Зміст
Вступ
1. Зміст і необхідність проведення аналізу зовнішнього середовища
2. Характеристика ЗАТ «АВК»
3. Оцінка зовнішнього середовища ЗАТ «АВК»
3.1 Оцінка макрооточення ЗАТ «АВК»
3.2 Оцінка мезооточення ЗАТ «АВК»
4. Проведення SWOT-аналізу
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Сучасне зовнішнє середовище підприємств характеризується надзвичайно високим ступенем складності, динаміки і невизначеності. Здатність пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі – основна умова в бізнесі й інших сферах життєдіяльності. Організації повинні, з одного боку, постійно усвідомлювати новий характер змін у навколишньому середовищі і ефективно на них реагувати. З іншого боку, необхідно мати на увазі, що самі організації генерують зміни у зовнішньому середовищі, випускаючи нові, наприклад, види товарів і послуг, використовуючи нові види сировини, матеріалів, енергії, обладнання, технологій.
Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія всіх без винятку організацій можлива тільки в тому випадку, якщо середовище допускає її здійснення. Внутрішнє середовище організації є джерелом її життєвої сили, а зовнішнє середовище – джерелом, що живить організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні.
Динаміка і високий ступінь невизначеності факторів зовнішнього середовища значно ускладнюють процедури розробки та прийняття управлінських рішень. Тому керівники як закордонних, так і вітчизняних підприємств гостро відчувають потребу в систематичній, оперативній і усесторонній інформації про стан і можливі зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі. Разом з тим у реальній практиці більшість підприємств не приділяє належної уваги факторам зовнішнього середовища, що значною мірою зумовлено недостатньою розробкою теоретичних і методологічних засад організації його дослідження з урахуванням національної, регіональної та галузевої специфіки.
Необхідно відзначити, що значна кількість розробок в галузі дослідження зовнішнього середовища організації приділяє основну увагу вивченню лише окремих її чинників. Разом з тим, сучасна ринкова ситуація вимагає комплексного дослідження зовнішнього середовища на основі інтеграції різноманітних економічних, соціально-політичних, правових і технологічних аспектів.
Для того, щоб визначити стратегію поведінки організації і привести цю стратегію в життя, менеджери повинні мати детальну інформацію про зовнішнє середовище, тенденції його розвитку і місце, яке організація в ньому займає. При цьому зовнішнє середовище, разом з внутрішнім середовищем, вивчається стратегічним управлінням в першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які організація повинна враховувати при визначенні своїх цілей і завдань, при їх досягненні, а також для більш ефективного використання свого потенціалу.
Об’єктом аналізу вибрано закрите акціонерне товариство «АВК», основною діяльністю якого є виробництво солодощів. Кондитерська галузь в Україні є досить розвиненою, а тому слід враховувати всі можливості та загрози зовнішнього середовища обраного підприємства, навіть якщо вони на перший погляд здаються несуттєвими.
1. Зміст і необхідність проведення аналізу зовнішнього середовища
Для початку необхідно визначитися з самим поняттям терміну «зовнішнє середовище», під яким розуміють сукупність суб'єктів і сил, що знаходяться за межами організації, і здійснюють будь-який вплив на її діяльність. У науковій літературі існує досить багато точок зору з приводу структури зовнішнього середовища. Але найбільш поширеним є підхід, згідно якого у зовнішньому середовищі будь-якої організації виділяють два рівні: макро- і мезооточення.
Аналіз зовнішнього середовища звичайно вважається вихідним процесом стратегічного управління, тому що забезпечує базу для визначення як місії і цілей фірми, так і для розробки стратегій поведінки, що дозволяють фірмі виконати місію і досягти своїх цілей. Він являє собою процес, за допомогою якого розробники стратегічного плану контролюють зовнішні по відношенню до організації фактори, щоб визначити можливі загрози для фірми.
Аналіз зовнішнього оточення допомагає отримати важливі результати. Він дає організації час для прогнозування можливостей, час для складання плану на випадок непередбачених обставин, час для розробки системи раннього попередження на випадок можливих загроз і час на розробку стратегій, які можуть перетворити минулі загрози в різного роду вигідні можливості.
З точки зору оцінки цих загроз і можливостей роль аналізу зовнішнього середовища в процесі стратегічного планування полягає по суті у відповіді на три конкретні питання:
1) де зараз знаходиться організація;
2) де, на думку вищого керівництва, повинна знаходитися організація в майбутньому;
3) що має зробити керівництво, щоб організація перемістилась з того становища, в якому вона знаходиться зараз, у те положення, де її хоче бачити керівництво надалі.
Для того, щоб оцінити необхідність проведення ретельного аналізу зовнішнього оточення організації необхідно також розглянути характеристики зовнішнього середовища, які роблять безпосередній вплив на складність його здійснення. По-перше, до числа даних характеристик відноситься взаємопов'язаність факторів зовнішнього середовища. Під нею розуміється рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші фактори. Факт взаємозв'язку є значущим вже не тільки для ринків країни або регіону, а й для світового ринку. Ця взаємозалежність перетворила середовище сучасних організацій в середовище, що бурхливо змінюється. Керівники більше не можуть розглядати зовнішні фактори окремо, ізольовано один від одного.
По-друге, можна відзначити таку характеристику як складність зовнішнього середовища. Це число факторів, на які організація зобов'язана реагувати, а також рівень варіантності кожного фактора. Організації, що працюють в нескладному середовищі, володіють однією перевагою: вони мають справу лише з декількома категоріями даних, необхідних для прийняття управлінських рішень. У силу цього, в менш складному оточенні потрібна і менш складна організаційна структура, але так як різні організації функціонують у різних середовищах, ситуаційний підхід визначає, що не існує і найкращої організаційної структури.
По-третє, потрібно виділити рухливість середовища. Під нею розуміється швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації. Багато дослідників відзначають тенденцію зростання швидкості зміни оточення сучасних організацій. Однак при тому, що ця динаміка є загальною, є організації, навколо яких зовнішнє середовище особливо рухливе.
По-четверте, існує ще така характеристика зовнішнього середовища як невизначеність. Вона є функцією кількості інформації, якою володіє організація (або особа) з приводу конкретного фактора, а також функцією впевненості в цій інформації. Якщо інформації мало або є сумніви у її точності, середовище стає більш невизначеним, ніж у ситуації, коли є адекватна інформація і є підстави вважати її надійною. Оскільки бізнес все більш стає глобальним заняттям, потрібно більше і більше інформації, але певність в її точності помітно знижується. Залежність від думок іноземних експертів або аналітичних матеріалів, викладених іноземною мовою, посилює невизначеність. Чим більш невизначене зовнішнє середовище, тим складніше приймати ефективні рішення в галузі управління.
Всі ці характеристики зовнішнього середовища організації говорять про високу динаміку і варіантний характер змін, що відбуваються в ньому. Ці зміни покладають на керівництво завдання якомога точніше прогнозувати, оцінювати та аналізувати сформоване зовнішнє оточення фірми для того, щоб заздалегідь встановити характер і силу можливих загроз, що дозволить виробляти і згідно ситуації коригувати обрану стратегію.
Основними принципами, які необхідно враховувати при організації дослідження зовнішнього середовища є принципи об'єктивності, систематичності, розвитку, регулярності, гнучкості і релевантності. Методи, які можна використовувати при даному аналізі можна об'єднати в дві основні групи: методи збору даних про зовнішнє середовище і методи аналізу та прогнозування її чинників. Останні включають в себе методи екстраполяції, структурно-аналітичні та експертні методи.
2. Характеристика ЗАТ «АВК»
Кондитерський ринок – один з найпривабливіших і таких, що динамічно розвиваються на Україні. Одним з найбільших національних виробників кондитерської продукції є компанія «АВК».
Компанія «АВК» заснована 1991 року. До її складу входять 5 кондитерських фабрик, розташованих у Донецьку, Дніпропетровську, Луганську та Мукачеві.
Головні зусилля компанія «АВК» зосереджує на розвитку своєї брендової продукції, а у виробництві робить ставку на високоякісні, складні у виготовленні вироби, такі як шоколадні комбіновані цукерки, екструзійні та борошнисті вироби. Великою популярністю користуються солодощі компанії під марками «Шедевр», «Фрутта», «Жувіленд». Асортимент продукції компанії «АВК» нараховує понад 300 найменувань кондитерських виробів. Сьогодні на фабриках компанії діють найновіші лінії, які не мають аналогів в Україні, з випуску шоколадних і желейно-жувальних цукерок, печива, порожніх вафель, виробництва краплинної глазурі. Потужності «АВК» дозволяють випускати до 450 тон продукції на добу.
Компанія «АВК» займає одне з провідних місць на кондитерському ринку України. За 15 років існування компанії здобуто значний досвід роботи на ринку України та СНД, створено високопрофесійну команду, розроблено абсолютно нові напрямки діяльності.
ЗАТ «АВК» приділяє значну увагу не тільки внутрішньому середовищу організації, а й зовнішньому, що дозволяє уникнути багатьох загроз зі сторони потенційни та наявних конкурентів, а також планувати свою діяльність на довгострокові періоди.