б) її манер, уміння триматись, спілкуватись, використовуючи мовні та „вербальні сигнали ";
в) зовнішньої й внутрішньої культури;
г) уміння себе подати (підкресливши свої позитивні і затушувавши негативні сторони).
Формування думки про іншу людину відбувається вже з перших десяти секунд, тому на початку спілкування важливо правильно себе налаштувати, триматись і відчувати себе комфортно. Бажаний імідж - це передусім уміння бути приємним у спілкуванні, тому для його формування багато значить візуальна доброзичливість, техніка проведення переговорів і елегантної поведінки як запорука успіху ділової людини.
Головна цінність іміджу полягає в умінні його носія будувати діалог. У діалозі мова не додаток до іміджу, а швидше сам імідж: через мову здійснюється соціальна ідентифікація іміджу. Під час спілкування особистість або підтверджує і закріплює бажаний імідж, або ж губить його. З мовної культури, обсягу і характеру лексикону, інтонації, манер враховується дещо більше, ніж імідж - пізнаються внутрішні установки людини, її особистість.
Сприйняття або відторгнення іміджу необхідно шукати в очах слухачів, у змісті й інтонації їхніх реплік і запитань. Комунікативні недоліки значною мірою можуть знизити бажаний імідж. Слід контролювати свою мову, уважно стежити за жестами тіла у процесі спілкування.
Психологи зазначають:
„Ваш зовнішній вигляд, хода - не тільки Ваша особиста справа. Це ще й показник Ваших вольових якостей, уміння організувати своє життя, розробити власні принципи поведінки і суворо дотримуватись їх, що особливо важливо для ділової людини. У Вашого керівництва і партнерів може виникнути підозра, що якщо Ви не в змозі завжди бути в формі, то й не зумієте гідно вийти зі складної ситуації чи оперативно прийняти правильне і чітке рішення. По Вашій некомпетентності в дрібницях більш досвідчений партнер може вважати, що Ви не знаете правил гри бізнесу, що з Вами можна не церемонитись і навіть можна застосувати заборонені прийоми".
Необхідний імідж.
Необхідний імідж - це імідж, без якого немислима людина тієї чи іншої професії. Щасливою може бути лише та особистість, яка від Бога наділена привабливим іміджем. Але як правило, особистість створює власний імідж за рахунок свого професіоналізму, високої культури і вміння завжди контролювати себе. Без створення необхідного іміджу неможливо досягти успіхів у жодному виді діяльності.
Те, що значна кількість людей хоче мати владу, зрозуміло. Влада, окрім можливості управляти іншими людьми, дає можливість отримати більше матеріальних і духовних благ тощо. Але здорові амбіції повинні підкріплюватись і відповідною „ амуніцією ", тобто загальною культурою, мораллю, волею, професійною компетенцією тощо. Носії таких якостей - інтелектуально неабиякі особистості.
Логіка мислення, добра пам'ять, нестандартне сприйняття - це ті розумові складові, що не можна не помітити збоку. Інтелект - мотор людської психіки, і це не банальне нагадування. Справа в тому, що якість роботи секретаря залежить від стану його здоров'я. У житті активно діючої людини велике значення має вміння управляти своєю психікою, ефективно використовуючи правила саморегуляції та самонавіювання. Результатом такого вміння є наявність в особистості високого життєвого тонусу, який проявляється у виваженості, високій благочестивій манері спілкування, стриманій реакції на життєві труднощі, толерантності.
Щоб створити необхідний секретареві імідж, слід мати такі якості:
Перша група:
комунікабельність (здатність встановлювати контакт);
емпатичність (здатність співпереживати);
рефлексивність (здатність розуміти поведінку іншого);
красномовність (уміння впливати словом).
Зазначені якості складають матрицю природних дарувань. позначених узагальненим поняттям - „ вміння подобатись людям".
Друга група:
моральні цінності; психічне здоров'я;
знання людинотворчих технологій (уміння управляти персоналом, вести ділове спілкування, передбачати і ліквідовувати конфлікти, працювати в критичних ситуаціях тощо).
Третя група:
До цієї групи якостей необхідно віднести все те, що пов'язано з життєвим і професійним досвідом особистості, її інтуїцією. Будь-яка самовпевненість і нестандартність поведінки погано впливає на сприйняття іншими людини, зацікавленої у визнанні і доброзичливому ставленні до себе.
І дійсно, якщо придивитись до виступу артистів театру та кіно, політичних діячів чи відомих підприємців, то можна зазначити, що їх імідж - це підсумок умілої орієнтації за конкретних обставин, правильного вибору своєї моделі поведінки. Завоювання привабливого іміджу - не самоціль для ділової людини, хоча його наявність складає суттєву особистісну і професійну її характеристику. Той, хто подобається людям, викликає загальне їх визнання та має більші шанси у налагодженні взаємостосунків, у можливості зацікавити їх своїми справами. Необхідний імідж повинен створити ілюзію мажору, приховуючи при цьому немічність, незадовільний стан здоров'я людини, її настрій, внутрішній дискомфорт. Потрібно завжди бути „у формі".
Людина, стурбована собою, нібито не бачить інших людей або дивиться на них з виразом невдоволення, з німим запитанням: Чого ви тут? Мені не до вас.
Подібна „ личина " - не краща людська прикраса. У будь-якому спілкуванні неприпустимо бути непривітною особою, невдахою, опудалом з похмурою фізіономією [9. с.61-69].
Інколи вважають, що про імідж фірми не варто піклуватися, ще він створюється сам собою, і до того ж його значення важко виміряти і тим більше виразити в цифрах. Але насправді імідж організації так само важливий, як і її виробничі та економічні показники, хоча він й не фігурує в обліково-фінансовій документації. Якщо організація має недостатньо хорошу репутацію, її продукція не буде сприйматись ринком. Не тільки закордонний, а вже і наш діловий вітчизняний досвід свідчить про необхідність турботи про підвищення престижу фірми, створення їй відповідного образу з боку громадськості, управління його сприйняттям.
Незалежно від розміру масштабів діяльності організація повинна мати свій чіткий позитивний імідж, який необхідний для виходу на нові ринки, встановлення сприятливих відносин з покупцями, клієнтами, партнерами, постачальниками, конкурентами і т. ін. Без наявності чіткого іміджу її керівництву буде важко пояснити, що ця організація являє собою, що конкретно вона пропонує і яка, власне, користь від неї в економічному та культурному житті регіону.
Через це в пресу, радіо чи на телебачення повинні щоразу подаватись про цю організацію конкретні новини, які чітко пов'язані з інформаційними приводами. Зазначені новини, в свою чергу, повинні нести в собі повідомлення про організацію, відпрацьовані таким чином, щоб підкреслити необхідні аспекти її корпоративного іміджу. При цьому треба чітко знати, на кого саме в першу чергу розраховане повідомлення, тобто визначити пріоритет тієї чи іншої аудиторії. Помилка може призвести до результатів, прямо протилежних завданням іміджування. Особливо толерантними необхідно бути в стосунках з акціонерами, постачальниками, органами влади, інвесторами або іншими угрупуваннями, що можуть значно вплинути на процеси формування суспільної думки.
Заявити про себе підприємство може, організовуючи презентації, семінари, конференції, симпозіуми, конкурси, або займаючись спонсорською діяльністю, тобто виконуючи спеціальні заходи, щоб привернути до себе увагу громадськості і преси. Якщо захід вдалий, доречно та вчасно проведений - це позитивно вплине на репутацію та імідж підприємства.
До участі в заходах важливо залучати усіх працівників підприємства, що дасть кожному з них змогу відчути особистий вклад у формування іміджу. Можна почати з підготовки таких заходів, які не потребують значних фінансових витрат. Після проведення чергового заходу бажано зробити відповідні висновки і вже з наявним певним досвідом займатись розробкою наступного.
Організація успішного іміджу чи хорошої корпоративної репутації підприємств особливо важлива при їх реструктуризації, зміні форми власності, конверсії й інших структурних перетвореннях. І тому в західній практиці навіть сформулювалася ціла система консультацій зі створення корпоративного іміджу. Щоб люди купували акції приватизованих державних підприємств у нашій країні, стало необхідним змінювати сформовані думки про підприємства, які раніше вважались негнучкими і забюрократизованими, в які не можна було вкладати гроші. На практиці було доведено, що люди реагують на зовнішній образ, і зміна його „ фасаду " зможе позбавити фірму колишньої поганої репутації. Якщо ж підприємство, фірма чи організація не будуть працювати над своїм позитивним іміджем, він однак буде якось складатися в оточуючому середовищі, але вже стихійно і, навіть, інколи на шкоду. Не сформується він і за допомогою другорядних акцій, і навряд чи можна погодитися з висловом одного українського політика, що футбольні видовища чи бокс дають репутації Україні більше, ніж дипломатія.
Особливості створення іміджу.
Створення іміджу організації - довготривалий процес, що входить до основ її маркетингової комунікації. У кожного об'єкта, що сприймається людиною, своє втілення, своя корпоративна культура. Без іміджу об'єкта не буває, він або хороший або поганий.
Позитивний імідж повинен простежуватись у всьому - в найменуванні, емблемі чи товарному знаку, організації, її девізі, наприклад, „Вчись, працюючи" або „Створи себе сам"; „Ми завжди думаємо про вас". Його можна визначити в одязі співробітників чи їх головних уборах, в архітектурі будівель та ергономіці офісів, оформленні робочих місць та організації праці, Кодексі ділової поведінки співробітників, якості здійснених послуг чи випущених товарів, у публікаціях у ЗМІ про фірму тощо.