Аналіз експортно-імпортних операцій виробника (стр. 10 из 12)
Зведена таблиця аналітичного балансу
| №груп-пи | Покриття (актив) | Сума зобов'язань (пасив) | Відхилення | |||||
| На початок періоду | На кінець періоду | На початок періоду | На кінець періоду | Надлишок | Нестача | |||
| На початок періоду | На кінець періоду | На початок періоду | На кінець періоду | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 (2-4) | 7 (3-5) | 8 (4-2) | 9(5-3) |
| Ігрупа | 18,982 | 22,888 | 0 | 0 | 18,982 | 22,888 | - | - |
| II група | 859,100 | 1232,655 | 1319,264 | 1746,856 | - | - | 460,16 | 514,20 |
| IIIгрупа | 0 | 0 | 0 | 0 | _ | _ | _ | _ |
| IV група | 736,786 | 801,557 | 1899,684 | 1899,684 | - | - | 1162,9 | 1098,1 |
Даний коефіцієнт показує, яка частина зобов'язань може бути погашена негайно коштами, що маються в касі, розрахунковому рахунку й ін., тобто за рахунок швидко ліквідних активів.
Нормативне значення коефіцієнта 0,2-0,25. Це свідчить про не високу фактичну абсолютну ліквідність балансу підприємства. Підприємство відчуває досить велику нестачу вільних грошових коштів для погашення поточних зобов'язань
4. Співвідношення ліквідних і неліквідних коштів.
Нормальним вважається зразкова рівність сум ліквідних і неліквідних коштів, тобто співвідношення повинне бути дорівнює приблизно 1. У нашому випадку ця умова не виконується, тобто неліквідні кошти перевищують ліквідні активи. Ця ситуація склалася через велику заборгованість по поточним зобов'язаннях по розрахунках, збільшення додаткового вкладеного капіталу.
5. Співвідношення власних і позикових коштів.
Цей показник характеризує, скільки гривень позикових коштів залучалося на кожний карбованець власних коштів.
Показник знаходиться в припустимих межах, тобто залежність від позикового капіталу невелика.
7. Коефіцієнт ліквідності власних коштів (Км), що визначає ступінь мобільності (гнучкості) використання власних коштів підприємства.
 |
Нормативний рівень цього показника - 0,5. Аналіз ліквідності власних коштів свідчить про їхню високу ліквідність і мобільність.
7. Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.
Як видно під кінець року цей показник на підприємстві збільшився на 0,05. Ці дані свідчать про те, що підприємство значну частину своїх потреб в оборотних коштах покриває за рахунок кредиторської заборгованості, у тому числі за рахунок поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом і позабюджетними платежами. Оскільки ж підприємство не має іншої простроченої кредиторської заборгованості, те таку політику фінансування оборотних коштів не можна схвалити.
Таблиця 2.10
Показники ліквідності
| Найменування показників | На початок періоду | На кінець періоду |
| 1. Коефіцієнт загальної ліквідності | 0,66 | 0,71 |
| 2. Коефіцієнт ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття) | 0,66 | 0,71 |
| 3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,014 | 0,013 |
| 4. Співвідношення ліквідних і неліквідних коштів | 0,46 | 0,66 |
| 5. Співвідношення власних і позикових коштів | 0,46 | 0,16 |
| 6. Коефіцієнт ліквідності власних коштів | 0,61 | 0,57 |
| 7. Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості | 0,65 | 0,70 |
Для заглибленого аналізу визначимо коефіцієнт касової ліквідності:
Ккл = 1 гр. активу балансу / (1 гр. + 2 гр. + 3 гр.) активи балансу. (2.14)
Кклн = 18,982 /(18,982+859,100+0+736,786)=18,982/1614,686=0,012
Ккл = 22,888 / (22,888+1232,655+801,557)- 22,888/2057,1=0,011
Коефіцієнт касової ліквідності повинний бути більше 0,2, тобто гроші повинні складати приблизно 20% від загальної суми оборотних коштів. Аналіз показує, що підприємство випробує утруднення зі швидко ліквідними коштами. Однак показник занижений, що свідчить про те, що каса займає маленьку частку в активах підприємства, що підтверджує дані попереднього аналізу про нестачу вільних грошових коштів для покриття зобов'язань. Визначимо коефіцієнт дебіторської заборгованості:
Кдз = 2 гр. активи балансу / (1 гр. + 2гр. + 3 гр.) активу балансу (2.15)
Кдзн - 859,100 / (1614,686) = 0,53
Коефіцієнт дебіторської заборгованості повинний бути менше 0,2. Даний коефіцієнт дебіторської заборгованості перевищує нормативне значення, що свідчить про значний розмір дебіторської заборгованості на підприємстві. Викликає тривогу також збільшення цього показника порівняно с минулим роком.
Іншим, не менш важливим показником, чим ліквідність, що характеризує фінансове положення підприємства, є платоспроможність, що визначає рівень покриття підприємством позикових коштів, тобто його здатність виконувати свої зовнішні (короткострокові і довгострокові) зобов'язання, використовуючи свої активи.
Цей показник вимірює фінансовий ризик, тобто імовірність банкрутства.
Для виміру рівня платоспроможності використовуються: коефіцієнт автономії Ка, обумовлений співвідношенням
Нормальне значення коефіцієнта більше 1,5, тобто рівень платоспроможності є задовільним.
Результати фінансового аналізу свідчить про неспроможність колективу підприємства на даному етапі забезпечити фінансову стійкість підприємства. Негативним є те, що підприємство значну частину своїх потреб в оборотних коштах покриває за рахунок кредиторської заборгованості, у тому числі за рахунок поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом і позабюджетними платежами. Цей факт пояснюється нестачею вільних грошових коштів на підприємстві, що як видно з економічного аналізу викликано незадовільним результатом діяльності з виробництва та реалізації продукції та надання послуг за минулий рік. Ці факти являють собою резерви для підвищення фінансової стійкості підприємства.
3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Перед тим як перейти до більш ретельного аналізу шляхів підвищення ефективності організації менеджменту на досліджуваному підприємстві, у тому числі й у сфері експортно-імпортних операцій, зупинимо увагу на основних тенденціях, що очікують російський ринок парфюмерно-косметичної продукції в найближчому майбутньому.
1. Традиційні місця продажів зберігають своє значення, хоча вже найближчим часом і їх торкнуться істотні зміни. Наприклад, московський уряд планує до кінця 2001 року цілком ліквідувати відкриті ринки, а на їх місці побудувати криті торгові комплекси. У цілому частка продажів на відкритих ринках значно знизиться не тільки в столиці.
2. Найближчим часом варто очікувати розвитку нових форм торгівлі, що вже активно заявили про себе на Заході: з'являться мережі гіпер- і супермаркетів - Рамстор, Перехрестя, Сьомий Континент, спеціалізованих парфюмерно-косметичних магазинів типу Sephora . Це у свою чергу трохи зм'якшить розходження між селективною і масовою системою продажів.
3. З розвитком Інтернету усе більше значення буде здобувати (особливо у великих містах) електронна торгівля. А виходить, з'являться компанії, що спробують захопити цю нішу.
4. Набагато активніше буде розвиватися сектор прямих продажів косметики і парфумерії вітчизняного виробництва. Такий спосіб поширення, по-перше, дозволяє враховувати індивідуальні потреби клієнта, що стає усе більш актуальним. По-друге, прямі продажі дають можливість трохи знизити витрати на просування російських марок.
5. Більш швидкими темпами відбувається просування російської продукції на західний ринок, завдяки участі в міжнародних виставках і конкурсах.
З огляду на настільки швидкі темпи росту вітчизняного парфюмерно-косметичного ринку, слід зазначити, що для забезпечення конкурентноздатного положення на ньому підприємства, що виробляє цю продукцію, необхідно не тільки вкладати гроші в наукові розробки, але і задіяти всі інструменти маркетингу.
На досліджуваному парфюмерно-косметичному підприємстві є досить професійний відділ маркетингу. Відділ використовує свою стратегію і тактику поводження на ринку. Ним здійснюється розумна рекламна і маркетингова політика, свідченням чого є реклама продукції цих підприємств на центральному телебаченні. У той же час досить широко використовуються малозатратні і досить ефективні засоби Public Relations.
Найчастіше діяльність фабрики висвітлюється в центральній і регіональній пресі, тому що при порівняно невеликих витратах тут можна дати досить великий обсяг інформації як про самого виробника, так і про його продукцію, охопивши при цьому значну частину цільової аудиторії.
Однак, аналізуючи інформацію Gallup Media/Adfact про витрати на рекламу парфюмерно-косметичної продукції, можна помітити, що в Росії тільки на Тв-рекламу виробники парфюмерно-косметичних товарів витратили в 2001 р. 391,1 млн. дол. Лідируючі позиції за цими показниками займали закордонні виробники.