Д. Мерсер визначає організаційну форму ІБМ як «клітинно-органічну структуру» й описує її за допомогою понять біології. Первинним елементом цієї структури є клітина (людина, але частіше група), зв'язок якої із зовнішнім світом здійснюється по її відростках, і вона сама вирішує, у яких напрямках їй слід випускати ці відростки. Отримання і віддача інформації (обмін) стає майже єдиною функцією ділової клітини. її поведінку визначають не лише зовнішні подразники, а й внутрішній код – ДНК (принципи і культура фірми). Завдання менеджерів компанії полягає в тому, щоб забезпечити ці амебоподібні колонії середовищем, ресурсами і культурними цінностями.
Зіставлення ідеальних типів західних підприємців різних епох, виявлення відмінностей в їх структурі дали можливість визначити особливості змін у практиці підприємництва та господарському етносі підприємців. Насамперед необхідно відзначити такі тенденції:
а) включення до інноваційного процесу більшої кількості рядових працівників підприємницької організації;
б) зменшення дистанції влади між керівниками підприємницької організації і рядовими виконавцями завдяки делегуванню повноважень та відповідальності;
в) зростання впливу внутрішнього клімату та корпоративної культури на конкурентоспроможність підприємницької організації.