— оцінка доходу може бути достовірно визначена
Разом з тим, окремі види доходу мають певні особливості визнання. При визнанні доходу від звичайної діяльності необхідно враховувати умови, наведені в табл. 1
Таблиця 1
Порядок визнання доходів від звичайної діяльності.
| № з.п. | Види доходів | Особливості визнання |
| 1 | Дохід (виручка) від реалізації товарів | — передача покупцю ризиків та вигод, пов'язаних з правом власності на товар (інший актив);— втрата підприємством подальшого контролю та управління за реалізованими товарами (іншими активами);— можливість визначення витрат, пов'язаних з даною операцією. |
| 2 | Дохід від надання послуг | — можливість оцінки ступеня завершеності операцій надання послуг на дату балансу;— можливість визначення витрат, пов'язаних з наданням послуг, необхідних для їх завершення. |
| 3 | Дохід від використання активів підприємства іншими сторонами | — відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони відносяться, виходячи з бази нарахування та терміну користування відповідними активами;— роялті визнаються за принципом нарахування відповідно до економічного змісту відповідного договору;— дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату. |
При визначенні моменту визнання доходу необхідно враховувати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Так, дохід від продажу (реалізації), відповідно до принципу
У бухгалтерському обліку визнані доходи класифікуються за такими групами:
— дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
—інші операційні доходи;
— фінансові доходи;
—інші доходи;
—надзвичайні доходи.
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати".
Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку статутну діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо. До звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції, що супроводжують цю діяльність. Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопераційну (фінансову та інвестиційну).
Операційна діяльність — це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Основна діяльність — це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства До операційної діяльності відноситься основна діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. та забезпечує основну частку його доходу.
Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства (П(с)БО 4).
Інвестиційна діяльність — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (П(с)БО 4).
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включає фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), одержання якого є метою створення даного підприємства, а для установ і організацій, які не знаходяться на господарському розрахунку і одержують доходи від господарської та іншої комерційної діяльності, — суму перевищення доходів над витратами, здійсненими для отримання таких доходів.
Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.
Дохід від цільового фінансування визнається лише в сумі витрат, пов'язаних із цим фінансуванням, і тільки в тих періодах, коли ці витрати були понесені, незалежно від надходження "цільових" сум на рахунок. Підприємству для визнання доходу від цільового фінансування досить мати підтвердження, що таке фінансування буде отримане. Порядок визнання чи невизнання доходу від цільового фінансування, залежно від його видів і напрямків, наведений в табл. 2.
Табл. 2
Порядок визнання чи невизнання доходу від цільового фінансування, залежно від його видів і напрямків
| № з.п. | Вид доходу | Порядок визнання | Порядок невизнання |
| 1 | Цільове фінансування | Визнається доходом, якщо є підтвердження того, що воно буде отримано, і підприємство виконає умови такого фінансування | Не визначається доходом доти, доки немає підтвердження, що воно буде отримане, і підприємство виконає умови такого фінансування |
| 2 | Цільове фінансування у вигляді:— компенсації збитків, що підприємство вже має;— термінової фінансової підтримки підприємства з майбутніх витрат, пов'язаних з цим фінансуванням. | Визнається доходом того періоду, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням | Не визнається доходом того періоду, в якому не виникла дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням |
| 3 | Отримане цільове фінансування | Визнається доходом тих періодів, у яких було здійснено витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування | Не визнається доходом тих періодів, у яких не було здійснено витрат, пов'язаних з виконанням умов цільового фінансування |
| 4 | Цільове фінансування капітальних інвестицій | Визнається доходом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів) у сумі нарахованої амортизації цих об'єктів | Не визнається доходом періоду, у якому немає корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів) |
Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:
— ймовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;
— дохід може бути достовірно оцінений. Такий дохід визнається у такому порядку:
—проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;
—роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;
—дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
—сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;
—сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
—сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
—сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
—сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
—надходження, що належать іншим особам;
—надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Дохід не визнається також у випадку здійснення обміну продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.
Основним внутрішнім нормативним документом, який визначає порядок організації і конкретну методологію відображення в обліку та звітності доходів і фінансових результатів є наказ про облікову політику підприємства. У наказі в обов'язковому порядку має бути розділ про облік доходів і результатів діяльності, в якому зазначаються основні принципи їх організації на підприємстві.
2. Особливості організації обліку доходів.
2.1. Організація обліку доходів від реалізації.
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації «, який має такі субрахунки:
—701 «Дохід від реалізації готової продукції»;
—702 «Дохід від реалізації товарів»;
—703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;
—704 «Вирахування з доходу»;
—705 «Перестрахування».
За кредитом субрахунків 701—703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 «Перестрахування» ); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.
На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів.
На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг.
Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними підприємством.