Смекни!
smekni.com

Ігри з природою (стр. 3 из 7)

Розглянемо стратегію, що визначається точкою

, яка розташовується всередині області S*. Ця стратегія не є допустимою, оскільки всі точки, що лежать на відрізку OS1усередині S*, визначають кращі стратегії, ніж
. Якнайкращою з них є стратегія S, що належить нижній лівій межі області S*. [5]

Тому всі внутрішні точки можна виключити на користь точок, що належать нижній лівій межі області S*, відзначеної на малюнку жирною лінією. Проте зсув точки уздовж цієї межі не дає яких-небудь переваг, оскільки при цьому зменшуються втрати, що відповідають одному стану природи, але збільшуються втрати, що відповідають іншому стану природи. Тому точки, що належать нижній лівій межі області S*і визначають допустимі стратегії статистика.


S

Мал.1.2.2.1 Допустимі стратегії в S-грі

1.3 Принципи розвязання статистичних задач

Розглянемо гру з природою: у нас (сторона А) є тможливих стратегій

; що стосується обстановки, то про неї можна зробити п припущень:
. Розглянемо їх як «стратегії природи». Наш виграш
при кожній парі стратегій
заданий матрицею (таблиця 1.3.1).[2, c. 196-199]

Таблиця1.3.1

Необхідно вибрати таку стратегію гравця А (чисту, або можливо, змішану, якщо це можливо), яка є більш вигідною в порівнянні з іншими.

Найпростіший випадок вибору розв’язку в грі з природою — це випадок коли якась із стратегій гравця А перевершує інші («домінує» над ними), як, наприклад, стратегія А2 в таблиці 1.3.2.

Тут виграш при стратегії А2 при будь-якому стані природи не менше ніж при інших стратегіях, а при деяких — більше; значить потрібний вибирати саме цю стратегію.

Таблиця1.3.2

Якщо навіть в матриці гри з природою немає однієї домінуючій над всіма іншими стратегії, все ж таки корисно подивитися, чи немає в ній дублюючих стратегій і поступливих іншим за всіх умов. Але тут є одна тонкість: так ми можна зменшити тільки число стратегій гравця А, але не гравця П. Припустимо, що «чищення» матриці проведено, і ні дублюючих, ні явно невигідних гравцю А стратегій в ній немає. Припустимо, що виграш

при нашій стратегії Aiі стані природа
більше, ніж при нашій стратегіїAkі стані природи
:
>
. Але за рахунок чого більше? За рахунок того, що вдало вибрали стратегію Ai? Необов'язково. Можливо, просто стан природи
вигідніше, ніж
. Наприклад, стан природи «нормальні умови» для будь-якої операції вигідніше, ніж «повінь», «землетрус» і т.п. Бажано ввести такі показники, які не просто давали б виграш при даній стратегії в кожній ситуації, але відображали б «вдачність» або «невдачність» вибору даної стратегії в даній ситуації. З цією метою в теорії рішень вводиться поняття «ризику». Ризиком
гравця А при користуванні стратегією Aiв умовах
називається різниця між виграшем, який ми отримали б, якби знали умови
, і виграшем, який ми отримаємо, не знаючи їх і вибираючи стратегію Ai :

Для прикладу візьмемо матрицю виграшів (

)(таблиця 1.3.3) і побудуємо для неї матрицю ризиків (
) (таблиця 1.3.4).При погляді на матрицю ризиків (таблиця 1.3.4) стають яснішими деякі риси даної «гри з природою». Так, в матриці виграшів (
)(таблиця 1.3.3) в другому рядку перший і останній елементи були рівні один одному:
.

Таблиця1.3.3

4 8 6 9

Таблиця1.3.4

Проте ці виграші зовсім не рівноцінні в значенні вдалого вибору стратегії: при стані природи

могливиграти найбільше 4, і вибір стратегії А2 майже абсолютно добрий; а ось при стані
могли б, вибравши стратегіюА1 отримати на цілі 6 одиниць більше, тобто вибір стратегії А2дужепоганий. Ризик — це «платня за відсутність інформації»: в таблиці 1.3.4r21 = 1, r24= 6. Природно, хотілося б мінімізувати ризик, супроводжуючий вибір розв’язку.