Контроль придбання техніки та обладнання здійснюють відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю і якістю.
Для одержання матеріальних цінностей від постачальників експедиторам видають доручення, яке реєструють у спеціальному журналі і видають під розписку одержувача. Особа, що одержала доручення, зобов'язана наступного дня або зразу ж після одержання товарів подати в бухгалтерію документи про виконання робіт і здачу на склад матеріальних цінностей. Не використані доручення потрібно повернути у бухгалтерію на наступний день після закінчення строку їх дії, про що робиться відмітка у журналі. Постачальник відпускає товари лише при наявності доручення.
Перевірка реалізації або безкоштовної передачі основних засобів починається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Таким документом є протокол зборів трудового колективу. При перевірці ліквідації у зв'язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об'єкта в інвентарній картці.
Перевірка індексації основних засобів проводиться з метою встановлення наявності та правильності проведення індексації основних засобів. Контролер вивчає документи, які підтверджують проведення індексації балансової вартості. Такими документами є складені комісією з індексації відомості індексації балансової вартості основних засобів та їх зносу відповідно до законодавчих актів. Далі перевіряється правильність відображення зміни вартості основних засобів у бухгалтерському обліку.
Із балансу господарства можуть бути списані будівлі, споруди, машини та інші основні засоби, якщо вони стали непридатними внаслідок фізичного зносу, стихійного лиха, морального старіння або у зв'язку з будівництвом, розширенням господарства. Основні засоби підлягають списанню лише у тих випадках, коли відновити їх неможливо або економічно недоцільно, і вони не можуть бути реалізовані. При списанні основних засобів внаслідок фізичного зносу треба стежити за дотриманням амортизаційних строків служби. Передчасне їх списання свідчить про порушення правил експлуатації машин та обладнання.
У процесі ревізії перевіряють обґрунтованість списання основних засобів із будь-яких причин. При цьому уважно вивчають акти на списання, порівнюють їх з інвентарними картками, щоб переконатися в достовірності строку служби, вказаному в акті, звертають увагу на дату останнього ремонту, обсяг виконаних робіт за попередній період експлуатації, суму нарахованого зносу.
При перевірці операцій з реалізації основних засобів визначають економічну доцільність цих дій, з'ясовують по якій ціні реалізовані основні засоби, уважно вивчають оформлення документації на реалізацію, кому продано основні засоби, при необхідності проводять зустрічну перевірку з покупцями, виявляють результат від реалізації.
Вибуття основних засобів внаслідок аварії чи стихійного лиха повинно бути підтверджене спеціальними актами та висновками відповідних органів.
Перевіряючи правильність нарахування амортизації слід мати на увазі такі особливості:
— об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі);
— нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який установлюється підприємством;
— амортизація основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості;
кумулятивного; виробничого;
— норм і методів, передбачених податковим законодавством;
— метод амортизації обирається підприємством самостійно;
— нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році;
— суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства (зносу необоротних активів).
Перевіряючи нарахування амортизації (зносу), аудитор повинен приділити увагу встановленню правильності застосування належного понижуючого коефіцієнта. З 2001 р. понижуючий коефіцієнт не застосовується.
Оформлення результатів економічного контролю включає систематизацію, узагальнення матеріалів перевірок і складання основного акта ревізії.
На практиці найбільш широко застосовують два види актів ревізії:
проміжний і основний. Головне призначення проміжних актів - негайне документальне оформлення результатів контролю, тобто дійсного стану господарських чи фінансових операцій на момент перевірки.
Основний акт ревізії є двостороннім документом, який має юридичну силу. Від правильного його оформлення значною мірою залежить своєчасність притягнення винних осіб до відповідальності, розробка та реалізація заходів щодо ліквідації виявлених недоліків та приведення в дію виявлених резервів. Тому до оформлення акта ревізії ставляться суворі вимоги, всі записи в ньому повинні бути чітко аргументовані, об'єктивні і доказові.
Основний акт ревізії складають на підставі згрупованих узагальнених матеріалів проміжних актів і записів з робочих зошитів. Він включає вступну (загальну) і основну (програмну) частини. У першій частині відображають такі дані: назва акту, місце і дата його складання; склад ревізійної комісії;
підстава, дата, початку і закінчення ревізії; загальні відомості про попередню ревізію; короткі відомості про підприємство; спосіб перевірки.
В основній частині акта відображають результати перевірки проміжних питань по розділах затвердженої програми ревізії. В кожному розділі коротко, але досить повно викладають факти, що характеризують виробничо-фінансову діяльність підприємства.
До акту додають опис додатків і самі додатки. Акт складають у 3-ох примірниках, один з яких під розписку в першому примірнику акта передають керівнику або головному бухгалтерові підприємства, а інші -органу, який призначив ревізію.
Після цього контролери готують висновки і пропозиції з реалізації матеріалів ревізії. У висновках у стислій формі констатують основні недоліки, порушення, зловживання, зазначають винних осіб, причини та наслідки порушень. У пропозиціях дають рекомендації з відшкодуванням нестач, розтрат, крадіжок та інших збитків, оприбуткуванню лишків, притягнення винних до відповідальності, передання матеріалів в інші органи для вжиття заходів по усуненню і недопущенню надалі виявлених недоліків і порушень. Основну увагу контролери у своїх висновках та пропозиціях повинні приділяти виявленню і використанню внутрішніх резервів.
3.6 Напрями вдосконалення обліку основних засобів
В зв’язку з формуванням в даний час нової економічної системи, заснованої на ринкових відносинах для ефективного управління необхідно отримувати достовірну інформацію за невеликий проміжок часу. В зв’язку з новими умовами змінюється роль бухгалтерського обліку і суттєвим змінам піддаються методологічні і методичні аспекти його організації. Необхідно застосовувати автоматизовану систему обліку, в склад якої входили автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМБ).
В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовується набагато менше ніж при ручній обробці даних.
Сучасна автоматизована система обліку повинна будуватися на основі найновіших засобів вирахувальної техніки і повинна забезпечити:
- повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;
- виконання контрольних і аудиторських задач, з метою отримання необхідної інформації про наявні відхилення;
- отримання комп’ютерних управлінських рішень;
- здійснення аналізу і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.
При автоматизованій обробці облікової інформації повинні використовуватись наступні принципи бухгалтерського обліку.
1. Вимірність. Даний принцип відображає можливість регістрації інформації, яка може бути представлена в грошовому вираженні. Грошова оцінка є загальноприйнятою мірою вимірювання, під дією якої неоднорідні фактори по підприємству виражаються у вигляді чисел.
2. Безперервність. По цьому принципу економічною одиницею вважається підприємство, що функціонує на протязі невизначеного часу. Безперервність функціонування підприємства передбачає, що в момент реалізації товарів бухгалтерський облік признає їх вартість,підтверджену продажною ціною. При ліквідації підприємства його ресурси оцінюються по ліквідаційній вартості.
3. Облік по вартості. Даний принцип передбачає, що активи підприємства вносяться в облікові регістри по ціні, сплаченій за їх придбання, тобто по їх вартості. Така оцінка є об’єктивною, так як базується на документах, і, що особливо важливо, відповідна сума дійсно була виплачена за предмет оцінки. Даний принцип дозволяє відображати реальні фінансові результати.
4. Подвійність обліку. Всі господарські операції в бухгалтерському обліку повинні бути відображені двічі в одинаковій сумі.
5. Відокремлення підприємства. Даний принцип передбачає, що підприємство повинно бути самостійним по відношенню до своїх власників.
6. Обліковий період. Цей принцип передбачає встановлення чіткого облікового періода.
7. Консерватизм (обережність). Принцип передбачає, що доходи, потенційно сформовані в даному звітному періоді, повинні бути показані лише в тому звітному періоді, в якому будуть реалізуватися.
8. Реалізація. Якщо відповідно до принципу консерватизму визначається звітний період, в якому повинен бути включений доход підприємства, то по принципу реалізації вказується сума доходу, яка повинна бути визнана від даного доходу.