законодавством;
- звертатися до суду з позовами, у тому числі щодо виявлених ним бюджетних правопорушень у ході здійснення казначейського обслуговування бюджетів;
- брати участь у нарадах та інших заходах, а також проводити конференції та семінари з питань, що належать до компетенції Державного казначейства України;
- поновлювати касові видатки державного бюджету за розрахунково – касове обслуговування клієнтів органами Державного казначейства України;
- вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення бюджетного законодавства;
Посадові особи органів Державного казначейства зобов’язані дотримуватися Конституції України, законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються законом, забезпечувати виконання покладених на органи Державного казначейства функцій та повною мірою використовувати надані їм права, а також зобов’язані дотримуватися службової таємниці.
2. Відділ видатків державного і місцевого бюджетів
2.1.Стан цільового фінансування видатків державного бюджету відповідно до встановлених розмірів асигнувань та кошторисів видатків бюджетних установ
Фінансування видатків державного бюджету - це плановий, цільовий, безповоротний та безоплатний відпуск коштів, для забезпечення виконання загальнодержавних функцій, а також для утримання соціально-культурної сфери, створення соціальних гарантій населення та виконання зобов'язань держави.
Розмір видатків визначається державними завданнями, які закріплюють прогнози і цільові програми. Виробничі підприємства в системі господарства покривають свої потреби за рахунок власних коштів або залучених у кредитно-фінансових установах кредитних ресурсів. Водночас бюджетні установи, що фінансуються за рахунок коштів централізованого фонду, мають можливість отримати доходи від власної діяльності. У зв'язку з цим існує два режими бюджетного фінансування:
- кошторисно-бюджетний режим;
- режим фінансування підприємств і організацій, які мають свої доходи, а бюджетні асигнування одержують як фінансову допомогу.
Незалежно від джерел покриття видатків фінансування здійснюється на підставі таких принципів: плановість, безоплатність і безповоротність, цільове спрямування коштів, ефективність їх використання, фінансування в міру виконання плану, оптимальне поєднання власних, бюджетних та кредитних джерел, здійснення контролю за використанням коштів.
Принцип цільового спрямування фінансування державних витрат полягає у необхідності суворого додержання при здійсненні видатків цілей та заходів, що фінансуються відповідно до затверджених фінансових планів. Кошти мають відпускатися та використовуватися у межах затверджених фінансових планів на підставі чітко визначених нормативів.
До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких зумовлена характером діяльності установи.
3. Відділ інформаційних технологій
3.1 Обробка платіжних документів
3.2 Формування та використання державних позабюджетних фондів
Державні позабюджетні фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.
Позабюджетні фонди створюються двома шляхами: один шлях - це виділення в бюджеті певних витрат, що мають особливо важливе значення, інший - формування цільового фонду з власними джерелами доходів для певної мети.Матеріальним джерелом позабюджетних фондів є національний дохід. Переважаюча частина фондів створюється в процесі перерозподілу національного доходу. За допомогою державних позабюджетних фондів можливо:
- Впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування підприємств;
- Забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;
- Надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому.
Залежно від цільового призначення позабюджетні фонди поділяються на економічні і соціальні, а відповідно до рівня управління – на державні і регіональні.
Джерела формування коштів державних позабюджетних фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер.
Звіт по видатках Державного бюджету органи ДКУ складають на підставі аналітичного обліку касових видатків (ф. № 3-ф), який також ведеться:
- в особовій картці при оплаті рахунків;
- картці обліку асигнувань і касових видатків при перерахуванні коштів через територіальні органи Держказначейства;