Таблиця 2
Порівняльний аналіз створення доданої вартості
як об'єкта оподаткування, грн. за 1 т.
| Стадії виробництва | Згідно чинного законодавства | Згідно запропонованого механізму | Зменшення ціни(при інших рівних умовах) | |||
| Вартість продукції, що реалізується при ставці ПДВ 20% | Надходить до бюджету | Вартість продукції, що реалізується при ставці податку | Відноситься до бюджету | |||
| 10%, | 23% | |||||
| сільгосп виробник (зерно) | 960 | 160 | 880 | 80 | -80 | |
| виробник сировини(борошно) | 1320 | 60 | 1210 | 30 | -110 | |
| виробник готової продукції(х/б вироби) | 1650 | 55 | 1512,5 | 27,5 | -137,5 | |
| торгівля | 1848 | 33 | 1826 | 203,5 | -22 | |
| Фактично надійде до бюджету | 308 | 341 | +33 | |||
Як свідчить досвід економічно розвинутих країн, стрімке економічне зростання можливе лише в умовах розвитку інноваційної діяльності, інноваційних технологій.
Дослідження напрямків активізації діяльності підприємств харчової промисловості, в умовах входження промисловості в єдиний глобальний світовий ринок, дало можливість сформувати організаційні заходи політики стимулювання, шляхом надання відстрочки - платежів для підприємств, які добросовісно виконують вимоги законів і свої зобов'язання. Практична реалізація авторських пропозицій щодо відтермінування сплати податку на прибуток терміном на І квартал, дала можливість порахувати економічний ефект їх реалізації для підприємств, який виражається в вивільненні обігових коштів в сумі 128570 грн. та додатковій сплаті податку на прибуток в сумі 73369 грн. та ПДВ 58695 грн.
З метою реалізації політики активізації діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення регуляторної політики пропонуємо внести зміни до Порядку нарахування, виплат i використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільгоспвиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі. Терміни повернення податку на додану вартість повинні залежати від тривалості виробничого циклу. Тому, потребує змін система термінів повернення податку на додану вартість, оскільки для різних видів продукції технологічний цикл виробництва різний за тривалістю.
Потребує врегулювання механізм відшкодування податку на додану вартість сільськогосподарських виробників, так як на сьогодні визначені єдині терміни повернення ПДВ – 30 днів. Однак, різні терміни технологічних циклів виробництва продукції призводять до нерівних економічних умов діяльності та об’єктивної наявності підстав для виникнення податкового зобов’язання. Тому, для приведення у відповідність об’єктивної підстави виникнення податкових зобов’язань, яка має співпадати з терміном виробництва та реалізації продукції, та економічної зацікавленості підприємств в їх сплаті, пропонується диференційований підхід до визначення термінів сплати податку на додану вартість залежно від особливостей технологічних циклів виробництва та термінів реалізації продукції харчової промисловості. Зокрема, з врахуванням вищенаведеного, терміни повернення ПДВ для підприємств молочної галузі економічно доцільно встановити протягом 20-50 днів залежно від асортименту, а для підприємств м’ясопереробної галузі від 15-25 днів (табл.3).
Таблиця 3
Пропозиції щодо внесення змін до порядку нарахування та виплат дотацій сільськогосподарським виробникам переробними підприємствами
| Відвантаження сільськогосподарськими підприємствами переробним підприємствам | Готова продукція за структурою виробництва | Термін повернення ПДВ на рахунок с/г виробника, днів |
| - молока, виготовленого із власної сировини | Молоко пастеризованета кисломолочні продукти | на 20-й з день дати отримання сировини |
| Сири тверді | на 50 –й з дати отримання сировини | |
| - м’яса в живій вазі, виготовленого із власної сировини | М’ясні напівфабрикати | на 15-й дати отримання сировини |
| Ковбаси варені, сосиски, сардельки | на 20-й з дати отримання сировини | |
| ковбаси сирокопчені | на 5-й з дати отримання сировини |
Розрахунок показників при запропонованому механізмі нарахування та виплат дотацій сільськогосподарським виробникам переробними підприємствами на прикладі (ВАТ “Жидачівський сирзавод”) підтвердила економічну доцільність та ефективність їх впливу на діяльність підприємства. Так, відтермінування нарахування ПДВ терміном на 50 днів з моменту відвантаження продукції дасть можливість вивільнення обігових коштів в сумі 160 тис. грн.
За оцінками експертів, податкове навантаження підприємств сягає від 55% до 85%, що суттєво обмежує можливості активізації діяльності, що приводить до збільшення витрат на виробництво та реалізацію продукції, і як наслідок, до зниження прибутковості їх діяльності. В умовах, що склалися, суттєво обмежуються можливості розширеного відтворення виробництва, а відповідно і перспективи майбутнього економічного зростання підприємств харчової промисловості. Система оподаткування перетворилась із стимулятора та регулятора суспільного розвитку в його дезактиватор.
Потребує перегляду підхід до оподаткування експорту продукції підприємств харчової промисловості. В умовах необхідності забезпечення адекватності між стимулюванням експорту готової продукції та насиченістю попиту на внутрішньому ринку, необхідно обмежити зростання експорту сировини та продуктів первинної переробки. До встановлення ставок акцизних зборів на товари, еластичність попиту по ціні яких досить висока (тютюнові та алкогольні вироби, бензин), треба підходити зважено, враховуючи те, що високі ставки акцизних податків на ці товари можуть призвести не до збільшення, а до зниження податкових надходжень за рахунок різкого зниження легального обігу і зростання контрабандного (без сплати податків).
В умовах необхідності забезпечення адекватності між можливостями підприємств та потребами ринку виникає необхідність в обмеженні зростання експорту сировини з завчасним заохоченням експорту продукції.
З метою ліквідації негативних наслідків впливу податкового регулювання на ефективність діяльності підприємств, доцільно було б у Податковому кодексі передбачити підвищений (до 40% вартості закупленого і введеного в дію устаткування) інвестиційний податковий кредит для приватних підприємств, що впроваджують прогресивні технології, якщо результати заходів, що проводяться, сприяють ресурсозбереженню, встановлення податкових "канікул" по податку на прибуток, одержаному приватними інвесторами в результаті завершення спорудження і вводу на повну потужність об'єктів незавершеного будівництва, що придбані у інших власників і які сприяють подоланню кризових явищ у реальному секторі економіки.
Однією з передумов розробки та реалізації заходів з податкового регулювання підприємницьких структур є визначення та аналіз податкового навантаження на підприємства. Його рівень та структура визначають обсяги надходження коштів до бюджетів усіх рівнів, впливають на економічну поведінку суб’єктів господарювання і визначають масштаби та вибір шляхів ухилення від сплати податків.
Для кількісної оцінки ефективності податкової політики підприємства можна використовувати систему показників, які б давали змогу оцінювати рівень податкового навантаження на підприємство, рівень впливу окремих заходів податкового планування на величину податкових зобов’язань підприємства, ефективність податкового планування та податкової політики підприємства загалом.
Вдосконалення регуляторної політики повинно бути спрямоване на стимулювання економічного розвитку підприємств харчової промисловості (через дозвіл часткового використання податку на додану вартість на розширення та оновлення матеріально-технічної бази); на стимулювання застосування ресурсозберігаючих, мало - та безвідходних, екологічно безпечних технологій; стимулювання вітчизняного виробництва харчових продуктів і нарощування експортного потенціалу шляхом регулювання митних ставок.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо активізації та підвищення ефективності діяльності підприємств харчової промисловості на основі удосконалення механізмів регулювання. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного:
1. Дослідивши теоретичні та методичні засади забезпечення ефективності діяльності підприємств визначено роль механізмів регулювання, як одного із основних чинників впливу на можливості активізації їх діяльності.