Ефективне управління виробництвом (стр. 17 из 18)
Захід 3.
Установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу цеху №3, дозволяє:
· вивільнити 4 чоловіка;
· підвищити продуктивність праці на підприємстві на 1,83%;
· одержати річний економічний ефект у розмірі – 12277,35 грн.
3. Заходи поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей
Будівництво й введення в експлуатацію закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище) дозволять:
· підвищити коефіцієнт оборотності тари як мінімум до значення 3;
· збільшити виробничу потужність винзаводу на 133000 дал\рік і більш.
Основні шляхи підвищення коефіцієнта використання ліній розливу на підприємстві:
· усунення неспряженості в продуктивності окремих автоматів, що входять до складу ліній розливу;
· удосконалювання виробництва й праці, у тому числі своєчасне забезпечення робочих місць допоміжними матеріалами й тарою (пляшки, ящики), підвищення рівня механізації внутрішньо- і міжцехових транспортних операцій, розширення складських площ для збереження готової продукції й підвищення рівня механізації складських операцій.
З метою ліквідації «вузьких місць» у цеху розливу вина й підвищення коефіцієнта використання потужності ліній розливу, пропонується впровадження на підприємстві наступних методів організації праці на основі механізації ВРТС робіт:
· пакетний спосіб збереження тари і готової продукції на складах;
· використання контейнерів для внутрішньозаводського транспортування пляшок;
· повна конвеєризація на складах готової продукції й використання висувних транспортерів для вивантаження пляшок з автомашин і навантаження в них готової продукції;
· використання на лініях розливу пляшок і ящиків однакових типорозмірів, що забезпечить можливість раціонального використання існуючих автоматів по виїмці пляшок із ящиків й укладанню їх у ящики.
Найбільші втрати потужності на лініях розливу винзаводу виникають із технічних причин. Для ліквідації цих утрат на винзаводі, пропонується:
· упровадити систему планово-попереджувального ремонту, що передбачає періодичний огляд устаткування;
· розробити й застосувати трудові нормативи на проведення ремонтів;
· установити черговість проведення ремонтів (капітального, середнього і малого) і часу простою устаткування в ремонті;
· удосконалити технічно й організаційно ремонтну базу, а також забезпечити підприємство запчастинами для ремонту устаткування.
З метою підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, пропонується:
· прискорювати відновлення основних виробничих фондів;
· скорочувати невиправдано тривалі терміни їхньої експлуатації.
Пропонований у дипломній роботі комплекс заходів щодо підвищення ефективності виробництва винзаводу ВАТ «Ударний», дозволить значно підвищити економічні показники виробничої діяльності підприємства. Результатом навіть часткового впровадження пропозицій буде значний економічний ефект.
Так, упровадження на підприємстві пропонованих заходів щодо НОТ (3 заходи) принесе наступні результати:
· приріст продуктивності праці по винзаводу складе – 5,03%;
· річний економічний ефект (у сумі) складе – 32220,92 грн.
Завершуючи роботу, варто помітити, що методики визначення й аналізу системи показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його удосконалювання. Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва.
Список використаної літератури
1. Белашов Л.А. Эффективность производства. – К.: Высшая школа, 1989.
2. Ванинский А.Я. Факторный анализ хозяйственной деятельности. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 179 с.
3. Васильев Ю.П. Управление развитием производства в промышленных концернах США. – М.: Мысль, 1987. – 335 с.
4. Вейлл Питер. Искусство менеджмента. – М.: Новости, 1999. – 221 с.
5. Вечканов В.С. Эффективность производства и ее слагаемые. – Л.: ЛГУ, 1984. – 150 с.
6. Виханский О.С. Управление общественным производством: Учебное пособие. – М.: МГУ, 1991. – 134 с.
7. Волков О.И. Экономика предприятия. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 416 с.
8. Габ В.И. Оценка эффективности функционирования промышленного производства. – К.: Вища школа, 1989. – 158 с.
9. Горфинкель. В.Я. Экономика предприятия: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.
10. Ермолович А.Н. Анализ эффективности хозяйственной деятельности промышленных объединений и предприятий. – Минск, 1988.
11. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. – К., 1995 – 208 с.
12. Кабаков В.С. Управление предприятием. – СПб.: ЛИЭИ, 1996.
13. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): Учебное пособие. – К.: МАУП, 1997. – 300 с.
14. Камаев В.Д. Экономическая теория. – М.: Владос, 1999. – 636 с.
15. Кац Й.А. Экономическая эффективность деятельности предприятий: (анализ и оценка). – М.: Финансы и статистика, 1987.
16. Кибанов А.Я. Управление персоналом организации: Учебник. – М.: ИНФРА, 1997. – 508 с.
17. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників. – К., 1999.
18. Кунельский Л.Э. Как ускорить рост эффективности: Вопросы и ответы. – М.: Политиздат, 1988. – 222 с.
19. Курочкин А.С. Организация производства. – К., 1997.
20. Ладанов И.Д. Практический менеджмент. – М., !995. – 491 с.
21. Лановой В.Т. Плановое управление и эффективность производства. – К.: Техника, 1988. – 271 с.
22. Майталь Ш. Экономика для менеджеров. – М.: ИНФРА, 1993. – 306 с.
23. Максимов М.М. Менеджмент. – М., 1999.
24. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К., 1998. – 464 с.
25. Муравьёв А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения. М.: Финансы и статистика, 1988. – 142 с.
26. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. – К., 1998.
27. Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: Методы и показатели. – М.: Экономика, 1994. – 191 с.
28. Подсолонко В.А. Управление эффективностью производства. – Киев: Наукова думка, 1986. – 126 с.
29. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. – Минск: Экоперспектива, 1998. – 498 с.
30. Стражев В.И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник. – Минск, 1997. – 363 с.
31. Чумаченко И.Г. Повышение эффективности производства: В 3-х томах. – К.: Высшая школа, 1989.
32. Шершньова З.Е. Стратегічне управління: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
33. Вёйе Г. Дернинг У. Введение в общую экономику и организацию производства. – Красноярск: КТУ, 1995. – 509 с.
34. Залунный А.Й., Мельник М.А. Управление качеством продукции и эффективностью производства: Учебное пособие для машиностроительных вузов. – К.: В. шк., 1988. – 126 с.
35. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.
36. Повышение эффективности производства. В 3 томах.\ Ответственный редактор Чумаченко Н.Г. и др. – К.: Наукова думка, 1990.
Додаток 1
Система показників ефективності суспільного виробництва об'єднань (підприємств)
   Ефективність виробництва |
     Узагальнюючі показники ефективності виробництва | Показники ефективності використання праці. | Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень | Показники ефективності використання матеріальних ресурсів |
 Темпи зростання виробництва | Темпи зростання продуктивності праці | Фондовіддача | Відносна економія матеріальних витрат |
| Витрати на 1 грн. товарної продукції | Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці | Оборотність оборотних коштів |
| Загальна рентабельність | Відносна економія живої праці | Відносна економія оборотних коштів |
| Відносна економія використання минулої і живої праці | Питомі капітальні вкладення |
Додаток 2