2. Для послаблення негативного впливу чинної регуляторної політики на фінансово-господарську діяльність підприємств необхідно врегулювання законодавства, яке передбачає зменшення податкового навантаження на підприємства.
3. Реальних результатів від реалізації на підприємстві принципів податкового планування можна досягти тільки за умови його правильної організації, чіткого формулювання завдань, розмежування функцій виконавців, правової оцінки реальності та законності схем мінімізації податкових платежів, а також адміністративного контролю за їх реалізацією.
У другому розділі - "Аналіз діяльності підприємств харчової промисловості та визначення впливу на неї механізмів регулювання" автором проведено детальний аналіз діяльності підприємств харчової промисловості Львівської області, визначено вплив регуляторної політики на підприємства харчової промисловості, виявлено основні чинники, що впливають на зменшення прибутковості підприємств, проаналізована експортна діяльність та визначено проблеми, які виникають.
Проблеми зростання конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості набули величезного значення, особливо в умовах пошуку нових потенційних можливостей для забезпечення економічного росту. Розв'язання цих питань значною мірою залежить від розуміння необхідності створення конкурентоспроможного економічного середовища, яке визначається сукупністю умов розвитку підприємств харчової промисловості.
Регуляторна політика уряду при виробництві харчових продуктів має бути спрямована як на соціальний захист населення, так і на підтримку підприємств, оскільки вирішуючи питання забезпечення необхідного рівня споживання соціально значущих товарів населенням, обмеженням ціни, держава не досягає необхідного ефекту.
Однією з особливостей впливу регуляторної політики на діяльність підприємств харчової промисловості є механізм нарахування переробними підприємствами та виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
В результаті проведеного аналізу використання механізму дотацій встановлено, що переробні підприємства за результатами роботи повинні заплатити податок на додану вартість, навіть за продукцію, яка фактично іще не реалізована, а це, в свою чергу призводить до того, що у підприємств виробників харчових продуктів вилучаються обігові кошти, а сільськогосподарські підприємства отримують із значним запізненням суми дотацій з ПДВ.
Для стимулювання діяльності підприємств в частині здійснення експортних операцій законодавством передбачено застосування нульової ставки податку на додану вартість. Однак, реальне відшкодування податку на додану вартість у 30-ти денний термін, як це передбачено законодавством, не проводиться, що не дає можливості підприємству користуватися грошовими коштами протягом періоду затримки виплат.
При зростанні обсягів виробництва харчових продуктів, частка експорту її продукції постійно скорочувалась у загальному обсязі товарного експорту країни. Аналіз показників зовнішньоекономічної діяльності підприємств потягом 1995 – 2005 років свідчить, що експорт у 2005 р. у порівнянні із 1995 р. знизився з 8,5% до 3,5%.
Проведеним аналізом встановлено, що замість збільшення в експорті частки продукції поглибленої переробки, яка більш ефективна, бо створює додатковий ВВП, в країні збільшується експорт продукції первинної переробки або сільгоспсировини. Замість розвитку власної бази переробки, більш повного завантаження потужностей вітчизняних підприємств харчової промисловості здійснюється інвестування іноземних переробників, а підприємства харчової промисловості не мають сировинної бази для виробництва.
Як показує проведений аналіз, обмеження експортного потенціалу підприємств харчової промисловості та проведення іноземними державами антидемпінгових розслідувань проти українських виробників зумовлює скорочення виробництва. Крім того, збільшення імпорту харчових продуктів, які інколи є дешевшими за українські та не завжди відповідають вимогам стандартів якості, призводить до втрати виробниками внутрішнього ринку збуту.
Падіння питомої ваги податку на прибуток у загальній сумі податків для таких галузей, як цукрова, спиртова, хлібопекарська, було викликане падінням рівня рентабельності підприємств, а в окремих випадках їх збитковою діяльністю. Аналіз діяльності підприємств Львівської області свідчить, що у 2002 році кількість збиткових підприємств по хлібопекарній галузі становила 15, у 2003 - 24, у 2004 – 29, у 2005 - 30, по молочній відповідно в 2002 – 12, в 2003 - 16, в 2004 - 18, в 2005 - 19 підприємств були збитковими. Із 18 - ти підприємств плодоконсервної галузі збитковими у 2002 році було 7 підприємств, в 2003 − 8, в 2004 – 9, в 2005 − 10 підприємств.
Аналіз діяльності підприємств також свідчить, про те, що з кожним роком на більшості підприємств рівень рентабельності зменшується, як наслідок, погіршується фінансовий стан підприємств (таблиця 1).
Таблиця 1
Рівень рентабельності по підприємствах харчової промисловості
Львівської області
| Галузь | Підприємства | Рівень рентабельності,% | |||
| 2002 рік | 2003рік | 2004 рік | 2005рік | ||
| Хлібопекарна | ВАТ "Львіський хлібзавод N1" | 7, 19 | 5,3 | 1,7 | 1,7 |
| ВАТ "Львівський хлібокомбінат" | 11,5 | 2,5 | 1,6 | 1,4 | |
| ТВП "Куликівська хлібопекарня" | 3,4 | 1,3 | 1,9 | 2,6 | |
| Кондитерська | АТ Фірма "Світоч" | 19,9 | 9,4 | 15,3 | 21,3 |
| ТзОВ "Верт" | 17,0 | 0,4 | 1,0 | 5,3 | |
| СП ТОВ "Ольвія-Віта" | 3,6 | 3,1 | 4,8 | 3,9 | |
| Цукрова | ТОВ "Ходорпівський цукровий з-д" | 33,4 | -4,6 | 2,8 | 2,4 |
| Золочівький цукровий з-д | -0,49 | -45,2 | -85,3 | 0,5 | |
| ВАТ "Радехівський цукровий з-д" | -18,5 | -78,4 | -19,3 | -0,61 | |
| Лікеро-горілчана | "Угерський спирт з-д " | 10,3 | 4,4 | 3,6 | 4,8 |
| ЗАТ "Лікеро-горілчаний з-д" | 1,6 | 1,5 | 2,9 | 1,6 | |
| ЗАТ "Львівський виноробний з-д" | 0,5 | -16,1 | -81,9 | -84,5 | |
| Молочна | ВАТ Молокозавод "Самбірський" | 1,8 | 1,5 | -47,4 | 0,2 |
| ВАТ "Львівський холодокомбінат" | 46,9 | 29,0 | 28,3 | 22,2 | |
| ВАТ "Миколаївський молочний з-д" | 5,4 | 0,7 | 0,8 | 0,6 | |
Через незадовільний фінансовий стан значної кількості підприємств харчової промисловості поглиблюється платіжна криза, що також негативно впливає на рівень надходжень податкових платежів у бюджет. В ході проведеного вибіркового аналізу встановлено, що на більшості підприємств галузей харчової промисловості Львівської області намітилась тенденція до зменшення нарахувань до бюджету, в результаті зменшення обсягів виробництва та рівня рентабельності.
Проведений аналіз впливу регуляторної політики на ефективність діяльності підприємств харчової промисловості дає змогу зробити висновки, що в останні роки підприємства харчової промисловості перебувають у кризовому стані. Основними причинами кризового стану є загальна економічна криза, втрата державного впливу на економічні процеси у виробництві і реалізації продукції, відсутність обґрунтованої державної економічної політики, негативний вплив податкової політики на ефективність діяльності підприємств.
Зміщення стимулів у бік розвитку матеріаломісткого виробництва з низьким рівнем переробки посилило структурну деформацію і уповільнило процес капіталоутворення значущих ланок господарювання. Щорічно рівень збитковості підприємств зростає.
У третьому розділі – "Удосконалення механізму регулювання активізації діяльності підприємств харчової промисловості" – розроблено та науково обґрунтовано пропозиції та практичні рекомендації щодо активізації діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення механізму регулювання, як чинника підвищення ефективності діяльності підприємств.
З метою зростання конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості на внутрішньому та європейському ринках, потрібно створити адаптаційний перехідний період для ряду підприємств в частині їх оподаткування. Зміст перехідного періоду підприємств харчової промисловості полягає у необхідності створення організаційно-економічного механізму активізації діяльності підприємств, в тому числі з врахуванням можливостей та необхідності змін податкової політики щодо діяльності високотехнологічних, наукомістких, екологічно безпечних виробництв, а також підприємств галузей, які виробляють продовольчі товари (крім підакцизних). Потребують зміни підходи до регуляторних важелів даних підприємств, особливо в частині диференціації ставок податку в ланцюгу: сільгоспвиробник – переробне підприємство – торгівля та порядку перерахування податкових платежів, спрямованих на виплати дотацій сільськогосподарським виробникам.
Автором обґрунтовано модель функціонування підприємств харчової промисловості в умовах передбачуваних змін у регуляторній політиці та здійснено прогноз економічних показників діяльності підприємств та надходжень до бюджетів і фондів державного соціального страхування за умови зміни ставок податків.
Враховуючи, що зміна податкової політики викличе значне зменшення надходжень до бюджету, запропоновано використання комплексного підходу до диференціації ставок податкових платежів. Для вирішення цієї проблеми в основу розрахунків покладено досвід зарубіжних країн, що дозволило запропонувати для підприємств виробників продуктів харчування встановити ставку ПДВ на рівні - 10%, а для підприємств торгівлі - 23%. В результаті використання запропонованої диференціації ставок податку на додану вартість підприємства виробники харчових продуктів сплачуватимуть меншу суму податків, а фактичне надходження коштів до державного бюджету збільшиться. Водночас, за рахунок зменшення вартості товару, споживачі будуть мати змогу купити більше продуктів харчування, що дозволить збільшити попит і відповідно пропозицію на ринку продовольчих товарів (табл.2), враховуючи наявність цінової еластичності на харчові продукти. Крім цього, збільшення виробництва, сприятиме зростанню прибутку підприємства, за рахунок перерозподілу поточних витрат, що в свою чергу дасть змогу запроваджувати новітні технології. Порівняльний аналіз формування ціни товару при різних ставках ПДВ, проведений на прикладі продукції хлібопекарної галузі, дав підстави підтвердити зазначені вище тенденції.