До втрат робочого часу відносяться нерегламентовані перерви протягом робочого дня, а також непродуктивні витрати часу, зв’язані наприклад, з виробничим браком, виконанням операцій, не передбачених технологією, відволіканням працівників від виконання його функціональних обов’язків.
Аналіз використання робочого часу здійснюється на основі балансу робочого часу (табл. 1).
Таблиця 1
Баланс робочого часу
Назва показників | Факт попе-реднього року, днів | Звітний рік | Питома вага у % до підсумку | ||||||||||
план,днів | факт,днів | факт попе-реднього року | звітний рік | ||||||||||
план | Факт | ||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||||||
1. Відпрацьовано всього | 824320 | 824010 | 791976 | 61,4 | 62,2 | 60,3 | |||||||
з них надурочно | - | - | |||||||||||
2. Не відпрацьовано всього | 110400 | 98010 | 122424 | 8,2 | 7,4 | 9,3 | |||||||
у тому числіщорічні відпустки (основні та додаткові) | 64768 | 63888 | 63420 | 4,8 | 4,8 | 4,8 | |||||||
тимчасова непрацездатність (хвороби) | 23806 | 15792 | 31878 | 1,8 | 1,2 | 2,4 | |||||||
відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами | 6210 | 6190 | 7232 | 0,5 | 0,5 | 0,6 | |||||||
навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством | 4330 | 4310 | 4240 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | |||||||
неявки у зв'язку з тимчасовим переведенням для роботи на іншому підприємстві | 340 | 310 | 361 | - | - | - | |||||||
неявки з дозволу адміністрації | 6140 | 7520 | 8294 | 0,4 | 0,6 | 0,6 | |||||||
відпустки за ініціативою адміністрації | 1340 | - | 2130 | 0,1 | - | 0,2 | |||||||
з них тривалістю понад 3 місяці підряд | - | - | - | - | - | - | |||||||
неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень | 2190 | - | 3190 | 0,2 | - | 0,3 | |||||||
Простої | 426 | - | 452 | - | - | - | |||||||
масові невиходи на роботу (страйки) | - | - | - | - | - | - | |||||||
Прогули | 850 | - | 1227 | 0,1 | - | 0,1 | |||||||
неявки у зв'язку з міжсезонням (заповнюють сільськогосподарські підприємства на працівників, зайнятих в основній діяльності) | - | - | - | - | - | - | |||||||
3. Свята і вихідні | 408480 | 402930 | 399600 | 30,4 | 30,4 | 30,4 | |||||||
4. Календарний фонд робочого часу | 1343200 | 1324950 | 1314000 | 100 | 100 | 100 |
На основі балансу робочого часу обчислюються показники:
коефіцієнт використання календарного часу (Ккч):
,де, Твідпр–– відпрацьований фонд робочого часу,
Тк –– календарний фонд часу;
коефіцієнт використання табельного фонду часу (Ктч):
,де Тт –– табельний фонд часу.
Табельний фонд розраховується як різниця календарного фонду та святкових і вихідних днів.
Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу (Кмч):
,де Тмч –– максимально можливий фонд робочого часу.
Максимально можливий фонд робочого часу дорівнює різниці табельного фонду часу і відпусток.
За даними балансу робочого часу за звітний період, наведених в табл. 1, ці показники будуть дорівнювати:
Різниця між знаменником і чисельником останнього показника характеризує резерв часу, що може бути використаний для збільшення випуску продукції. За даними приклада цей резерв складає 59004 людино-днів (850980 – 791976).
Розраховані коефіцієнти за даними балансу робочого часу попереднього і звітного періодів наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Показники використання робочого часу
Показники | Факт попереднього року | Звітний рік | |
план | Факт | ||
1. Коефіцієнт використання календарного часу, % | 61,4 | 62,2 | 60,3 |
2. Коефіцієнт використання табельного часу, % | 88,2 | 89,4 | 86,6 |
3. Коефіцієнт використання максимально можливого часу, % | 94,8 | 96,0 | 93,1 |
4. Резерв часу, днів | 45632 | 34122 | 59004 |
Як видно із наведених в табл. 2 даних, у звітному періоді спостерігається погіршення показників використання робочого часу як у порівнянні із планом, так і фактичними даними попереднього року. Збільшилась питома вага неявок у зв’язку із хворобами, з дозволу адміністрації, неявок у зв’язку з переведенням на скорочений робочий тиждень, збільшилась кількість прогулів, що свідчить про незадовільний стан трудової дисципліни. Усі ці показники потребують ретельного аналізу причин їх збільшення і розробки заходів щодо їх усунення.
Фонд робочого часу (Т) залежить від чисельності працюючих (Ч), кількості відпрацьованих днів одним працюючим (Д) і середньої тривалості робочого дня (Р):
Т = Ч × Д × Р
Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміну фонду робочого часу наведені в табл. 3.
Таблиця 3
Вихідні данi для оцінки впливу факторів на відхилення
фактичного фонду робочого часу від планового
Показники | План | факт | Абсолютне відхилення факту від плану |
1. Фонд робочого часу, годин. | 6534399 | 6248880 | – 285519 |
2. Чисельність працюючих, чол. | 3630 | 3600 | – 30 |
3. Кількість відпрацьованих днів одним працюючим. | 227,0 | 220,0 | – 7,0 |
4. Середня тривалість робочого дня, год. | 7,93 | 7,89 | – 0,04 |
Оцінка впливу факторів на зміну фонду робочого часу здійснюється з використанням методу ланцюгових підстановок.
Вплив зміни чисельності працюючих на відхилення фактичного фонду робочого часу від планового (∆Тч) розраховується по формулі:
∆Тч = Чф × Дпл × Рпл – Чпл × Дпл × Рпл
∆Тч = 3600 × 227 × 7,93 – 3630 × 227 × 7,93 = – 54003 (год.)
Відносний вплив цього фактору (∆Тч%) становить:
.Вплив зміни кількості відпрацьованих днів одним працівником (∆Тд):
∆Тд = Чф × Дф × Рпл – Чф × Дпл × Рпл
∆Тд = 3600 × 220 × 7,93 – 3600 × 227 × 7,93 = – 199836 (год.)
Вплив змiни середньої тривалостi робочого дня (∆Тр):
∆Тр = Чф × Дф × Рф – Чф × Дф × Рпл
∆Тр = 3600 × 220 × 7,89 – 3600 × 220 × 7,93 = – 31680 (год.)
Сумарний вплив усіх факторів (Σ∆Ті) становить:
– 54003 – 199836 – 31680 = – 285519 (год.), що відповідає розра-хованому загальному відхиленню фонду робочого часу.
Σ∆Ті% = – 0,83 – 3,06 – 0,48 = – 4,37 (%)
Загальне відносне відхилення фонду робочого часу становить:
.5. Аналіз продуктивності праці
У системі узагальнюючих показників ефективності виробництва продуктивності праці належить особлива роль. З одного боку, вона характеризує досягнутий рівень розвитку матеріально-технічної бази виробництва, ефективність використання трудового потенціалу і досягнень науково-технічного прогресу, а з іншого боку –– продук-тивність праці є основою росту національного доходу, реальних доходів населення і соціального розвитку країни.
Реальне підвищення продуктивності праці виявляється в зниженні трудомісткості окремих видів продукції, що забезпечується впровадженням у виробничий процес досягнень науково-технічного прогресу. Науково-технічний прогрес сприяє безперервному і якісному удосконалюванню всіх трьох елементів процесу виробництва: засобів праці, предметів праці і робочої сили, а також методів їх з'єднання, тобто різних форм наукової організації виробництва і праці.
Для оцінки продуктивності праці використовують натуральний, вартісний i трудовий методи її вимірювання.
При використанні натурального i вартісного методів розраховують середньогодинний, середньоденний i середньорiчний виробіток продукції одним робітником. Також розраховується середньорічний виробіток продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу у вартісному виразі. Трудовий метод передбачає визначення витрат часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткості продукції).