Зміст
Вступ
1. Особливості та зміст праці менеджера. Час як ресурс
1.1 Особливості та зміст праці менеджера
1.2 Час роботи менеджера
2. Аналіз виконання часу менеджерами ЧП «Спик-ап»
2.1 Загальна характеристика ЧП «Спик-ап»
2.2 Аналіз використання часу менеджерами ЧП «Спик-ап»
3. Шляхи вдосконалення роботи менеджерів ЧП «Спик-ап»
Висновок
Список використаних літературних джерел
Світовий досвід довів життєвість і ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, у раціональному використанні трудових ресурсів, матеріальних і фінансових ресурсів, у створенні гнучких виробництв, сприйнятливих до запитів споживачів і досягненням науково-технічного прогресу. Така система організації стимулює до рішучих дій в оволодінні новими методами господарювання, перебудові діяльності. Організація стає головним суб'єктом господарювання. Вона є незалежним товаровиробником, економічне виробництво для якого практично не обмежене, але цілком залежить від уміння працювати беззбитково, адаптуючись до умов економічного середовища, що змінюється. Для вивчення і аналізу даних економічних передумов як всередині підприємства, так і навколишнього середовища фірми використовують менеджмент. Найважливіша сфера застосування якого є господарська діяльність організації. Організації самостійно формують свою виробничу програму, вибирають постачальників, споживачів і інших партнерів по господарській діяльності, установлюють договірні ціни в рамках державної політики цін, розпоряджаються своєю продукцією, ресурсами і доходами. Отже, тема обрана для розгляду в даній роботі – проектування трудових процесів та організація робочих місць, на сьогодні є однією з актуальніших для підприємств і організацій. Оскільки від правильного планування, побудови і реалізації трудових процесів на підприємстві залежить успішність фірми, що працює в умовах жорсткої конкуренції. На ряду з цим вдала реалізація грамотно побудованого робочого процесу неможлива без правильної організації робочих місць. Робоче місце це первинна ланка виробництва, зона трудової діяльності робітника або групи робочих, яка повинна бути оснащена необхідними засобами для виконання виробничого завдання. При правильному плануванні робочого місця, враховується необхідність його оснащення яке відповідає цілям виробництва. Правильна організація робочого місця працівників є необхідним заходом підвищення продуктивності праці і запорукою успіху в діяльності організації.
Зі зростанням обсягів виробництва, підвищенням рівня його інтенсифікації значно ускладнюється процес управління підприємством: збільшується обсяг та складність інформації, що надходить, підвищується відповідальність керівника, розширюється коло його обов'язків. Звідси виникає необхідність постійного вдосконалення організації управлінської праці.
Важливою умовою підвищення ефективності праці керівника є раціональне розподіл витрат робочого часу по функціях управління. Аналізуючи витрати робочого часу по функціях управління у керівників різних підприємств, можна помітити певну закономірність: директора організацій, як правило, більшу частину робочого часу витрачають на загальне керівництво та оперативне управління. У керівників слабких, менш розвинених підприємств робочий час розгалужений на виконання інших функцій, що породжує дублювання функцій керівників служб та підрозділів. Звідси випливає важливий висновок: сучасного прогресивного менеджера відрізняє уміння виділяти головне і зосереджувати на ньому основну увагу. Без цієї властивості керівник не зможе успішно управляти організацією.
Такий ресурс як час стоїть на ряду з багатьма іншими ресурсами менеджерів: людьми, фінансами і сировиною. Менеджер завжди знаходиться в трьох вимірах у сьогоденні, минулому і майбутньому. Час - є незворотнім. Його не можна накопичити, помножити або передати. Воно проходить безповоротно. Нажаль в Україні з давніх часів склалося уявлення про керівника, як про людину з мінімальною кількістю вільного часу, і чим менше часу мав керівник, тим більш значною персоною він здавався. Але насправді це лише говорить про низький рівень самоменеджмента, який являє собою послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час. Таким чином актуальність теми обраної для розгляду в даній курсовій роботі не викликає сумнівів.
Метою написання представленої роботи являється представленої роботи являється на основі опрацювання низки літературних джерел дослідити час, як ресурс менеджерів ЧП «Спик-ап». Обектом дослідження виступає процес розподілу робочого часу менеджерами ЧП «Спик-ап» на виконання своїх обов’язків. Предметом - робочий час менеджера.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
- розкрити особливості та зміст праці менеджера;
- визначити робочий час управлінців як один з ресурсів менеджерів;
- надати стислу характеристику ЧП «Спик-ап»;
- провести аналіз використання робочого часу менеджерами ЧП «Спик-ап»;
- запропонувати вдосконалення особистої роботи менеджерів ЧП «Спик-ап».
Інформаційною базою дослідження виступили Конституція України, Господарський Кодекс, закони України, нормативно-правові актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також періодичні та наукові джерела, фінансова та бухгалтерська звітність ЧП «Спик-ап». Широко використана наукова інформація, яка має форму недрукованої продукції і розміщена в мережі INTERNET.
При написанні роботи використовувались розрахункові та дослідницькі методи дослідження: порівняння фактичних витрат часу по кожному виду робіт з нормативами, порівняння фактичних витрат часу даного менеджера із середніми витратами часу інших менеджерів того ж рівня, метод моментних спостережень.
1. Особливості та зміст праці менеджера. Час як ресурс
1.1 Особливості та зміст праці менеджера
У цілому область діяльності, називана менеджментом фірми, може бути розділена на окремі функції, що зосереджені в трьох основних групах:
- загальне управління (установлення нормативних вимог і політики управління, політики інновацій, планування, організація роботи, мотивація, координація, контроль, відповідальність);
- управління структурою підприємства (його створення, предмет діяльності, правові форми, зв'язки з іншими підприємствами, територіальні питання, організація, реконструкція, ліквідація);
- конкретні області управління (маркетинг, НИОКР, фінанси, виробництво, кадри, основні фонди).
Якщо структурні сторони діяльності підприємства визначені, то усі функції управління розділені на загальні і конкретні.
Функція управління — вид діяльності, заснований на поділі і кооперації менеджменту і характеризуються визначеною однорідністю, складністю і стабільністю впливів на об'єкт і суб'єкт управління.
Функції управління і встановлення обсягу робіт з кожної функції є основою для формування структури керуючої системи і взаємодії її компонентів.
Загальні функції виділяються по етапах (стадіям) управління.
Відповідно до ДСТ 24525.0-80 до них відносяться:
- прогнозування і планування;
- організація роботи;
- мотивація;
- координація і регулювання;
- контроль, облік, аналіз.
Функції, виділювані по сферах діяльності, називаються конкретними. ДСТ рекомендує їхній типовий склад:
- перспективне і поточне економічне і соціальне планування;
- організація робіт зі стандартизації;
- облік і звітність;
- економічний аналіз;
- технічна підготовка виробництва;
- організація виробництва;
- управління технологічними процесами;
- оперативне управління виробництвом;
- метрологічне забезпечення;
- технологічний контроль і іспити;
- збут продукції;
- організація роботи з кадрами;
- організація праці і заробітної плати;
- матеріально-технічне постачання;
- капітальне будівництво;
- фінансова діяльність.
Економічні методи управління - це система прийомів і способів впливу на виконавців за допомогою конкретного порівняння витрат і результатів (матеріальне стимулювання і санкції, фінансування і кредитування, зарплата, собівартість, прибуток, ціна). При цьому варто врахувати, що крім сугубо особистих учасник процесу переслідує і суспільні, і групові цілі.
Як основні методи управління тут виступає система заробітної плати і преміювання, що повинна бути максимально пов'язана з результатами діяльності виконавця. Оплату праці менеджера доцільно зв'язати з результатами його діяльності в сфері відповідальності або з результатами діяльності усієї фірми.
Від діяльності менеджерів залежить ефективність діяльності всієї організації. Але досягнення ефективності в сучасних умовах стає все більш важким завданням. Якщо менеджери не будуть максимізовувати ефективність у своїй роботі підприємство може збанкрутіти.
Кожен менеджер робить багато справ, які не можна назвати власне управлінськими. Більш того, на виконання цих справ може йти левова частка його робочого часу. Менеджер зі збуту, наприклад, займається статистичним аналізом, старший майстер ремонтує верстат або заповнює накладну, менеджер з виробництва складає план нового цеху або проводить випробування нових матеріалів, президент компанії опрацьовує деталі отримання банківської позики або веде переговори про укладення великого контракту.
Всі перераховані роботи побічні по відношенню до тієї роботи, яку кожен менеджер виконує незалежно від того, як називається його посада, і яка є загальною для всіх менеджерів і характерною тільки для них. Найкращим доказом цього положення буде те, що до роботи менеджера систематичний аналіз "наукового менеджменту".