Аналіз, звітність і аудит в сфері праці (стр. 2 из 7)

До втрат робочого часу відносяться нерегламентовані перерви протягом робочого дня, а також непродуктивні витрати часу, зв’язані наприклад, з виробничим браком, виконанням операцій, не передбачених технологією, відволіканням працівників від виконання його функціональних обов’язків.

Аналіз використання робочого часу здійснюється на основі балансу робочого часу (табл. 1).

Таблиця 1

Баланс робочого часу

Назва показників		Факт попе-реднього року, днів		Звітний рік				Питома вага у % до підсумку
				план,днів		факт,днів		факт попе-реднього року		звітний рік
										план		Факт
1		2		3		4		5		6		7
1. Відпрацьовано всього		824320		824010		791976		61,4		62,2		60,3
з них надурочно		-		-
2. Не відпрацьовано всього		110400		98010		122424		8,2		7,4		9,3
у тому числіщорічні відпустки (основні та додаткові)		64768		63888		63420		4,8		4,8		4,8
тимчасова непрацездатність (хвороби)		23806		15792		31878		1,8		1,2		2,4
відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами		6210		6190		7232		0,5		0,5		0,6
навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством		4330		4310		4240		0,3		0,3		0,3
неявки у зв'язку з тимчасовим переведенням для роботи на іншому підприємстві		340		310		361		-		-		-
неявки з дозволу адміністрації		6140		7520		8294		0,4		0,6		0,6
відпустки за ініціативою адміністрації		1340		-		2130		0,1		-		0,2
з них тривалістю понад 3 місяці підряд		-		-		-		-		-		-
неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень		2190		-		3190		0,2		-		0,3
Простої		426		-		452		-		-		-
масові невиходи на роботу (страйки)		-		-		-		-		-		-
Прогули		850		-		1227		0,1		-		0,1
неявки у зв'язку з міжсезонням (заповнюють сільськогосподарські підприємства на працівників, зайнятих в основній діяльності)		-		-		-		-		-		-
3. Свята і вихідні		408480		402930		399600		30,4		30,4		30,4
4. Календарний фонд робочого часу		1343200		1324950		1314000		100		100		100

На основі балансу робочого часу обчислюються показники:

коефіцієнт використання календарного часу (Ккч):

,

де, Твідпр–– відпрацьований фонд робочого часу,

Тк –– календарний фонд часу;

коефіцієнт використання табельного фонду часу (Ктч):

,

де Тт –– табельний фонд часу.

Табельний фонд розраховується як різниця календарного фонду та святкових і вихідних днів.

Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу (Кмч):

,

де Тмч –– максимально можливий фонд робочого часу.

Максимально можливий фонд робочого часу дорівнює різниці табельного фонду часу і відпусток.

За даними балансу робочого часу за звітний період, наведених в табл. 1, ці показники будуть дорівнювати:

Різниця між знаменником і чисельником останнього показника характеризує резерв часу, що може бути використаний для збільшення випуску продукції. За даними приклада цей резерв складає 59004 людино-днів (850980 – 791976).

Розраховані коефіцієнти за даними балансу робочого часу попереднього і звітного періодів наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Показники використання робочого часу

Показники	Факт попереднього року	Звітний рік
		план	Факт
1. Коефіцієнт використання календарного часу, %	61,4	62,2	60,3
2. Коефіцієнт використання табельного часу, %	88,2	89,4	86,6
3. Коефіцієнт використання максимально можливого часу, %	94,8	96,0	93,1
4. Резерв часу, днів	45632	34122	59004

Як видно із наведених в табл. 2 даних, у звітному періоді спостерігається погіршення показників використання робочого часу як у порівнянні із планом, так і фактичними даними попереднього року. Збільшилась питома вага неявок у зв’язку із хворобами, з дозволу адміністрації, неявок у зв’язку з переведенням на скорочений робочий тиждень, збільшилась кількість прогулів, що свідчить про незадовільний стан трудової дисципліни. Усі ці показники потребують ретельного аналізу причин їх збільшення і розробки заходів щодо їх усунення.

Фонд робочого часу (Т) залежить від чисельності працюючих (Ч), кількості відпрацьованих днів одним працюючим (Д) і середньої тривалості робочого дня (Р):

Т = Ч × Д × Р

Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміну фонду робочого часу наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Вихідні данi для оцінки впливу факторів на відхилення

фактичного фонду робочого часу від планового

Показники	План	факт	Абсолютне відхилення факту від плану
1. Фонд робочого часу, годин.	6534399	6248880	– 285519
2. Чисельність працюючих, чол.	3630	3600	– 30
3. Кількість відпрацьованих днів одним працюючим.	227,0	220,0	– 7,0
4. Середня тривалість робочого дня, год.	7,93	7,89	– 0,04

Оцінка впливу факторів на зміну фонду робочого часу здійснюється з використанням методу ланцюгових підстановок.

Вплив зміни чисельності працюючих на відхилення фактичного фонду робочого часу від планового (∆Тч) розраховується по формулі:

∆Тч = Чф × Дпл × Рпл – Чпл × Дпл × Рпл

∆Тч = 3600 × 227 × 7,93 – 3630 × 227 × 7,93 = – 54003 (год.)

Відносний вплив цього фактору (∆Тч%) становить:

.

Вплив зміни кількості відпрацьованих днів одним працівником (∆Тд):

∆Тд = Чф × Дф × Рпл – Чф × Дпл × Рпл

∆Тд = 3600 × 220 × 7,93 – 3600 × 227 × 7,93 = – 199836 (год.)

Вплив змiни середньої тривалостi робочого дня (∆Тр):

∆Тр = Чф × Дф × Рф – Чф × Дф × Рпл

∆Тр = 3600 × 220 × 7,89 – 3600 × 220 × 7,93 = – 31680 (год.)

Сумарний вплив усіх факторів (Σ∆Ті) становить:

– 54003 – 199836 – 31680 = – 285519 (год.), що відповідає розра-хованому загальному відхиленню фонду робочого часу.

Σ∆Ті% = – 0,83 – 3,06 – 0,48 = – 4,37 (%)

Загальне відносне відхилення фонду робочого часу становить:

.

5. Аналіз продуктивності праці

У системі узагальнюючих показників ефективності виробництва продуктивності праці належить особлива роль. З одного боку, вона характеризує досягнутий рівень розвитку матеріально-технічної бази виробництва, ефективність використання трудового потенціалу і досягнень науково-технічного прогресу, а з іншого боку –– продук-тивність праці є основою росту національного доходу, реальних доходів населення і соціального розвитку країни.

Реальне підвищення продуктивності праці виявляється в зниженні трудомісткості окремих видів продукції, що забезпечується впровадженням у виробничий процес досягнень науково-технічного прогресу. Науково-технічний прогрес сприяє безперервному і якісному удосконалюванню всіх трьох елементів процесу виробництва: засобів праці, предметів праці і робочої сили, а також методів їх з'єднання, тобто різних форм наукової організації виробництва і праці.

Для оцінки продуктивності праці використовують натуральний, вартісний i трудовий методи її вимірювання.

При використанні натурального i вартісного методів розраховують середньогодинний, середньоденний i середньорiчний виробіток продукції одним робітником. Також розраховується середньорічний виробіток продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу у вартісному виразі. Трудовий метод передбачає визначення витрат часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткості продукції).